Справа № 199/1215/25
(3/199/938/25)
іменем України
01.04.2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л., за участю:
- особи, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення: ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)
- захисник ОСОБА_1 - адвокат Косенко С.В. . (в режимі відеоконференції)
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, заступник начальника ділянки Шахта «Алмазна», відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 № 2797/0/15-24 змінена з 7 жовтня 2024 року територіальна підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №821990 від 06.01.2025 слідує, що «06.01.2025 року, приблизно о 12-40 годин, за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Алмазна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом GEELY MK державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю, почервоніння очей та від огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився під відеозапис на боді-камеру. Від керування відсторонений, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.»
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнав, пояснив, що їхав на шахту для ремонту підйомника та був зупинений працівниками поліції без причини, правила дорожнього руху не порушував. Перед керуванням транспортним засобом алкоголь не вживав та не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Під час спілкування з працівником поліції, останній пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер» або одразу проїхати до лікарні для проходження медичного огляду. Оскільки на його прохання провести такий огляд на місці йому було відмовлено, так як у працівника поліції був відсутній технічний прилад «Драгер», він прохав такий огляд провести у медичному закладі, що також було відмовлено та працівник поліції своєю поведінкою, фразами, фактично вимусив його відмовитись від такого проходження.
Захисник Косенко С.В. у судовому засіданні просив закрити справу за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. підтримав позицію, пояснення ОСОБА_1 , заперечував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки останній не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, наполягав, що такий огляд він хоче пройти за допомогою алкотестеру «Драгер» або в медичному закладі, на що отримав фактичну відмову від працівника поліції, у зв'язку із відсутністю такого приладу.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з наступним.
Згідно ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до ст.ст.245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за ст.129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
У відповідності зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» - право на справедливий суд, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про національну поліцію» Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, і свідчить про те, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, і свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддя учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративний правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративне правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначена і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстроване в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Відповідно ААД №821990 від 06.01.2025 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дії останнього були кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу, що не було встановлено в моїх діях, оскільки письмові матеріали справи та долучений до справи відеозапис не містить відомостей, що мною, як водієм, були вчинені дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу, оскільки із вказаного відеозапису неможливо встановити момент зупинки транспортного засобу під моїм керуванням, та відеозапис це не підтверджує, а підтверджує, що екіпаж поліції під'їхав до мого транспортного засобу, який не рухався, а знаходився на узбіччі.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи містять відеозапис з нагрудних камер працівників поліції.
Однак вищевказаний відеозапис не містить відомостей та доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, у протоколі працівника поліції зазначено, що 06.01.2025 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Водночас, суд зазначає, що відеозапис «06_01_25 Зубарев ч. 1 ст. 130#6E1E», який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , починається з моменту, перебування ОСОБА_1 на відкритій ділянці, біля дороги, разом з іншим поліцейським, і до них підходить працівник поліції з увімкненою бодікамерою, при цьому, в цей же момент, ОСОБА_1 вже про щось спілкується з поліцейським.
Тобто, суд приходить до висновку, що відповідно до відеозапису з бодікамери працівника поліції, а саме таймкод 0:00:00, вбачається відсутність доказів безпосередньо самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також моменту його зупинки, що у свою чергу спростовує факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
У зв'язку із вищезазначеним, суд вважає, що дії працівників поліції порушують ч.4 Глави ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме: Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
При цьому, відповідно до вищезазначеного відеозапису, відсутні будь-які факти причини зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, тобто суд вбачає грубе порушення працівниками поліції ст. 35 Закону України “Про національну поліцію».
Окрім цього, вбачається невідповідність змісту протоколу про адміністративне правопорушення, фактичним обставинам справи, а відтак його невідповідність вимогам ст.256 КУпАП, що тягне за собою визнання протоколу серії ААД №821990 від 06.01.2025 недопустимим доказом.
