31 березня 2025 рокусправа № 380/26149/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медиком» про стягнення заборгованості,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медиком», в якому просить:
-Стягнути з ТОВ «Медиком» місце знаходження: 79037, вул. Б. Хмельницького, 228, м. Львів, ( код ЄДРПОУ 32975288) в нашу користь 116373 грн 07 коп. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за період 01.01.2024 по 30.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій загальна сума понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню, за січень - листопад 2024 року становить 116373,07 грн. Оскільки ТОВ «Медиком» зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодувало, позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Копію вказаної ухвали суду надіслано відповідачу за адресою: 79037, м. Львів, вул. б.Хмельницького, 228. До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.
Разом з тим частиною четвертою статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до вимог частини четвертої статті 126 КАС України ухвалу вручено відповідачу належним чином.
Незважаючи на вжиті судом заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 380/26149/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Медиком» згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 32975288.
Згідно з розрахунками суми боргу по відшкодуванню пільгових пенсій відповідно до п. “а» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період січень - листопад 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Медиком» має заборгованість у сумі 116373,07 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, однак, останнім суму заборгованості не сплачено, що зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в тому числі є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.
Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закон №400/97-ВР у редакції від 03.10.2017 №2148-VIII, для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст.1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів “а», “б» - “з» ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону (п. 1 ст. 4 Закону №400/97-ВР).
Відповідно до пункту “а», “б» ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники:
- зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (далі - Список №1).
- працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - Список №2).
Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Закон №1058-IV набрав чинності з 01.01.2004. Відтак, обов'язок покривати підприємствами та організаціями витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій діє починаючи з 2004 року.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція).
Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції).
Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд) та діють на підставі постанови Пенсійного фонду від 22.12.2014 №28-2, якою затверджено відповідне положення. Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо:
- забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства;
- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Територіальний орган ПФУ повідомляв Товариства з обмеженою відповідальністю «Медиком» про необхідність відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за Списком №1.
Повідомлення здійснено у встановлений Інструкцією спосіб, шляхом надіслання відповідних Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а». “б-з» ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Отже, відповідач не відшкодував ГУПФ України у Львівській області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період січня-листопада 2024 року у встановлені законом строки в сумі в сумі 116373,07 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вище зазначено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем таких витрат не понесено (свідків у справі не залучено, експертизи не проводились), судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1.Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медиком» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 228, ЄДРПОУ 32975288) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВ «Медиком» на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 116373 грн 07 коп. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за період 01.01.2024 по 30.11.2024.
3.Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
СуддяГрень Наталія Михайлівна