27 березня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 702/898/24
Провадження № 22-ц/821/481/25
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Новікова О.М.
суддів: Карпенко О.В., Сіренка Ю.В.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
відповідач: ОСОБА_1
представник відповідача: адвокат Мабаракшина Ельміра Дмитрівна
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Клименка Тараса Васильовича на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
17.09.2024 представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до Монастирищенського районного суду Черкаської області з позовною заявою, в якій висунув вимогу ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №146822-КВ1-002 про надання кредиту від 19.11.2021 у розмірі 44656,25 грн.
Позов обґрунтовується тим, що 19.01.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_3 шляхом обміну електронними повідомленнями укладений Договір №146822-КВ1-002 про надання кредиту, підписання якого вчинено у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Позивач стверджує, що 19.01.2021 він направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №146822-КВ1-002 про надання кредиту, а ОСОБА_1 цього ж дня пропозицію прийняла. Потім ТОВ «Бізнес Позика» через телекомунікаційну систему на номер телефону, який був зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, направило ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор G-8341, який відповідач ввела/відправила.
За доводами позивача умови пункту 1 Договору передбачають, що ТОВ «Бізнес Позика» надає ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 37000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується позику повернути та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Умови Договору визначають, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,65466217 процентів за кожен день користування кредитом і упродовж строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування коштами із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, а відповідач підтвердила виникнення своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання ТОВ «Бізнес Позика».
Крім іншого, 03.05.2021 між сторонами укладена Додаткова угода №1 до Договору №146822-КВ1-002, відповідно до якої ОСОБА_1 додатково надано кредит у розмірі 17000,00 грн. і комісія з наданням додаткового кредиту складає 2550,00 грн.
За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання за Договором №146822-КВ1-002 про надання кредиту належним чином не виконала і сплатила позивачу тільки 70400,00 гривень.
Відповідно до розрахунків позивача станом на 16.08.2024 відповідач заборгувала позивачу 44656,25 грн., у тому числі 22241,63 грн. прострочених платежів за тілом кредиту; 22414,62 грн. прострочених платежів за процентами; 0,00 грн. прострочених платежів за комісією.
Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача борг за Договором у розмірі 44656,25 грн. та судовий збір.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2024 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору залишено за позивачем.
Рішення суду мотивоване тим, що, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_2 , оскільки остання з отриманих у борг 54 000,00 гривень повернула позивачу 70 400,00 гривень, а докази того, що за користування кредитними коштами вона мала сплатити проценти в узгоджену сторонами правочину розмірі, суду не надано.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У січні 2025 року представник ТОВ «Бізнес Позика» - Клименко Т.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість та незаконність висновків суду першої інстанції,
просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю та здійснити розподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга представника ТОВ «Бізнес Позика» - Клименка Т.В. мотивована тим, що боржником було порушено графік платежів за Договором №480068-КС-001 про надання кредиту, розрахунок та розмір якої зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором №480068-КС-001 Позичальника, чим порушено зобов'язання, встановлені договором. Це цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення розміру нарахованих процентів за користування кредитом, оскільки з кожним платежем сума загального боргу, на яку нараховується кожного дня проценти, мала зменшуватись у випадку належного виконання обов'язкового графіку платежів. До позовної заяви були додані належні докази отримання кредитних коштів відповідачем, а також детальний розрахунок заборгованості за кредитом. При цьому, відсотки по кредитному договору №146822-КВ1-002 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам ЦК України, умовам договором про надання кредиту та Правилам.
Вказує, що судом першої інстанції не було приділено належної уваги до висновків Верховного Суду, а також, що відповідачем здійснювались платежі на погашення кредиту на суму 70400,69 грн., а також укладення додаткової угоди, що свідчить про визнання боргу відповідачем та наявності невиконаних зобов'язань перед позивачем за кредитним договором.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У лютому 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мабаракшина Е.Д. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Вказує, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про ідентифікацію відповідача під час підписання договору 146822-кв-1-002 від 19.01.2021 року, пропозиція про укладення Договору (оферти) 146822-кв-1-002 від 19.01.2021, у тому числі підписання за допомогою електронного цифрового підпису. В додатковій угоді 1 до договору 146822-кв-1-002 від 19.01.2021 року вказано, що вона підписана електронним підписом G-6067, однак пристрій та підписант не ідентифікований. Правила надання споживчих кредитів, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитним коштами.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
27 січня 2025 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Клименка Тараса Васильовича на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 січня 2025 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Новіков О.М., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомленням учасників справи про її розгляд.
