вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5521/24
за позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейскай Груп", м. Дніпро
про стягнення штрафу та пені
Суддя Крижний О.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейскай Груп" штраф у розмірі 132224,00 грн та пеню в розмірі 22160,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №26А/24 в частині своєчасної поставки товару.
Відповідач не погоджується із викладеними в позовній заяві обставинами. Відповідач визнає, що дійсно здійснив поставку персональних комп'ютерів PROLOGIX i5-11400/H510/16/256/400W/Win11 у кількості 24 шт. з простроченням на 11 календарних днів. Проте зазначає, що країна знаходиться в умовах воєнного стану. Через військову агресію, повітряні атаки та постійні тривоги, а відтак проблеми логістики з постачальниками товарів відповідач допустив прострочення у поставці зазначених комп'ютерів на 11 днів. Відповідач зауважує, що прострочення не було умисним, а сталося внаслідок вищезазначених об'єктивних обставин. Крім того, відповідач вказує, що ноутбуки Lenovo серії V15 G4 IAH у кількості 8 шт. дійсно не були поставлені позивачу у зв'язку із припиненням виробництва цієї моделі і неможливістю їх поставки до України. Разом з тим відповідач звертає увагу, що намагаючись належним чином виконати свої зобов'язання за договором поставки відповідач пропонував представникам позивача поставити аналогічні комп'ютери, навіть з кращими характеристиками, проте згоди не було досягнуто.
Відповідач не погоджується із твердженням позивача про те, що у п. 1.2 договору поставки відповідач підтвердив перебування у його власності товару. Відповідач зазначає, що товар повинен був перебувати у власності відповідача не на момент укладання договору поставки, а саме на момент поставки, кінцевим строком якої було 30.09.2024. Також відповідач стверджує, що на час надання відповідачем своєї тендерної пропозиції (12 серпня 2024 року) ноутбуки Lenovo серії V15 G4 IAH мались в наявності у постачальників відповідача у достатній кількості і були зерезервовані позивачем для купівлі та поставки на адресу позивача після укладення договору поставки. Однак договір поставки № 26А/24 було укладено тільки 05.09.2024 року та як стало відомо відповідачу, зважаючи на те, що зазначена модель ноутбука знята з виробництва і за приблизно таку саму ціну можливо придбати більш сучасні моделі з покращеними характеристиками, постачальники відповідача за першої нагоди, незважаючи на резервування відповідачем цих ноутбуків, продали ці ноутбуки іншим покупцям, а також запропонували відповідачу придбати іншу, більш сучасну модель, від придбання якої в подальшому відмовився позивач.
Відповідач зауважує, що позивач у позовній заяві не вимагає стягнення з відповідача будь-яких збитків та взагалі не зазначає про спричинення йому збитків відповідачем. Відповідач вказує, що сума штрафних санкцій (154384,40 грн) складає понад 20 відсотків від вартості товару, передбаченої договором поставки (773760 грн.), а також майже 30 відсотків від вартості фактично поставленого та оплаченого позивачем товару (493920,00 грн). З урахуванням викладеного відповідач просить зменшити розмір неустойки (штрафу та пені), нарахованої позивачем, на 90 %, стягнувши таким чином з відповідача 15438,00 грн.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, зазначає, що відповідач під час підписання договору поставки, гарантував що товар буде поставлений у встановлені договором строки та в обсязі, що обумовлений та погоджений сторонами. Позивач вважає, що у даній ситуації відсутні підстави для зміни істотних умов договору, а тому позивач як замовник позбавлений можливості змінювати предмет договору, тому вказує, що твердження відповідача про відмову позивача від поставки іншої моделі ноутбуків є необґрунтованим та не заслуговує на увагу суду. Позивач стверджує, що стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за неналежне виконання договору поставки № 26А/24 від 05.09.2024 у визначеній сумі є правомірним та повністю обґрунтованим. Також позивач заперечує проти зменшення штрафних санкцій на підставі клопотання відповідача, оскільки відповідачем не надано жодного доказу, який міг би стати підставою для зменшення судом штрафних санкцій.
