Справа № 212/9912/15-к
1-кп/212/5/25
01 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040730002782 від 02.10.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189 КК України, -
В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання, з тих причин, що обвинувачений буде приходити до суду, він не має на меті ухилятися від суду, має міцні соціальні зв'язки та працює, але без оформлення, тобто має достатній дохід.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив обрати йому запобіжний захід особисте зобов'язання, він запевняє суд, що буде з'являтися на усі судові засідання та зазначає, що прокурор кожного разу вказує про одні ті самі ризики, які н підтверджені.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченому під вартою, оскільки на теперішній час не зменшились ризики, передбачені ст.177 КПК України, що існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_4 , а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також продовжити злочинну діяльність, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, встановив наступне.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст.177 КПК України).
Прокурором доведена наявність обґрунтованого обвинувачення вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 189, ч.1 ст.263 КК України.
Вирішуючи заявлені клопотання сторони захисту та обвинувачення, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 проживає зі співмешканкою без реєстрації у Черкаській області, доказів про наявність на утриманні дітей суду не надані, офіційно не працевлаштований. Обвинувачений ОСОБА_4 з травня 2018 року в судові засідання за викликами не з'являвся, у зв'язку з чим судом неодноразово оголошувався примусовий привід та з голом ОСОБА_4 був оголошений у розшук з наданням дозволу на його затримання.
З огляду на вказане, суд вважає доведеними ти ризики, що вказана прокурором, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на свідків та потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обговорюючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, так згідно п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Суд враховує суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання винним, обставини пред'явленого обвинувачення, а також враховує стадію судового розгляду та час перебування обвинуваченого під вартою.
Статтею 188 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, який раніше не судимий, переховувався від суду, має постійне місця проживання та міцні соціальні зв'язки, суд вважає можливим змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.
За вказаних обставин, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати і не зменшились, суд вважає, що домашній арешт зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження.
На підставі вказаного, суд вважає необхідним змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши останньому цілодобово залишати житло з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком на два місяці.
Керуючись ст.ст.177, 181, 331, 372 КПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотанні адвоката ОСОБА_6 та прокурора.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт до 01.06.2025 року включно.
Негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4 .
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 залишати житло за адресою проживання: АДРЕСА_1 цілодобово.
Покласти на обвинуваченого обов'язок прибувати за кожною вимогою до суду.
Роз'яснити обвинуваченому, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1