Повторним автоматичним розподілом судових справ від 24.03.2025 року, замість перебуваючої у відпустці судді Василенко Л.І. до складу колегії суддів визначено суддю Сіренка Ю.В.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що з дослідженої судом паперової копії пропозиції укласти Договір (оферта) №146822-КВ1-002 від 19.01.2021 випливає, що 19.01.2021 позивач запропонував відповідачу укласти Договір про надання кредиту з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на таких умовах:
строк кредиту 24 тижні;
процентна ставка в день 0,65466217, фіксована;
комісія за надання кредиту 1850,00 грн.;
загальний розмір наданого кредиту 37000,00 грн.;
термін дії Договору - до 06.07.2021;
орієнтовна вартість укладеного кредиту 65760,00 грн.;
орієнтовна реальна річна процента ставка - 262,10650730 процентів (а.с.38).
На підтвердження прийняття пропозиції позивача суду надана паперова копія Прийняття (ацепт) пропозиції (оферти) щодо укладання Договору №146822-КВ1-002 про надання кредиту з аналогічними умовами (а.с.39).
Відпоавідно до паперової копії Договору №146822-КВ1-002 про надання кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
За умовами цього правочину кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 37 000,00 грн. на засадах строковості, поворотної, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним у порядку і на умовах, визначених Договором.
Сторони визначили, що строк кредиту 24 тижні, процентна ставка в день 0,65466217, фіксована комісія за надання кредиту - 1850,00 грн., термін дії Договору - до 06.07.2021, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 65760,00 грн., орієнтовна реальна річна ставка - 262,10650730 процентів (а.с.37).
У позові позивач зазначає, що відповідачу ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему ним направлений одноразовий ідентифікатор G8341 на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржником було введено/відправлено.
Однак, дослідженням паперових копій пропозиції укласти Договір (оферти), прийняття (акцепту)пропозиції (оферти) щодо укладання Договору, а також Договору №146822-КВ1-002 про надання кредиту від 19.01.2021 встановлено, що відомості щодо підписання цих документів одноразовим ідентифікатором G8341 відсутні.
Згідно з візуальних форм послідовності дій клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1), клієнту на номер телефону відправлено смс - повідомлення з одноразовим ідентифікатором G-6890 для підписання паспорта споживчого кредиту (03.05.2021 13:08:41) і Клієнт 03.05.2021 о 13:09:24 ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором G-6890 паспорт споживчого кредиту.
Проте, ці відомості візуальної форми суперечать паперовій копії паспорта споживчого кредиту (інформація, обов'язкова для ознайомлення позичальником), оскільки відомостей про підписання документу одноразовим ідентифікатором на паперовій копії немає (а.с.47-48,35-36).
Із усіх наданих позивачем документальних доказів одноразовим ідентифікатором позичальника ОСОБА_1 . G-6067 підписана тільки Додаткова угода 1 до Договору №146822-КВ1-002 від 19.01.2021, що укладена між сторонами 03.05.2021, за умовами якої термін дії Договору продовжений до 18.10.2021 і відповідач ОСОБА_1 додатково кредитувалась коштами в розмірі 17 000,00 грн.(а.с.42).
Інших істотних умов Договору №146822-КВ1-002 про надання кредиту Додаткова угода №1 від 03.05.2021 не містить.
Дослідженням паперових копій документів про перерахування коштів 358816320, 358816678 та 405344122 встановлено, що 19.01.2021 о 20:29 ЕЕТ ТОВ «Бізпозика» на карту НОМЕР_4 перерахувало 20 000,00 грн та 17 000,00 грн. згідно до кредитного дог. №146822-КВ1-002 від 19.01.2021; 03.05.2021 о 13:23 - 17000,00 грн. згідно Дод. угоди від 03.05.2021 до кредитного договору №146822-КВ1-002 від 19.01.2021 (а.с.45-46).
З отриманих на виконання ухвали суду документів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» встановлено, що на ім'я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ІВАN НОМЕР_6 (а.с.97) і 19.01.2021 на картку зарахований переказ 20 000,00 грн та 17 000,00 грн., а 03.05.2021 - переказ 17 000,00 грн. (а.с.98-121).
Згідно з розрахунком заборгованості відповідач ОСОБА_1 отримала грошові кошти в кредит у загальному розмірі 54000,00 грн. і на погашення кредиту на рахунок позивача внесла 70400,69 грн. (а.с.12-33).
Відповідно до звіту про здійснення відрахування та виплати щодо ОСОБА_1 від 31.10.2024 за період з липня 2023 року по листопад 2023 року із заробітної плати ОСОБА_1 за постановою від 15.06.2023 ВП НОМЕР_8 виданої за виконавчим документом №3591 від 14.01.2022 утримані кошти в загальній сумі 14775,02 грн.(а.с.132).
