Справа № 761/6848/25
Провадження № 1-кс/761/5147/2025
24 березня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023102070000046
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023102070000046
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 21.09.2023 повідомлено про підозру за ч.ч.3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК у кримінальному провадженні № 42023102070000046 від 07.03.2023.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25.09.2023 накладено арешт на належне ОСОБА_4 майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК.
Адвокат вказує, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2025 повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК скасовано, рішення набрало законної сили, відтак наразі відсутні підстави для продовження заходу забезпечення у виді арешту майна, як виду покарання.
В судовому засіданні адвокат клопотання підтримав з підстав в ньому викладених просив задовольнити.
Уповноважений прокурор в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений, разом з тим за підписом прокурора ШОП ОСОБА_5 надійшов лист про розгляд клопотання за відсутності прокурора у зв'язку із службовою зайнятістю.
Слідча суддя дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення представника власника майна, дійшла до наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва ШОП м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000046 від 07.03.2023.
ОСОБА_4 21.09.2023 повідомлено про підозру за ч.ч.3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК у кримінальному провадженні № 42023102070000046 від 07.03.2023.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25.09.2023 накладено арешт на належне ОСОБА_4 майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК.
З наявною у справі копії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2025 вбачається, що повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК скасовано, рішення набрало законної сили 04.02.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до частини 4 ст. 190 КК України в редакції, чинній до 11.08.2023, передбачена кримінальна відповідальність за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, і яке карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, заходи забезпечення кримінального провадження завжди пов'язані із застосуванням примусу у кримінальному процесі. Процесуальний примус у кожному конкретному випадку застосовується у контексті мети, способів, підстав та умов для застосування конкретних заходів примусу.
Клопотання слідчого, яке слугувало підставою арешту майна ОСОБА_4 мотивоване п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК.
Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Власником майна наведено достатньо підстав, які б свідчили про недоцільність продовження застосовування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з огляду на мету його накладення, у зв'язку із тим, що ОСОБА_4 втратила статус підозрюваної у вказаному кримінальному провадженні, відомостей про протилежне слідчій судді прокурором не надано.
За вказаних обставин, слідча суддя вважає за необхідне клопотання задовільнити ат скасувати арешт на належне ОСОБА_4 майно.
Керуючись статтями 2, 7, 170, 173-174, 309,372, 376, 532, КПК України слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.09.2023, справа 758/11241/23 у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 42023102070000046 від 07.03.2023, а саме на об'єкти нерухомого майна
земельну ділянку за кадастровим номером 5123782000:02:001:1129, площею 0.0659 га за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2469748751100);
земельну ділянку за кадастровим номером 5123782000:02:001:1133, площею 0.0659 га за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2469734951100);
земельну ділянку за кадастровим номером 5123782000:02:001:1156, площею 0.0659 га за адресою: АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2469588451100);
земельну ділянку за кадастровим номером 5123782000:02:001:1157, площею 0.0659 га за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2469493751100);
квартиру загальною площею 52.1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2422196232103);
квартиру загальною площею 64.8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2422138232103);
гараж № 12 площею 38 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1659221480000);
квартиру загальною площею 34.5 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 553460980000).
Скасувати заборону розпорядження (відчуження) вказаного майна.
Копія судового рішення негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1