Ухвала від 06.03.2025 по справі 201/2621/25

Справа № 201/2621/25

Провадження № 1-кс/201/1030/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , про обрання на підставі частини шостої статті 193 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Красний Бор Республіки Татарстан Російської Федерації, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000404 від 15.07.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , яка перебуває на тимчасово окупованій території України, подано до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - слідчий відділ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (наказ Т.в.о голови СБ України № 197 від 20.07.2022 «Про визначення місця тимчасової дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях»). В обґрунтуванні скерованого клопотання зазначено, що у кримінальному провадженні № 22024130000000404 від 15.07.2024 за фактом здійснення громадянкою України ОСОБА_5 дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, встановлено, що підозрювана не пізніше 05 квітня 2022 року, більш точний час досудовим слідством не встановлений, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації та прийняла пропозицію обійняти посаду заступника директора з навчально-виховної роботи «Державної бюджетної загальноосвітньої установи Луганської Народної Республіки «Кам?янська середня школа»», що розташована за адресою: Луганська область, с. Кам'янка, вул. Пульного, буд. 11, яку займає дотепер, впроваджуючи стандарти освіти держави-агресора у зазначеному закладі освіти.

Так, слідчий за погодженням з прокурором просили здійснювати розгляд поданого клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України враховуючи достатність підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, а також те, що їй було повідомлено про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. При цьому сторона обвинувачення посилалась на те, що метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної є запобігання спробам вчинити останньою дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється.

У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання та наполягала на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України за її відсутності, враховуючи, що остання перебуває на тимчасово окупованій території України і їй було повідомлено про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а отже є достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Розглянувши доводи прокурора, а також дослідивши подане клопотання і долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд доходить до таких правових висновків з наступних підстав.

Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на доведення прокурором наявності достатніх підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя вважає за можливе здійснення розгляду поданого клопотання за відсутності підозрюваної на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.

При цьому слід вважати, що ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної відповідно до ст. 42 КПК України та в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу як особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок перебування на тимчасово окупованій території України, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У такий спосіб та відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 135 КПК України вказана особа з моменту опублікування письмового повідомлення про підозру у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора вважається такою, яка належним чином повідомлена про підозру.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй злочину, слідчий суддя виходить з того, що факти, які підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1994 по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 14.03.1984 по справі «Феррарі-Браво проти Італії», від 30.08.1998 по справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»). Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, а саме у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваної, виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підозра органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України не є очевидно необґрунтованою чи явно недопустимою з огляду на сукупність зібраних на даному етапі розслідування матеріалів кримінального провадження, а саме доказів у вигляді: протоколів допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили факт добровільного зайняття ОСОБА_5 посади, пов'язаної з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави-агресора; протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі вищевказаних свідків, які вказали на фотознімок ОСОБА_5 , як на особу, яку вони впізнали; протоколів огляду комп'ютерних даних від 20 серпня 2024 року, 21 серпня 2024 року (4 протоколи) якими зафіксовано інформацію, розміщену в мережі Інтернет, щодо здійснення ОСОБА_5 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи «Державної бюджетної загальноосвітньої установи Луганської Народної Республіки «Кам?янська середня школа»» дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти; висновку судової портретної експертизи № 536 від 30 вересня 2024 року, відповідно до якого на фото/відеозаписах, наданих на дослідження, та на фотозображенні документа, що посвідчує особу на ім'я ОСОБА_5 - зображена одна й та сама особа, чим в сукупності підтверджується причетність останньої до інкримінованого злочину та її перебування на тимчасово окупованій території Луганської області. Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, яку визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Отже, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України під час дії воєнного стану (Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ) про введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в останнє строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента від 14 січня 2025 року № 26/2025 (затверджений Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-IX)), то за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, до останньої може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що злочинні дії, кваліфіковані за ч. 3 ст. 111-1 КК України, у вчиненні яких підозрюється остання, належать до категорії злочинів проти основ національної безпеки України, максимальна межа санкції якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років, у зв'язку із чим зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування (рішення ЄСПЛ від 26.07.2001 по справі «Ілійков проти Болгарії»), а отже для запобігання спробам здійснити такі дії слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної.

Також слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема обґрунтоване існування таких ризиків підтверджується, по-перше, встановленими фактичними обставинами та вагомістю наявних доказів про вчинення в умовах воєнного стану підозрюваною ОСОБА_5 злочину проти основ національної безпеки України на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), по-друге, внаслідок перебування останньої на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим оголошено її розшук, що під час дії воєнного стану значно підвищує ризик здійснити дії, передбачені п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України з метою ухилення від кримінальної відповідальності такої особи, що відповідно може стати наслідком ускладнення відшукання підозрюваної, знищення, схову або спотворення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування та встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а отже існують обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що підозрювана може вжити спроби протиправно перешкоджати кримінальному провадження та досягненню його дієвості, а також доводить ймовірність продовження ОСОБА_5 злочинної діяльності проти основ національної безпеки України. Тобто криміногенні фактори і умови вчинення цього злочину дають підстави вважати, що підозрювана задля уникнення кримінальної відповідальності може намагатись недобросовісно виконувати процесуальні обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Роблячи висновок про наявність таких ризиків, суд звертає увагу, що ризики не є фактом, а лише ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено у судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрювана може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність обґрунтовано існує, а тому без застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_5 зможе вжити заходів для перешкоджання досягнення дієвості цього провадження.

Отже наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності таких ризиків, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_5 , міцність її соціальних зв'язків, наявність у неї постійного місця проживання, репутацію підозрюваної, її майновий стан та відсутність судимостей у неї. Вказані обставини є актуальним, проте не вирішальним при застосуванні запобіжного заходу, оскільки цим не спростовується існування встановлених вище ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою недотримання покладених на неї процесуальних обов'язків.

Водночас згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , яка перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії цієї ухвали не зазначається.

Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання якої і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слід розглянути за її участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 135, 176-178, 183-197, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, погоджене з прокурором - задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження о 17 годині 30 хвилин 06 березня 2025 року.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
126243567
Наступний документ
126243569
Інформація про рішення:
№ рішення: 126243568
№ справи: 201/2621/25
Дата рішення: 06.03.2025
Дата публікації: 02.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (06.03.2025)
Дата надходження: 04.03.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГОНЧАРЕНКО ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ГОНЧАРЕНКО ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