Справа № 212/12355/24
2/212/965/25
31 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Яненко О.Ю., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Храмова М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову посилається на те, що вона зареєстрована і проживає у спірній квартирі, яка не приватизована, окрім позивача, в квартирі також зареєстрована її донька, яка виїхала з України. Відповідач не виконує обов'язки, пов'язані з утриманням, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг, позивач самостійно їх сплачує, що ставить її у тяжке матеріальне становище. Відповідач квартирою не цікавиться, повертатися до неї не бажає. При цьому позивач не чинить відповідачу будь-яких перешкод в проживанні та користуванні житловою площею. Саме відповідач несплатою комунальних платежів та перебуванням на реєстраційному обліку в квартирі чинить позивачу перешкоди в користуванні спірною квартирою.
Ухвалою суду від 06 січня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи, роз'яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, і, незважаючи на те, що відповідач виїхала за кордон з початком війни у 2022 році, позивача просила визнати доньку втратившою право користування квартирою, суду пояснила, що вона зверталася із питанням приватизації квартири, але відсутність доньки позбавляє її права на приватизацію квартири.
Відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явилася до суду, належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, про причини своєї неявки не повідомила, відзив не подала, заяв про відкладення або розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 280 ЦПК України за наявними в ній доказами (заочний розгляд).
Представник третьої особи Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, рішення просив прийняти згідно чинного законодавства та з урахуванням зібраних доказів.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду показали, що вони сусіди позивача ОСОБА_1 , знайомі із її донькою, вона не проживає у квартирі років АДРЕСА_2 , але з якої причини - невідомо. Вказали, що відповідача пам'ятають ще підлітком, де вона перебуває не знають. На теперішній час в квартирі ніхто не проживає.
В судовому засіданні були досліджені наступні письмові докази:
- виписка з фінансово-особового рахунку № НОМЕР_1 від 05 грудня 2024 р., згідно з яким квартира за адресою: АДРЕСА_3 не приватизована, в ній зареєстровано 2 особи: ОСОБА_1 - наймач та ОСОБА_2 - донька (а. с. 15);
- акт від 07.12.2024 р., складений сусідами ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про те, що ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_3 з липня 2016 року по теперішній час, підписи сусідів підтверджені управителем ТОВ «Гарантцентробуд» (а. с. 14);
- копії квитанцій щодо сплати житлово-комунальних послуг та довідкою про особовий рахунок щодо нарахувань комунальних послуг (а. с. 16-21).
Заслухавши учасників справи, свідків, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Оскільки спірна квартира перебуває не у приватній власності, то до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Житлового кодексу України, зокрема норми ст. ст. 71-72 вказаного кодексу.
Так, ст. 71 ЖК України регламентує збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.
При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках, зокрема призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров'я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою; взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
Відповідно до ЖК України може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.
У ст. 72 ЖК України встановлено порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз наведених норм передбачає, що якщо тимчасова відсутність особи перевищила 6 місяців, члени сім'ї, навіть колишні, а також наймодавець, мають право звернутися з позовом про визнання її такою, що втратила право на користування приміщенням.
У разі відсутності особи понад шість місяців при розгляді позову про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суди повинні ретельно досліджувати обставини справи, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності. Такі вимоги містяться і в роз'ясненні пленуму Верховного суду України «Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України».
У відповідності з наведеним вище та п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання, що виникли з практики застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 р. за № 2, доказами вибуття наймача можуть бути будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресація кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення іншого договору на невизначений строк, тощо).
Надаючи оцінку доводам позивача суд зазначає, що несплата відповідачем коштів за користування житлово-комунальними послугами, не може бути єдиною підставою для визнання відповідача такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, оскільки позивач (за доведеності понесення нею таких витрат) не позбавлена можливості поставити питання про їх відшкодування.
Позивачем були надані суду суперечливі аргументи стосовно періоду непроживання відповідача у спірній квартирі: у позові - з липня 2016 року, у своїх усних поясненнях в судовому засіданні позивач вказувала, що її донька не проживає в квартирі з початку повномасштабного вторгнення - з 2022 року та виїхала за межі України, отже беззаперечних доказів на підтвердження того, що відповідач не проживає по місцю реєстрації з власної волі суду не надані, а наявні у справі докази у повній мірі не відображають обставини, які мають правове значення для правильного вирішення справи, а саме на підтвердження відсутності відповідача у спірній квартирі, причини та підстави її непроживання без поважних причин у період з 2016 року по 2022 рік.
При цьому, починаючи з травня 2022 року і по теперішній час відповідач має поважні причини непроживання у спірній квартирі, передбачені ст. 71 ЖК України, що надає йому право зберігати за собою жиле приміщення.
Крім того, надаючи оцінку поясненням позивача, що через реєстрацію відповідача у спірній квартирі вона позбавлена можливості приватизувати квартиру, оскільки вони повинні з'явитися удвох, то суд звертає увагу, що в даному конкретному спорі за відсутності відомостей про участь відповідача у приватизації іншого житла задоволення позову в подальшому може призвести до негативних наслідків у вигляді позбавлення відповідача права на одноразову безоплатну приватизацію в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві» (рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).
Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення Європейського суду з прав людини у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року пункт 50, «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року).
Підсумовуючи та оцінюючи викладені обставини суд вважає за необхідне відмовити у позові.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою у позові, понесені позивачем витрати на оплату судового збору не відшкодовуються.
Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 89, 263-265, 268, 273, 274, 280 ЦПК України, суд -
Відмовити у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем на заочне рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 ;
Третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради, ЄДРПОУ: 04052531, місцезнаходження за адресою: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костя Гордієнка, 2.
Повний текст рішення суду складений та підписана 31 березня 2025 року.
Суддя: Н. М. Ваврушак