№ 207/5186/24
№ 1-кп/207/151/25
01 квітня 2025 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у межах кримінального провадження № 12023046780000044 від 04.03.2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
Відповідно до положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 за №340, посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Відповідно до примітки до ст. 358 КК України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Таким чином посвідчення водія є офіційним документом.
Так, на початку літа 2022 року, ОСОБА_5 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час у нього виник прямий умисел, направлений на придбання підробленого документу, а саме посвідчення водія, з правом керування транспортними засобами категорії «В» та «С».
Далі, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізувати свій прямий умисел, на початку липня 2022 року, через мережу Інтернет на платформі «ТikTok», замовив за грошову винагороду, у невстановленої особи, офіційний документ - посвідчення водія, з правом керування транспортними засобами категорії «В» та «С», з метою подальшого його використання.
Після чого, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, під час спілкування з невстановленою особою, через соціальну мережу, яку саме не встановлено, надав свій фотознімок та копії паспорту для їх подальшого внесення до посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , заповненого на ім'я ОСОБА_5 , виданого Територіальним сервісним центром (ТСЦ) - 1242 18.10.2022 року.
У подальшому, невстановлена особа, отримавши персональні дані з офіційних документів ОСОБА_5 , у невстановлений час та місці, використовуючи фотознімок ОСОБА_5 , та надані ним анкетні дані, підробила офіційний документ - а саме: посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , заповненого на ім'я ОСОБА_5 , виданого 18.10.2022 року у ТСЦ 1242, яке згідно висновку експерта не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України. Зображення серії, номера та реквізитів підприємства-виробника бланка нанесені способом ретрансферного друку, інші зображення бланка посвідчення водія серії НОМЕР_1 виготовлені способом струминного друку за допомогою знакосинтезуючого пристрою типу струминного принтера, копіра тощо.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні дій, що виразились у пособництві в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання їх підроблювачем, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України.
Далі, ОСОБА_5 04.03.2023 року о 16 годині 30 хвилин, реалізуючи свій прямий умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, проїжджаючи через блокпост, який розташований в районі смт. Карнаухівка м. Кам'янське Дніпропетровської області, на автомобілі марки «ВАЗ 21130», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зупинений поліцейським ВП №2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, на підставі ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію», де при перевірці документів, ОСОБА_5 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що він не проходив установленого порядку отримання посвідчення водія, пред'явив працівникам поліції посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , заповненого на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 18.10.2022 у ТСЦ 1242, з його особистою фотокарткою та цифровим підписом, яке надає останньому право на керування транспортними засобами категорії «В» та «С», тим самим умисно, використав завідомо підроблений документ, яким неправдиво підтвердив право керування транспортним засобом.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/104-23/8689-ДД від 10.03.2023, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України. Зображення серії, номера та реквізитів підприємства-виробника бланка нанесені способом ретрансферного друку, інші зображення бланка посвідчення водія серії НОМЕР_1 виготовлені способом струминного друку за допомогою знакосинтезуючого пристрою типу струминного принтера, копіра тощо.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у використанні завідомо підробленого документу, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
За сукупністю вчиненого, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 та ч.4 ст. 358 КК України, а саме: у вчиненні дій, що виразились у пособництві в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання їх підроблювачем, а також використання завідомо підробленого документа.
19.09.2024 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника адвоката ОСОБА_4 досягнута угода про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.472 КПК України.
Згідно угоди про визнання винуватості прокурор, обвинувачений ОСОБА_5 та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочинів, виду та міри покарання, яке має понести обвинувачений ОСОБА_5 у виді обмеження волі строком на 02 роки, із застосуванням ст.ст. 70, 75, 76 КК України, а також щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав вину у вчиненні інкримінованих кримінальних проступків та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та наполягав на її затвердженні, з приводу вчинених кримінальних правопорушень щиро розкаявся, підтримав угоду про визнання винуватості, просив її затвердити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані всі вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що угода про визнання винуватості укладена відповідно до вимог і правил КПК України та КК України, також просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Згідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, які згідно ст. 12 КК України є кримінальними проступками, у вчиненому щиро розкаявся.
Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1, ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам та правилам КПК України та КК України, що відсутні умови, які суперечать інтересам суспільства чи порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб.
Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст.66 КК України, а саме: щире каяття. Обставин, які обтяжують його покарання, судом не встановлено.
Суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони визнали винуватість добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.
Тому суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , із призначенням узгодженого сторонами покарання.
Керуючись ст.ст. 373-376, 395, 468-475 КПК України, суд, -
Затвердити укладену 19.09.2024 року угоду про визнання винуватості між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023046780000044 від 04.03.2023 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358 КК України - у виді 02 років обмеження волі;
за ч.4 ст. 358 КК України - у виді 01 року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 02 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 01 (один) рік.
На підставі п.1., п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/104-23/8689-ДД від 10.03.2023 року у розмірі 1510 гривень 24 копійки.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.03.2023 року на посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримане 18 жовтня 2022 року і дійсне до 18 жовтня 2024 року, ТСЦ 1242, НОМЕР_1 з фотокарткою чоловіка
Речовий доказ по справі: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримане 18 жовтня 2022 року і дійсне до 18 жовтня 2024 року, ТСЦ 1242, НОМЕР_1 з фотокарткою чоловіка, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1