Відповідач подав додаткові заперечення, у яких не погоджується з запереченнями, викладеними позивачем у відзиві на позов. Відповідач зауважує, що у відповідача станом на дату участі в тендері та укладання договору про закупівлю також, як і у позивача, була відсутня інформація про відсутність вказаного товару, а на інформаційних сайтах в мережі Інтернет оптових постачальників ця інформація ще знаходилась (але вже не відповідала дійсності). Відповідач не заперечує, що взяв на себе зобов'язання поставити саме цей вид товару, проте, як виявилось, це зобов'язання було неможливо виконати саме через відсутність цього товару, а не з вини відповідача. Таким чином, відповідач просить врахувати дані обставини та зменшити розмір неустойки до 15 438,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав, подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень до відповіді на відзив.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови, порядок та строк поставки товару, строк та порядок розрахунків, наявність прострочки щодо поставки товару, наявність/відсутність підстав для стягнення неустойки.
Так, судом встановлено, що 05.09.2024 між Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейскай Груп" (постачальник) укладено договір поставки №26А/24, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується протягом строку дії договору поставити та передати у власність замовника товар: Ноутбуки та персональні комп'ютери (системні блоки) ДК 021:2015 -30210000-4 - Машини для обробки даних (апаратна частина) (Ноутбук ДК 021:2015 -30213000-5 - Персональні комп'ютери, Персональний комп'ютер (системний блок) ДК 021:2015 -30213000-5 - Персональні комп'ютери,) (далі-товар) згідно зі Специфікацією (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар згідно з умовами договору.
Згідно з п. 1.2 договору, кількість товару, його асортимент (номенклатура за сортами, групами, видами, марками, типами) та ціна на товар вказуються постачальником у Специфікації (Додаток №1), технічні характеристики у Додатку №2 (Технічна специфікація).
Відповідно до п. 1.3 договору, постачальник гарантує, що товар на момент поставки є власністю постачальника, нікому не відчужений, у спорі, під забороною, під арештом та у заставі, у тому числі у податковій заставі, не знаходиться, правами третіх осіб як в Україні, так і за її межами не обтяжений.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна визначена у договорі з урахуванням всіх витрат, податків та зборів постачальника становить: 773 760 грн 00 коп (сімсот сімдесят три тисячі сімсот шістдесят грн 00 коп), у тому числі ПДВ: 128 960 грн 00 коп (сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят грн 00 коп).
Згідно з пунктом 4.1 договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 включно, а в частині виконання бюджетних зобов'язань - до їх повного виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час його дії (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору, право власності на поставлену партію товарів переходить від постачальника до замовника з моменту фактичної передачі товару закладам замовника за належним чином оформленими видатковими накладними.
Місце поставки: 49000, Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, згідно Дислокації. Поставка товару здійснюється з підписанням акту приймання-передачі товару у присутності постачальника або його представника та представника замовника в особі спеціаліста відділу технічного нагляду при департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради. Строк поставки: з дати укладання договору до 30.09.2024, у робочий час замовника. Послуги з транспортування, розвантаження окремо не сплачуються і включаються до загальної вартості товару. Передача товару від постачальника замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України, якщо постачальник є платником податку на додану вартість. Датою отримання замовником товару за відповідною видатковою накладною є дата, проставлена у такій видатковій накладній представником замовника у день фактичного отримання товару. Товар повинен бути новий, виготовлений не раніше 2023 року (п.5.4 договору).
Сторонами підписано Додаток №1 до договору - Специфікацією на закупівлю товару, а саме:
1. Ноутбук Lenovo серії V15 G4 IAH у кількості 8 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 29150,00 грн, загальна вартість без ПДВ - 233200,00 грн.
2. Персональний комп'ютер PROLOGIX i5-11400/H510/16/256/400W/Win11 у кількості 24 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 17 150,00 грн, загальна вартість без ПДВ - 411600,00 грн.
Відповідно до видаткової накладної №75 від 11.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейскай Груп" поставило на користь Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради товар - "Персональний комп'ютер PROLOGIX i5-11400/H510/16/256/400W/Win11" у кількості 24 шт., на загальну суму 793920,00 грн (з ПДВ).
Позивач зазначає, що поставка вказаного товару відбулася із простроченням на 11 календарних днів. Також позивач вказує, що решту товару, а саме Ноутбук Lenovo серії V15 G4 IAH у кількості 8 шт. відповідач не поставив взагалі. Позивач стверджує, що очікував поставку й іншої частини товару, хоч і з простроченням, оскільки існувала необхідність у поставці комп'ютерної техніки для навчальних закладів, а у зв'язку із потребою у придбанні такого товару, були здійснені відповідні бюджетні асигнування.
