Справа № 227/2428/24
(2/199/1613/25)
Іменем України
18.03.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., за участі представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина, ОСОБА_4 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з земельних ділянок площею 4,6111, кадастровим номером 1422083300:01:000:0796, площею 4,6109 та з кадастровим номером 1422083300:01:000:0793 розташовані на території Шахівської ОТГ Покровського району (колишньої Золотоколодязької сільської ради Добропільського району) Донецької області.
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Клепановой О.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , на підставі якої була відкрита спадкова справа № 245/2023.
16.02.2024 року позивач ОСОБА_2 , своєю заявою наполягав на видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкові земельні ділянки в цілому, без урахування 1/2 частки у спадковому майні, на яку має право донька померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка згідно довідки Виконавчого комітету Добропільської міської ради Донецької області № 81 від 08.12.2023 року на день відкриття спадщини була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_1 , тому у відповідності до п.3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.
Позивач зазначає, що реєстрація відповідача у квартирі разом із спадкодавцем є формальною, оскільки остання там не проживала більше 15 років, фактично мешкає і має паспорт громадянки Російської Федерації, в телефонній розмові відповідач повідомляла, що не претендує на спадщину і не бажає її оформляти, так як не проживала із спадкодавицею ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з викладеним позивач просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті дружини, ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 4,6111 га з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1422083300:01:000:0796, розташованої на території Шахівської територіальної громади Покровського району Донецької області; земельну ділянку площею 4,6109 га з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1422083300:01:000:0793, розташованої на території Шахівської територіальної громади Покровського району Донецької області.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2024 року було відкрито провадження по даній справі.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 року №2797/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області» змінено з 7 жовтня 2024 року територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2025 року прийнято дану справу до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позові вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач до судового засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судом встановлено, що дружина позивача, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 151 Виконкомом Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області.
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельних ділянок площею 4,6111, кадастровим номером 1422083300:01:000:0796, площею 4,6109 та з кадастровим номером 1422083300:01:000:0793 розташовані на території Шахівської територіальної громади Покровського району Донецької області.
Позивач 14 листопада 2023 року звернувся до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Клепановой О.А. із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , на підставі якої була відкрита спадкова справа № 245/2023.
Постановою приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Клепанової Олени Анатоліївни від 16.02.2024 року позивачу було відмовлено у видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно в цілій частці у спадщині, оскільки відповідно довідки Виконавчого комітету Добропільської міської ради Донецької області № 81 від 08.12.2023 року, щодо складу осіб зареєстрованих разом з ОСОБА_4 померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день її смерті, за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_3 . 1984 року народження, - її донька. Від доньки спадкодавця ОСОБА_3 заява про відмову від спадщини у встановлений законом строк, не надходила.
Відповідно до ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).
За частиною першою ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою ч. 1 ст. 1220 ЦПК України.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ст. 1270 ЦК України.
Ч.1 ст. 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У ст. 1268 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У судовому засіданні було встановлено, що відповідно до довідки Асоціації ОСББ «Авангард» від 15.02.2024 року, відповідач ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично там на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 не проживала. Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 26.10.2023р., виданого депутатом Добропільської міської ради Дячишеною О.В., з 1990 р. і по день смерті ОСОБА_4 з нею проживав її чоловік ОСОБА_2 .
Таким чином, судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 392 ЦК України в судовому порядку право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У п.п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У даному випадку предметом спору є захист права позивача на наявне майно, що уже увійшло до складу спадщини, яке спадкоємець має законне сподівання отримати у спадок.
Позивач звернувся до суду через об'єктивні обставин, які позбавляють його можливості оформити спадкові права і отримати спадщину на нерухоме майно, а тому, з урахуванням принципу верховенства права, його право підлягає захисту судом.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. 1268 ЦК України, суд-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті дружини, ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:
- земельну ділянку площею 4,6111 га з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1422083300:01:000:0796, розташованої на території Шахівської територіальної громади Покровського району Донецької області;
- - земельну ділянку площею 4,6109 га з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1422083300:01:000:0793, розташованої на території Шахівської територіальної громади Покровського району Донецької області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Повне судове рішення складено 28 березня 2025 року.
Суддя Руденко В.В