Окрім цього, відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надасться право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів. що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського,
Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до показів, які надав сам ОСОБА_1 , він неодноразово прохав працівника поліції провести йому огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці з використанням технічного приладу «Драгер», у зв'язку із тим, що у нього не було часу їхати до лікарні, так як треба було терміново їхати до лікарні. На що, з показів ОСОБА_1 , працівник поліції йому відмовив та сказав, що у нього цього «Драгера» нема, і єдиний варіант пройти огляд це лише проїхати до лікарні.
При цьому, як вбачається з вищезазначеного відеозапису, працівник поліції повноцінно не ознайомив ОСОБА_1 з процедурою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме ІІ розділом визначено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Так, відповідно до ст.ст. 1,2,3,4,5,6 ІІ розділ до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 проводив поліцейський СРПП ВП №2 Покровського ГУНП ст. сержант поліції Менжинський Д.С., який і склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
При цьому, відповідно до відповіді начальника Управління превентивної діяльності в Донецькій області ГУНП НПУ ОСОБА_2 на запит адвоката Косенка С.В. надав наступну інформацію, що протокол про адміністративне правопорушення ААД №8219900 за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно гр. ОСОБА_1 було складено 06.01.2025 поліцейським СРПП відділу поліції №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшим сержантом поліції Менжинським Д.С., який на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 01.01.2025 №2 був направлений на несення служби з 06.01.2025 до 06.03.2025 до відділу поліції №2 Покровського РУП ГУНП В Донецькій області.
Відповідно до дислокації сил та засобів СРНП відділу поліції №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області на 06.01.2025 вказаний працівник поліції ніс службу у складі автопатруля з 08:00 год. до 20:00 год. спільно із інспектором СРНП відділу поліції «3 Покровського РУНП УНП в Донецькій області капітаном поліції Сажко М.Д.
06.01.2025 року вказані працівники поліції прилад «Drager Alkotest» у відділі №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області не отримували, оскільки на балансі вказаного підрозділу поліції перебуває лише один прилад і він згідно журналу обліку видачі (інв.. №31 від 08.05.2023) того дня був отриманий поліцейським СРНП відділу поліції №1 Покровського відділу №1 РУП ГУНП в Донецькій області старшим сержантом поліції Лебідь І.В.
У зв'язку із вищезазначеним, працівником поліції було повністю порушено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та водночас, було порушено законне право ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці відповідно до вищезазначеної інструкції.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відсутність необхідних відомостей не дозволяє суду всебічно, повно й об'єктивно досліджувати обставини справи і винести постанову в точній відповідності з законом, тим самим порушуються положення ст.ст. 7, 245, 251, 252 КУпАП.
Відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Як вбачається з матеріалів справи, відеозапис який міститься на СD-диску, не був повністю безперервний з початку до завершення та є вочевидь змонтований, що напряму порушує норми вищезазначеної Інструкції та не можна вважати таким, що відповідає вимогам ч.1 ст. 251 КУпАП, тому вказаний запис не приймається судом як допустимий доказ, оскільки він не відповідає відомостям про вчинення правопорушення, а лише по факту містить процесуальну послідовність складання протоколу.
Таким чином, уповноважений працівник поліції при оформленні матеріалу про вчинення адміністративного правопорушення не долучив до протоколу про адміністративне правопорушення жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених у протоколі.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Також у розумінні правової позиції висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року №489/4827/16а вбачається, що свідчення службової особи - інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому і вищевказаний рапорт працівника поліції не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, проведений з грубим порушеннями закону такий огляд є недійсним, тому викладене в протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення не відповідає дійсним обставинам справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що всі дії працівників патрульної поліції були заздалегідь направленні на створення умов та фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, в чому вони були явно зацікавлені.
Отже, з долучених до матеріалів справи доказів, не встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засоби за допомогою двигуна, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, були відсутні, а тому, за вимогами ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння, проведений із порушенням чинного порядку, визнається недійсним.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
За вимогами ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: В.Л.Воробйов
01.04.2025