30.10.2024 відповідач у месенджері направив позивачу Інформаційний лист від 29.10.2024 №001, у якому відповідач повідомив про неможливість поставки частини комп'ютерної техніки за договором 26А/24 від 05 вересня 2024 року, а саме "Ноутбук Lenovo серії V15 G4 IAH" у кількості 8 шт. у зв'язку із припиненням виробництва цієї моделі і неможливістю їх поставки до України.
05.11.2024 позивач направив відповідачеві претензію щодо невиконання умов договору поставки №26А/24 від 05.09.2024 на суму 144 152,00 грн.
У відповідь на претензію, відповідач направив позивачеві лист (запит), у якому просив перерахувати суму штрафних санкцій, посилаючись на те, що 29.10.2024 він повідомив про неможливість поставки іншої частини товару, а тому після 29.10.2024 штрафні санкції не мають нараховуватись. Відповідач, у листі, просив виключити з прорахунку штрафні санкції у розмірі 15624,00 грн та зменшити суму пені з 7812,00 грн до 6472,80 грн.
Позивач стверджує, що відповідач у складі своєї тендерної пропозиції надав довідку про технічні характеристики №004 від 05.08.2024, у якій повідомляв про відповідність його тендерної пропозиції технічним, якісним та кількісним вимогам, в тому числі технічному завданню (опис предмета закупівлі), встановленим в Додатку №4 до тендерної документації. Позивач вказує, що під час вивчення тендерної пропозиції учасника та визначення його переможцем закупівлі, опираючись на подані документи та підтвердження учасника про наявність у нього необхідного товару, розраховував на поставку саме цього товару, який мав бути в наявності у відповідача і готовий до продажу.
Позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору поставки, внаслідок чого на підстав п.п.8.4, 8.5 договору нарахував та заявив до стягнення пеню за порушення строків поставки персональних комп'ютерів на 11 календарних днів за період з 01.10.2024 по 11.10.2024 у розмірі 4527,60 грн, пеню за порушення строків поставки ноутбуків за період з 01.10.2024 по 18.12.2024 у розмірі 17632,80 грн, а також штраф за прострочення поставки ноутбуків понад 30 днів у розмірі 7% від вартості непоставленого товару в сумі 15624,00 грн та штраф у розмірі 50% від вартості недопоставленого товару протягом 7 днів з моменту часткової поставки товару в сумі 116600,00 грн.
На підтвердження своєї правової позиції позивач, зокрема, надав наступні докази (копії):
- договір поставки № 26А/24 від 05.09.2024;
- специфікацію на закупівлю товару (Додаток № 1 до договору);
- технічна специфікація (Додаток №2 до договору);
- видаткова накладна № 75 від 11.10.2024;
- інформаційний лист № 001 від 29.10.2024 та докази його отримання 30.10.2024 у вигляді скріншоту переписки;
- додаток № 4 до Тендерної документації;
- довідка про технічні характеристики № 004 від 05.08.2024;
- претензія вих. № 5/1-130 від 05.11.2024 з доказами направлення;
- лист "Запит" № 001 від 10.11.2024 з доказами отримання;
В свою чергу, відповідач визнає обставини прострочки та недопоставки товару, проте зазначає, що прострочка поставки на 11 календарних днів виникла через проблеми з логістикою у зв'язку із військовою агресією та повітряними тривогами. А недопоставка товару обумовлена зняттям даного виду товару із виробництва. Відповідач стверджує, що на момент подання Тендерної документації вказаний вид товару був наявний у постачальників відповідача та зарезервований, проте на момент поставки, цей товар знятий з виробництва, а постачальниками, незважаючи на резервування відповідачем, проданий іншим покупцям. Відповідач вказує, що пропонував позивачеві інший товар з такими з характеристиками, проте позивач відмовився від заміни товару на інший. Відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.
На підтвердження своєї позиції відповідач надав, зокрема, наступні докази (копії):
- банківської виписки за 26.12.2024;
- листа №0039/-1 від 16.01.2025 від ТОВ "Леново Юкрейн";
- інформацію про публічну закупівлю UA-2024-07-29-002026-a в системі "Прозорро".
Вказане і стало причиною виникнення спору.
Відносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями про договір поставки.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Як зазначено судом вище, термін поставки товару за цим договором до 30.09.2024 (п.5.4 договору).
Судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної №75 від 11.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейскай Груп" поставило на користь Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради товар - "Персональний комп'ютер PROLOGIX i5-11400/H510/16/256/400W/Win11" у кількості 24 шт., на загальну суму 793920,00 грн (з ПДВ).
Тобто, вказаний товар поставлений із простроченням на 10 календарних днів. Доказів поставки решти товару, а саме Ноутбук Lenovo серії V15 G4 IAH у кількості 8 шт. матеріали справи не містять. Сторони підтверджують, що даний товар не поставлений.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.4 договору передбачено, що у разі прострочення постачальником строку поставки товару постачальник зобов'язаний сплатити на користь замовника пеню за кожен день прострочки у розмірі 0,1% (одна десята відсотка) від вартості відповідної партії товару, поставка якого прострочена. У разі прострочення постачальником строку поставки, замовник має право відмовитися від прийняття товару, без застосування до замовника будь-яких санкцій. За прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості непоставлених товарів.
Відповідно до п. 8.5 договору, у разі недопоставки постачальником товару останній зобов'язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) від вартості недопоставленого товару, за умов якщо товар не був допоставлений протягом 7 (сім) днів з моменту часткової поставки.
Згідно з п. 8.9 договору постачальник відшкодовує суму штрафних санкцій чи або збитків понесених замовником на підставі претензії, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання претензії, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника. Претензія направляється постачальнику в будь-який зручний для замовника спосіб та вважається отриманою постачальником на шостий день після дня її відправлення замовником.
Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за порушення строків поставки персональних комп'ютерів на 11 календарних днів за період з 01.10.2024 по 11.10.2024 у розмірі 4527,60 грн, пеню за порушення строків поставки ноутбуків за період з 01.10.2024 по 18.12.2024 у розмірі 17632,80 грн, а також штраф за прострочення поставки ноутбуків понад 30 днів у розмірі 7% від вартості непоставленого товару в сумі 15624,00 грн та штраф у розмірі 50% від вартості недопоставленого товару протягом 7 днів з моменту часткової поставки товару в сумі 116600,00 грн.
День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення відсотків річних, інфляційних нарахувань та пені (постанова Верховного суду №910/2615/18 від 25.02.2020, №912/2750/18 від 10.12.2019, №920/200/16 від 14.08.2019).
Суд вважає за необхідне застосувати дане положення і до поставки товару.
Отже, день поставки, а саме 11.10.2024 не враховується до періоду нарахування пені за період прострочення персональних комп'ютерів. Відповідно прострочка виконання зобов'язання з поставки персональних комп'ютерів складає 10 днів з 01.10.2024 по 10.10.2024. Таким чином, розмір пені складає 21748,80 грн, з яких 4116,00 грн - за порушення строку поставки персональних комп'ютерів та 17632,80 грн за порушення строку поставки ноутбуків.
Щодо нарахованих штрафів суд зазначає таке.
В даному випадку, як встановлено судом, відповідачем (постачальником) було виконано зобов'язання з поставки товару частини товару (персональних комп'ютерів) з прострочкою на 10 днів, а частину товару (ноутбуки) на загальну суму 223200,00 грн взагалі непоставлені.
При цьому, недопоставку товару необхідно відрізняти від прострочення поставки, а саме:
- прострочення поставки товару має місце лише в тих випадках, коли поставка товару відбувається, але з порушенням строку;
- недопоставка має місце в тих випадках, коли поставка товару відбувається, але не в повному обсязі.
При цьому, факт прострочення можливо було б встановити лише за умови прийняття цього товару покупцем із проставленням в супровідних документах часу його прийняття. Також вказана штрафна санкція може бути застосована у тому випадку, коли покупець очікує на належну його поставку.
Так, в контексті змісту договору поставки недопоставкою слід вважати постачання товару не в тій кількості, що визначена договором (специфікацією), а прострочення поставки буде мати місце тоді, коли покупець приймає товар (не відмовляється від нього), але із запізненням, порушенням строку поставки.
В той же час, у даному випадку строк дії договору поставки закінчився 31.12.2024; станом на момент прийняття рішення суду обов'язок з поставки товару на залишкову суму 233200,00 грн не виконано. Крім того, матеріали справи містять лист відповідача щодо того, що поставка даного виду товару є неможливою та не відбудеться, оскільки даний товар знятий з виробництва, а також лист позивача, яким останній відмовився від заміни товару на аналогічний.
