Житомирський апеляційний суд
Справа №296/69/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.
Категорія 44 Доповідач Коломієць О. С.
24 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Григорусь Н.Й., Талько О.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №296/69/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 17 січня 2025 року, постановлену під головуванням судді Петровської М.В.
У січні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - ПАТ «СГ «ТАС») звернулось до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СГ «ТАС» 43 102,91 грн. матеріальної шкоди в порядку суброгації та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17 січня 2025 року заяву ПАТ «СГ «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу повернуто особі, яка її подала, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ПАТ «СГ «ТАС», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позовну заяву подано особою, яка має процесуальну дієздатність на вчинення таких дій, оскільки дана цивільна справа відноситься до категорії малозначних справ, а тому представництво позивача у суді особою на підставі довіреності, не суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства.
Відповідач правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву ПАТ «СГ «ТАС», суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності на вчинення зазначених дій, оскільки позов підписаний представником - Миц І.В. на підставі довіреності. Однак, до матеріалів справи не долучено документів, що підтверджують її право діяти в порядку самопредставництва, зокрема, на підставі закону, статуту чи трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення.
Проте, такий висновок суду є помилковим, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, повинна відповідати положенням, визначеним ст. 175, 177 ЦПК України.
Зокрема, частиною 2 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Цивільно-процесуальним законодавством визначено конкретні випадки, у яких представником у суді, крім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, ціна позову у цій справі становить 43 102,91 грн., що станом на 01 січня 2025 року не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн. ? 30 = 90 840,00 грн). Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до закону, а тому представництво позивача у суді на підставі довіреності особою, не суперечить вимогам цивільного процесуального закону.
У позовній заяві представник позивача посилався п .2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, яка передбачає, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дана справа є незначної складності, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, що дає підстави вважати дану справу малозначною.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що представником позивача у даній справі може бути тільки адвокат або особа, яка може представляти позивача відповідно до статуту, положення або трудового договору (самопредставництво).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи що позовну заяву від імені ПАТ «СГ «ТАС» подано Миц І.В., яка на підтвердження своїх повноважень надала довіреність № ГО-23/561 від 28.12.2023, враховуючи предмет позову, та те, що дана цивільна справа є малозначною в силу закону, що не виключає можливість представництва позивача у суді особою, яка діє на підставі довіреності та не має статусу адвоката, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви особі, яка її подала.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З наведеного вбачається, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 17 січня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 31 березня 2025 року.
Головуючий Судді