Постанова від 31.03.2025 по справі 199/4051/25

Справа № 199/4051/25

(3/199/2373/25)

ПОСТАНОВА

іменем України

31.03.2025 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 25.04.2003 Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

08.03.2025 о 17:00 годині ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не виконав умови термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 580022, а саме: зобов'язання залишити місце проживання, заборону на вхід та перебування місця проживання, заборону в будь-який спосіб контактувати з потерпілою особою - матір'ю ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 до суду не з'явився, будучи сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі SMS-повідомленням, яке доставлено адресату о 15:44 годині 28.03.2025, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання без поважних причин, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, повністю підтверджена:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 349494 від 08.03.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;

- відомостями зі служби 102 про те, що від ОСОБА_3 надійшло повідомлення про те, що 08.03.2025 о 17:03 годині за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 порушив терміновий заборонний припис, складений відносно нього, де постраждалою особою визнано його матір - ОСОБА_2 та знову вчинив домашнє насильство відносно матері;

- копією термінового заборонного припису серії АА № 580022 стосовно кривдника ОСОБА_1 , де постраждалою особою визнано його матір ОСОБА_2 .

За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Згідно ч. 2 ст. 32 КУпАП адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп.

Під час накладення стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке посягає як на громадський порядок, так і на психічне здоров'я потерпілої, приймає до уваги дані про особу ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, порушив терміновий заборонний припис по відношенню до матері ОСОБА_2 .

Крім того, суддею встановлено, що громадянину ОСОБА_1 постановами суддів Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20.05.2024 та від 25.11.2024 накладалися адміністративні стягнення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді громадських робіт та адміністративного арешту за вчинення домашнього насильства по відношенню до своєї сестри.

ОСОБА_1 відмовився відбувати громадські роботи.

Таким чином, адміністративні стягнення у виді громадських робіт не мають виховного впливу на ОСОБА_1 , не попереджують вчинення останнім аналогічних правопорушень, а тому вчинення даного правопорушення є винятковим випадком та, зважаючи на відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , надають можливість судді накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.

При цьому, перешкод для накладення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту не вбачається, оскільки ОСОБА_1 не відноситься до осіб з інвалідністю першої або другої груп.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк десять діб.

Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: В.О.Лисенко

Попередній документ
126243219
Наступний документ
126243221
Інформація про рішення:
№ рішення: 126243220
№ справи: 199/4051/25
Дата рішення: 31.03.2025
Дата публікації: 02.04.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (18.06.2025)
Дата надходження: 28.03.2025
Предмет позову: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛИСЕНКО ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
ЛИСЕНКО ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Демитренко Максим Геннадійович
потерпілий:
Демитерко Ольга Анатоліївна
стягувач (заінтересована особа):
ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області
ДСА України