Отже, в даному випадку має місце недопоставка.
У той же час, позивач заявляє до стягнення одночасно штраф у розмірі 7% за прострочку поставки ноутбуків більш ніж на 30 днів, а також штраф у розмірі 50% від вартості недопоставленого (цих же ноутбуків). Вказане свідчить про те, що одночасне застосування штрафу на підставі пункту 8.4. та пункту 8.5. договору за одне порушення, яке допущене відповідачем у даній справі, є неправомірним та буде суперечити статті 61 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
При цьому, суд враховує, що матеріалами справи підтверджується неможливість поставки ноутбуків, оскільки вказаний вид товару знятий з виробництва.
Враховуючи вказане, господарський суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування стягнення штрафу у розмірі 7%, передбаченого п. 8.4. договору за прострочення поставки товару понад 30 днів.
Таким чином, вимога про стягнення штрафу в розмірі 15624,00 грн задоволенню не підлягає.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України .
Так, у пункті 8.5. договору сторони передбачили, що у разі недопоставки постачальником товару останній зобов'язаний сплатити на користь замовника штраф у розмірі 50% від вартості недопоставленого товару, за умов якщо товар не був допоставлений протягом 7 днів з моменту часткової поставки.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
Враховуючи вказане, на підставі пункту 8.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 50% від вартості недопоставленого товару в сумі 116600,00 грн, у зв'язку з тим, що товар не був допоставлений протягом 7 днів з моменту часткової поставки.
Як було вказано вище, господарським судом було встановлено факт недопоставки товару (ноутбуків) на суму 233200,00 грн, отже застосування штрафної санкції, передбаченої пунктом 8.5. договору, є правомірним.
Перевіркою розрахунку даного штрафу в розмірі 116600,00 грн, помилок не виявлено.
Відтак, правомірними є нарахування пені в розмірі 21748,80 грн та штрафу в розмірі 116600,00 грн.
Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача проти позовних вимог. Суд звертає увагу, що відповідач брав на себе зобов'язання з поставки і, відповідно, повинен організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання договору, враховуючи у тому числі інші фактори, зокрема, невиконання обов'язків третіми особами, припинення виробництва товару певної моделі тощо.
Відповідач, посилаючись на відсутність збитків у позивача та на відсутність своєї вини у порушення строків поставки, просить зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) на 90%.
Суд вважає за необхідне врахувати, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 звернула увагу на наступні обставини.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та штрафу, що підлягає стягненню, оскільки його загальний розмір (138348,80 грн) складає 33% від загальної вартості поставленого товару. Господарський суд зазначає, що загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
До того ж судом беруться до уваги пояснення відповідача щодо того, що даний вид товару не може бути поставлений у зв'язку з тим, що його знято з виробництва (про що відповідач не знав на момент укладення договору), а також те, що відповідач пропонував позивачеві поставити аналогічний вид товару, проте останній відмовився. До того ж відповідач не заперечує того що не виконав взяті на себе зобов'язання, однак таке невиконання було обумовлено відсутністю даного виду товару на ринку.
Враховуючи викладене, суд вважає дані обставини винятковими, що дають підстави для зменшення пені та штрафу на 40%, в результаті розмір пені та штрафу, що підлягає стягненню становить 83009,28 грн.
Суд зазначає про неможливість більшого зменшення розміру неустойки. Порушення строків поставки (недопоставка) має місце. Відповідач не довів допустимими доказами наявності обставин, які б суттєво перешкоджали виконати зобов'язання у визначений договором строк.
За викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 83009,28 грн, з яких 13049,28 грн - пеня та 69960,00 грн - штраф.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2170,79 грн (з урахуванням того, що позов подано в електронній формі). При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейскай Груп" про стягнення штрафу та пені - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейскай Груп" (49051, м. Дніпро, вул. Цісик Квітки, буд.2, кв.49, ідентифікаційний код 45290564) на користь Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 40506248) пеню в розмірі 13049,28 грн (тринадцять тисяч сорок дев'ять грн 28 коп), штраф у розмірі 69960,00 грн (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят грн 00 коп) та судовий збір у розмірі 2170,79 грн (дві тисячі сто сімдесят грн 79 коп).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31.03.2025
Суддя О.М. Крижний