Справа № 201/3521/25
Провадження № 1-кп/201/822/2025
27 березня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12025042130000341, внесеного у ЄРДР 09.03.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянки України, яка має середню освіту, незаміжня, утриманців не має, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше багаторазово судима, востаннє: 09.02.2023 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці; 03.11.2023 звільнилася умовно-достроково на невідбутий строк 07 місяців 30 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачена ОСОБА_3
1.Обставини, які встановлені судом
24.02.2022 указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, в останнє Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2025 року № 12404 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 08 лютого 2025 строком на 90 діб до 09 травня 2025 року.
08.03.2025 у період часу з 11:10 по 11:40 годин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні супермаркету «Le Silpo», що належить ТОВ «Сільпо - Фуд», та яке знаходиться у приміщенні торгівельного-розважального центру «CASCADE PLAZA», розташованого за адресою: м. Дніпро, Кельнський бульвар, буд.№ 1, підійшла до камер схову з метою забрати свої речі із камери схову під номером «9». Після цього ОСОБА_3 , діставши ключ від камери схову під номером «9», переплутавши камери схову під номером «9» та номером «6», помилково відчинила вищевказаним ключем дверцята камери схову під номером «6», де побачила рюкзак чорного кольору із білим написом «Adidas» та розташованим на зовнішній поверхні малюнком на ньому білого кольору, в якому знаходився планшет марки «HUAWEI MediaPad M3 Lite 10», кольору Grey (cірий), модель BAH-L09 ,RAM 3 Гб, ROM16 Gb, екран діагональ 10.1., дюймів IMEI:863737032170717, та які визначила об'єктом свого злочинного посягання, у зв'язку з чим, у неї виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, діючи в умовах воєнного стану, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу взяла руками з камери схову вищевказаний рюкзак із планшетом марки «HUAWEI MediaPad M3 Lite 10» кольору Grey (cірий), модель BAH-L09, RAM 3 Гб, ROM16 Gb, екран діагональ 10.1. дюймів, IMEI: НОМЕР_1 , що належить потерпілій ОСОБА_5 вартістю 3350 гривень. Після чого ОСОБА_3 , виконавши усі дії, які вважала за необхідне, разом з викраденим майном покинула місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 3350 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
2. Позиція обвинуваченої
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю та підтвердила його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаялася у вчиненому, просила суворо не карати.
3.Позиція потерпілої
Потерпіла ОСОБА_5 надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, претензій до обвинуваченої не має, цивільний позов заявляти не буде, планшет їй повернутий, просила призначити покарання обвинуваченій на розсуд суду.
4. Докази, які досліджені судом
Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачена не заперечувала.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини, а також те, що вона не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності її позиції немає. Сторонам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідив документи, які характеризують її особу та документи, які підтверджують процесуальні витрати.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
5.Висновок суду про винуватість обвинуваченої
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вірно.
6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
Загальні положення
При призначенні покарання обвинуваченій, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Щодо обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття, оскільки вона критично оцінила вчинений нею злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнула зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, що проявилось в осуді вчиненого та повідомленні слідчому органу про особу, якій вона продала викрадений планшет.
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
Призначення покарання
Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачена була осудна у розумінні ст. 19 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Так, виходячи з положень ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, визначаючи вид та міру покарання, яке слід застосувати до обвинуваченої, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, наслідків вчинення (викрадений планшет повернутий потерпілій), соціальне та матеріальне становище, стан здоров'я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, рівень культури та освіти, наявність обставини, яка пом'якшує покарання і відсутність його обтяжуючої, тому, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України.
Так, згідно ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Тому виходячи з усіх обставин справи, а також думки потерпілої, яка просила призначити покарання на розсуд суду, наслідків вчиненого злочину (планшет повернутий потерпілій), суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції її від суспільства, а тому вважає, що її слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначене покарання є достатнім для виправлення ОСОБА_3 і її перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає її особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженого, призначене судом покарання у вигляді позбавлення волі буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
7.Вирішення цивільного позову
Цивільний позов не заявлений.
8.Вирішення питання про долю речових доказів
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Запобіжний захід обвинуваченій не застосовувався. Клопотань про застосування запобіжного заходу не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.
Процесуальні витрати на проведення експертних досліджень у кримінальному провадженні становлять 424,08 грн, які підлягають стягненню з засудженої.
Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь судового експерта ОСОБА_6 витрати на проведення експертизи в сумі 424,08 грн (т. 1 а.п. 81).
Запобіжний захід не застосовувався.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази: планшет марки «HUAWEI MediaPad M3 Lite 10» кольору Grey (cірий), модель BAH-L09, RAM 3 Гб, ROM16 Gb, екран діагональ 10.1. дюймів, IMEI: НОМЕР_1 , - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 113); два оптичні диски залишити в матеріалах справи (т. 1 а.п. 29, 33).
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1