З загальнодоступного реєстру виконавчих проваджень суд встановив, що виконавче провадження №АСВП НОМЕР_8 відкрите 25.01.2022 приватним виконавцем Клименком О.О. щодо боржника ОСОБА_2 за вимогами стягувача ТОВ «Бізнес позика» (а.с.145).
Станом на 10.12.2024 виконавче провадження рахується завершеним.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Клименка Тараса Васильовича не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що надані позивачем на підтвердження існування договірних кредитних відносин з відповідачем ОСОБА_1 паперові копії пропозиції укласти Договір (оферти), прийняття (акцепту)пропозиції (оферти) щодо укладання Договору, а також Договору №146822-КВ1-002 про надання кредиту від 19.01.2021 одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 G8341 не підписані.
Також паперові копії цих документів не містять відомостей про їх підписання засобом електронного підпису позивача.
Крім іншого, у Договорі про надання кредиту від 19.01.2021, пропозиції про його укладення та заяві про прийняття (акцепт) пропозиції щодо укладення Договору про надання кредиту особа позичальника зазначена як « ОСОБА_1 », адреса проживання « АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Монастирищенським РВ УМВС України в Черкаській області 26.03.2008, ІПН НОМЕР_2 ».
Відомостей про фінансовий номер телефону та електронну пошту, за допомогою яких міг бути укладений правочин в електронній формі, не має, а зазначена адреса місця проживання ОСОБА_1 дійсності не відповідає, оскільки з 2008 року зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2 (а.с.69).
Водночас при вирішенні спірних правовідносин суд враховує, що ТОВ «Бізнес Позика» 19.01.2021 перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 37000,00 грн. згідно кредитного договору №146822-КВ1-002 від 19.01.2021 на карту № НОМЕР_4 , двома платежами на суму 20000,00 грн. та 17000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних документів №358816320 та №358816678 і не заперечується відповідачем.
Також, 03.05.2021 позивач перерахував ОСОБА_1 кошти у розмірі 17000,00 грн. згідно Додаткової угоди від 03.05.2021 до Договору №146822-КВ1-002 від 19.01.2021 на карту № НОМЕР_4 , що підтверджується копією платіжного доручення №405344122 і не заперечується відповідачем.
Крім іншого, надана АТ КБ «ПриватБанк» на вимогу суду інформація підтверджує, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_5 , на яку ОСОБА_1 отримувала грошові перекази - 19.01.2021 двома платежами 20000,00 грн. та 17000,00 грн. на загальну суму 37 000,00 грн., а 03.05.2021 - 17000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 отримала від позивача грошові кошти у загальному розмірі 54000,00 грн., проте, відповідач також повернула позивачу 70400,69 грн., про що також зазначає позивач у тексті позовної заяви.
Поряд з цим, позивач у 2023 році звертав до виконання виконавчий документ №3591 від 14.01.2022 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованих сум, якими цілком ймовірно могли бути борги за Договором №146822-КВ1-002.
Проте, всупереч вимогам п.2, 4, 5 ч.2 ст.43 ЦПК України ні належних доказів для перевірки цих обставин, ні достовірних пояснень для їх з'ясування сторони суду не надали.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.
Отже, суд першої інстанції вірно надав оцінку доказам, що беручи до уваги вищенаведені факти та те, що для укладення електронного кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та зробити електронний підпис через смс-повідомлення чи через підтвердження, яке надходить у формі листа до електронної пошти, або у застосунку «Приват24», що виключає підписання ОСОБА_1 спірного кредитного договору через будь-який із зазначених способів та взагалі подання заявки на отримання кредитних коштів. Матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, тому наявні достатні праві підстави для висновку про недоведеність заявлених ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» вимог.
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_2 , оскільки остання з отриманих у борг 54 000,00 гривень повернула позивачу 70 400,00 гривень, а докази того, що за користування кредитними коштами вона мала сплатити проценти в узгоджену сторонами правочину розмірі, суду не надано.
Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що до позовної заяви були додані належні докази отримання кредитних коштів відповідачем, є необґрунтованими. Оскільки, реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
Отже, беручи до уваги вищенаведені факти та те, що для укладення електронного кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та зробити електронний підпис через смс-повідомлення чи через підтвердження, яке надходить у формі листа до електронної пошти, або у застосунку "Приват24", що виключає підписання відповідачем кредитного договору через будь-який із зазначених способів та взагалі подання заявки на отримання кредитних коштів.
Враховуючи, що грошові кошти за вказаним кредитним договором перераховані на банківську картку, яка хоча і належить відповідачу, однак електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідачем у вищевказаний спосіб зроблено не було, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для висновку про недоведеність заявлених ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Клименка Тараса Васильовичазалишити без задоволення.
Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2025 року.
Головуючий: О.М. Новіков
Судді: О.В. Карпенко
Ю.В. Сіренко