Справа № 201/71/25
Провадження № 1-кс/201/28/2025
20 січня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про обрання на підставі частини шостої статті 193 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп'янська Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000002745 від 31.08.2024, -
Клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , який перебуває на тимчасово окупованій території України, подано до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - слідчий відділ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (наказ Т.в.о голови СБ України № 197 від 20.07.2022 «Про визначення місця тимчасової дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях»). В обґрунтуванні скерованого клопотання зазначено, що у кримінальному провадженні № 22024050000002745 від 31.08.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , будучи стрільцем-снайпером 4 відділення 3 взводу 2 роти 1 десантно-штурмового батальйону НОМЕР_1 ОДШБ військової частини НОМЕР_2 , не раніше 29 липня 2023 року але не пізніше 12 лютого 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Ясинувата Донецької області, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з метою здійснення збройного супротиву Збройним Силам України добровільно вступив до складу загону «імені Максима Кривоноса» російського добровольчого корпусу ЗС РФ, де перебуває на теперішній час та приймає участь у веденні бойових дій проти Збройних сил України.
Так, слідчий за погодженням з прокурором просили здійснювати розгляд поданого клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України враховуючи достатність підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, а також те, що йому було повідомлено про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. При цьому сторона обвинувачення посилалась на те, що метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного є запобігання спробам вчинити останнім дій, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції прокурор підтримав подане клопотання та наполягав на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України за його відсутності, враховуючи, що останній перебуває на тимчасово окупованій території України і йому було повідомлено про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а отже є достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Захисник під час судового розгляду в режимі відеоконференції заперечував щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .
Вислухавши думки сторін судового процесу, а також дослідивши зазначене клопотання і долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків з таких підстав.
Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на доведення прокурором наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя вважає за можливе здійснення розгляду поданого клопотання за відсутності підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
При цьому слід вважати, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного відповідно до ст. 42 КПК України та в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу як особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено йому внаслідок перебування на тимчасово окупованій території України, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом опублікування письмового повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У такий спосіб та відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 135 КПК України вказана особа з моменту опублікування письмового повідомлення про підозру у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора вважається такою, яка належним чином повідомлена про підозру.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя виходить з того, що факти, які підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1994 по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 14.03.1984 по справі «Феррарі-Браво проти Італії», від 30.08.1998 по справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»). Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у держаній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, зокрема в переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підозра органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України не є очевидно необґрунтованою чи явно недопустимою з огляду на сукупність зібраних на даному етапі розслідування матеріалів кримінального провадження, а саме доказів у вигляді: протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які підтвердили факт переходу ОСОБА_6 на бік ворога в період збройного конфлікту; протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі вищевказаних свідків, які вказали на фотознімок ОСОБА_6 , як на особу, яку вони впізнали; протоколу огляду комп'ютерних даних та інформації, розміщеної в мережі Інтернет, відповідно до яких свідок ОСОБА_8 упізнав ОСОБА_6 на фото/відеозаписах до публікацій щодо діяльності останнього на вищевказаній посаді; висновку судової портретної експертизи № 588/1 від 20 листопада 2024 року, відповідно до якого на фото/відеозаписах, наданих на дослідження, та на фотозображенні документа, що посвідчує особу на ім'я ОСОБА_6 - зображена одна й та сама особа, чим в сукупності підтверджується причетність підозрюваного до інкримінованого злочину та його перебування на тимчасово окупованій території Донецької області. Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, яку визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 437-4421 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Отже, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України під час дії воєнного стану (Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ) про введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в останнє строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 (затверджений Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX)), то за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, до останнього може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що злочинні дії, кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України, у вчиненні яких підозрюється останній, належать до категорії особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, максимальна межа санкції якого передбачає покарання у виді довічного позбавленням волі, з конфіскацією майна, у зв'язку із чим зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування (рішення ЄСПЛ від 26.07.2001 по справі «Ілійков проти Болгарії»), а отже для запобігання спробам здійснити такі дії слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Також слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Зокрема обґрунтоване існування таких ризиків підтверджується, по-перше, встановленими фактичними обставинами та вагомістю наявних доказів про вчинення в умовах воєнного стану підозрюваним ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), по-друге, внаслідок перебування останнього на тимчасово окуповані території України, у зв'язку з чим оголошено його розшук, що під час дії воєнного стану значно ускладнює його відшукання та відповідно перешкоджає досягненню дієвості кримінального провадження, а отже ОСОБА_6 зможе безкарно продовжувати свої злочинні дії проти основ національної безпеки України. Тобто криміногенні фактори і умови вчинення цього злочину дають підстави вважати, що підозрюваний задля уникнення кримінальної відповідальності може намагатись недобросовісно виконувати процесуальні обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Роблячи висновок про наявність таких ризиків, суд звертає увагу, що ризики не є фактом, а лише ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено у судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність обґрунтовано існує, а тому без застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_6 зможе вжити заходів для перешкоджання досягнення дієвості цього провадження.
Отже наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності таких ризиків, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 , міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця проживання, репутацію підозрюваного, його майновий стан та відсутність судимостей у нього. Вказані обставини є актуальним, проте не вирішальним при застосуванні запобіжного заходу, оскільки цим не спростовується існування встановлених вище ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою недотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Водночас згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , який перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії цієї ухвали не зазначається.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання якого і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слід розглянути за його участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 135, 176-178, 183-197, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання слідчого, погоджене з прокурором - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.
Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження о 17 годині 00 хвилин 20 січня 2025 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1