Справа № 201/453/25
Провадження № 1-кс/201/172/2025
21 січня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Лисичанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання на підставі частини шостої статті 193 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022131240000267 від 04.04.2022, -
Клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , який перебуває на тимчасово окупованій території України, подано до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - слідчий відділ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (наказ Т.в.о голови СБ України № 197 від 20.07.2022 «Про визначення місця тимчасової дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях»). В обґрунтуванні скерованого клопотання зазначено, що у кримінальному провадженні № 12022131240000267 від 04.04.2022 за ознаками злочинів, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України, встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території - в м. Старобільська Луганської області, у період з 23.03.2022 по 28.03.2022, більш точний час органом досудового розслідування встановити не виявилось можливим, маючи на меті підтримку та виправдування незаконних дій держави-агресора, її окупаційної адміністрації, надання начебто законного вигляду незаконним діям держави-окупанта та її окупаційної адміністрації, маючи умисел на здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань, розуміючи, що в подальшому його виступ буде розміщено на різних інформаційних ресурсах, надав інтерв?ю, яке 28.03.2022 оприлюднено у відкритому доступі в мережі Інтернет під назвою: «Сотрудник спецподразделения украинской полиции рассказал о беспределе националистов» (мовою оригіналу), зокрема, на інтернет-сайті «Информационное агентство Новости Челябинской области» (мовою оригіналу). В своєму інтерв'ю ОСОБА_6 висловив твердження щодо виправдовування та визнання правомірною збройної агресії РФ проти України шляхом повторення типового наративу російської пропаганди про те, що українські військовослужбовці вчиняють військові злочини, зокрема обстрілюють житлові будинки, гуманітарні коридори, внаслідок чого страждають мирні жителі, порятунок та захист яких є однією з псевдоідеологічних цілей повномасштабного вторгнення РФ до України. Крім того, підозрюваний, висловлюючись щодо цих подій, вживає абревіатуру «ЛНР» на позначення окупованої території Луганської області України, що також вживається представниками російського суспільства на позначення Луганської області, тобто повторює російські наративи та поширює інформацію щодо певних подій, що викладається таким же чином, що й представниками російського суспільства, при цьому наявність у висловлюваннях ОСОБА_6 відповідних смислових компонентів, є лінгвістичними ознаками вираження підтримки держави-агресора.
Так, слідчий за погодженням з прокурором просили здійснювати розгляд поданого клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України враховуючи достатність підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, а також те, що йому було повідомлено про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. При цьому сторона обвинувачення посилалась на те, що метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного є запобігання спробам вчинити останнім дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції прокурор підтримала подане клопотання та наполягала на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України за його відсутності, враховуючи, що останній перебуває на тимчасово окупованій території України і йому було повідомлено про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а отже є достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Захисник під час судового розгляду в режимі відеоконференції заперечувала щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .
Вислухавши думки сторін судового процесу, а також дослідивши зазначене клопотання і долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків з таких підстав.
Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на доведення прокурором наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя вважає за можливе здійснення розгляду поданого клопотання за відсутності підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
При цьому слід вважати, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного відповідно до ст. 42 КПК України та в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу як особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено йому внаслідок перебування на тимчасово окупованій території України, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У такий спосіб та відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 135 КПК України вказана особа з моменту опублікування письмового повідомлення про підозру у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора вважається такою, яка належним чином повідомлена про підозру.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів, слідчий суддя виходить з того, що факти, які підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1994 по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 14.03.1984 по справі «Феррарі-Браво проти Італії», від 30.08.1998 по справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»). Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань, за відсутності ознак державної зради, за ознаками злочину, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України, а також у виправдовуванні, визнанні правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 України. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підозра органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_6 злочинів, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України не є очевидно необґрунтованою чи явно недопустимою з огляду на сукупність зібраних на даному етапі розслідування матеріалів кримінального провадження, а саме доказів у вигляді: протоколів допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які підтвердили факт здійснення ОСОБА_6 інформаційної діяльності, спрямованої на підтримку держави-агресора; протоколів огляду комп'ютерних даних від 23 жовтня 2023 року (2 протоколи), якими зафіксовано інформацію, розміщену в мережі Інтернет щодо висловлювань ОСОБА_6 , спрямованих на підтримку та виправдовування держави-агресора; висновку судової лінгвістичної експертизи № СЕ-19/104-24/47137-ЛД від 22 листопада 2024 року, відповідно до якого в інтерв'ю ОСОБА_6 від 28.03.2022 року містяться лінгвістичні ознаки інформаційної діяльності, спрямованої на підтримку держави-агресора; висновку судової портретної експертизи № СЕ-19/104-24/28251-ФП від 26 липня 2024 року, відповідно до якого на фото/відеозаписах, наданих на дослідження, та на фотозображенні документа, що посвідчує особу на ім'я ОСОБА_6 - зображена одна й та сама особа, чим в сукупності підтверджується причетність підозрюваного до інкримінованих злочинів та його перебування на тимчасово окупованій території Луганської області. Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, яку визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 437-4421 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Отже, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України під час дії воєнного стану ((Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ) про введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в останнє строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 (затверджений Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX)), то за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, до останнього може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що злочинні дії, кваліфіковані за ч. 6 ст. 111-1, ч. 1 ст. 436-2 КК України, у вчиненні яких підозрюється останній, належать до категорії особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, а також до категорії нетяжких злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, максимальна межа санкції одного із яких передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, у зв'язку із чим зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування (рішення ЄСПЛ від 26.07.2001 по справі «Ілійков проти Болгарії»), а отже для запобігання спробам здійснити такі дії слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Також слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема обґрунтоване існування таких ризиків підтверджується, по-перше, встановленими фактичними обставинами та вагомістю наявних доказів про вчинення в умовах воєнного стану підозрюваним ОСОБА_6 у тому числі особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), по-друге, внаслідок перебування останнього на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим оголошено його розшук, що під час дії воєнного стану значно підвищує ризик здійснити дії, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України з метою ухилення від кримінальної відповідальності такої особи, що відповідно може стати наслідком ускладнення відшукання підозрюваного, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а отже існують обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вжити спроби протиправно перешкоджати кримінальному провадження та досягненню його дієвості, а також доводить ймовірність продовження ОСОБА_6 злочинної діяльності проти основ національної безпеки України. Тобто криміногенні фактори і умови вчинення цих злочинів дають підстави вважати, що підозрюваний задля уникнення кримінальної відповідальності може намагатись недобросовісно виконувати процесуальні обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Роблячи висновок про наявність таких ризиків, суд звертає увагу, що ризики не є фактом, а лише ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено у судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність обґрунтовано існує, а тому без застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_6 зможе вжити заходів для перешкоджання досягнення дієвості цього провадження.
Отже наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності таких ризиків, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 , міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця проживання, репутацію підозрюваного, його майновий стан та відсутність судимостей у нього. Вказані обставини є актуальним, проте не вирішальним при застосуванні запобіжного заходу, оскільки цим не спростовується існування встановлених вище ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою недотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Водночас згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , який перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії цієї ухвали не зазначається.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання якого і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слід розглянути за його участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 135, 176-178, 183-197, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання слідчого, погоджене з прокурором - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження о 16 годині 40 хвилин 21 січня 2025 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1