Справа № 761/10026/25
Провадження № 1-кс/761/7225/2025
14 березня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України старший лейтенант юстиції ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який здобув вищу освіту, адвокат, працює директором АО «Смарт ЛО», аспірант Українського Державного Університету ім. Драгоманова, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000001058 від 12.11.2024,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України старший лейтенант юстиції ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000001058 від 12.11.2024 року.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000001058 від 12.11.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
В рамках даного провадження 18.01.2025 ОСОБА_4 затримано відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
20.01.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, тобто до 17.03.2025 року.
12.03.2025 постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 18.04.2025 року.
Враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання ризикам переховування від органу досудового розслідування та у подальшому суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних в рамках даного кримінального провадження, продовження вчинення інкримінованого діяння чи вчинення інших кримінальних правопорушень, сторона обвинувачення вважає за необхідне продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою до 18.04.2025 без визначення розміру застави.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити із зазначених у ньому підстав. Зазначила, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, виклавши свою позицію письмово. Так, адвокат вказав, що органом досудового розслідування не здобуто доказів, які свідчать про вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів, а відтак, пред'явлена останньому підозра необґрунтована. Більше того, кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 114-1 КК України є неправильною. При цьому, захисник зауважив, що показанням свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 довіряти не можна. Крім того, у сторони захисту виникли питання щодо допустимості доказів, отриманих за результатами проведення НСРД.
У свою чергу, клопотання слідчого містить лише формальні посилання на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, однак жодних доказів, які б підтверджували їх наявність та реальність органом досудового розслідування до клопотання, скерованого на розгляд слідчому судді, не долучено. Більше того, зазначені у клопотанні слідчого ризики нівелюються тим, що ОСОБА_4 позбавлений можливості покинути територію України з огляду на введення в країні воєнного стану, важливі для слідства свідки вже допитані та їх покази зафіксовані у відповідних процесуальних документах, крім того, останні були повідомлені про наслідки дачі завідомо неправдивих показань, ризик продовження злочинної діяльності не підкріплюється жодними доказами.
Також адвокат зазначив, що слідчим у своєму клопотання необґрунтовано, чому неможливо закінчити досудове розслідування у більш стислі строки. Разом з тим, підзахисний ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не судимий, є діючим адвокатом, має на утриманні матір. Враховуючи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, недоведеність стороною обвинувачення неможливості застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, беручи до уваги позитивну характеристику підзахисного ОСОБА_4 , захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Захисник ОСОБА_13 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, виклавши свою позицію письмово. Так, адвокат вказав, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, а заявлені у клопотанні ризик - недоведеними. Підзахисний ОСОБА_4 позитивно характеризується, є директором АО «Смарт ЛО» та аспірантом Українського Державного Університету ім. Драгоманова, має міцні соціальні зв'язки. Враховуючи викладене у запереченнях та підсумовуючи сказане у судовому засіданні, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_4 , більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, або визначити помірний для останнього розмір застави.
Захисниця ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначила, що свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_14 обмовляють ОСОБА_4 , а інших доказів проти підзахисного слідство наразі не має. Враховуючи вказане, просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_4 , більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, або визначити помірний для останнього розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позиції своїх захисників та додав, що дійсно допомагав волонтерам в отриманні документів для виїзду закордон, а грошові кошти отримував саме за надання юридичних консультацій. Запевнив, що не має наміру незаконно впливати на свідків, які надали свої покази, а також тих, які ще станом на день розгляду даного клопотання не допитані. Так само вказав, що не буде переховуватися від органів досудового розслідування та у подальшому суду у разі застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою. Підтвердив, що спілкувався із ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 щодо оформлення документів волонтерам для виїзду закордон. ОСОБА_15 направляв йому документи таких осіб для подальшого оформлення дозволу на виїзд. У той же час, договори про надання правової допомоги із такими особами (які повинні були виїхати закордон) він не укладавав.
Вислухавши позиції сторін провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження №22024000000001058 від 12.11.2024, а також надані у ході судового розгляду письмові заперечення захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, у ході судового розгляду клопотання слідчого встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000001058 від 12.11.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
В рамках даного провадження 18.01.2025 ОСОБА_4 затримано відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України та останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
20.01.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
12.03.2025 постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 18.04.2025 року.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення даних кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованим.
Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
З огляду на вищенаведене, доводи сторони захисту щодо неправильності кваліфікації дій ОСОБА_4 органом досудового розслідування не беруться слідчою суддею до уваги.
Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 сукупності особливо тяжкого та тяжких кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даних злочинів, характер їх вчинення, покарання у виді позбавлення волі на волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 слідча суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.
Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду на те, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, відповідальність за які передбачена до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, останній, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Зокрема, інкриміновані ОСОБА_4 злочини, як вбачається зі змісту пред'явленої останньому підозри, вчинялися неодноразово, з тривалою періодичністю, із здійсненням активних та ініціативних дій, користуючись при цьому довірою суспільства до волонтерського руху в Україні, а також органів державної влади, з метою реалізації розробленого ним злочинного плану, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами та вказують на значну кількість епізодів - понад 40 (сорок).
Ризик можливого переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування також обумовлений наявністю в останнього широкого кола соціальних зв?язків, які останній може використати з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 , як вбачається із підозри, будучи керівником злочинної організації, з метою забезпечення конспіративних заходів, спрямованих на невикриття його злочинних дій, надавав вказівки учасникам злочинної організації періодично видаляти відомості, що містяться на мобільних телефонах, а також вживав заходів впливу на неповідомлення органу досудового розслідування щодо злочинної діяльності злочинної організації. Так, ОСОБА_4 , будучи адвокатом, набувши спеціальних знань та навичок у сфері правозастосування, повідомляв ОСОБА_15 як учаснику злочинної організації про методику проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема про можливі факти залучення осіб до конфіденційного співробітництва для документування їх злочинної діяльності. В подальшому ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_15 змінити засоби спілкування. Крім того, встановлено, що ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним із методикою проведення негласних слідчих (розшукових) дій, повідомляв ОСОБА_15 про необхідність проведення обстеження власних транспортних засобів з метою виявлення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, які можуть зафіксувати відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
Разом з тим, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказаний ризик зумовлений тим, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи про коло осіб, причетних до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з високим ступенем ймовірності може впливати на них з метою повідомлення органу досудового розслідування та суду неправдивих відомостей щодо обставин його протиправних дій.
Крім того, ОСОБА_4 за період вчинення інкримінованих йому злочинів здобув значне коло знайомств, які може використовувати з метою перешкоджання досудовому розслідуванню, використовуючи при цьому здобутий вплив.
Також ОСОБА_4 обізнаний, що інші учасники злочинної організації не перебувають під вартою, а отже, останній усвідомлюючи, що такі особи надали викривальні покази щодо нього, може незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.
У свою чергу, про обґрунтованість ризику продовжити вчинення інкримінованого кримінального правопорушення чи вчинення іншого злочину, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що злочинна організація, участь в якій інкримінується ОСОБА_4 , діяла протягом тривалого періоду часу, а вчинювані злочини характеризувалися значною тривалістю та багатоепізодністю, а тому, підозрюваний ОСОБА_16 , здобувши значний досвід у реалізації злочинних намірів та будучи обізнаним із методами документування та проведення як гласних, так і негласних слідчих (розшукових) дій, може використати такі навички під час вчинення інших злочинів.
Крім того, здійснювана ОСОБА_4 інкримінована йому злочинна діяльність, у тому числі, може координуватися дистанційно поза межами України, а відтак існує висока ймовірність того, що ОСОБА_4 продовжить вчиняти злочини, у вчиненні яких підозрюється. Також встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до пред'явленої підозри, вчинив злочини повторно, а отже, існує висока ймовірність продовження вчинення підозрюваним злочинів, у яких підозрюється, або нових правопорушень.
Крім того, досудовим розслідуванням на даний час не встановлені інші учасники злочинної організації, які можуть надавати допомогу ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів. Зокрема, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 не усвідомлює суспільну небезпечність своїх діянь, а враховуючи багатоепізодність та тривалість вчинених злочинів, такі обставини у сукупності вказують на наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 продовжить вчиняти інкриміновані йому злочини.
Таким чином, враховуючи характер інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування або іншим чином впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також продовжуватиме вчиняти злочини проти незалежності та територіальної цілісності України, громадської безпеки та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, враховуючи характер вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання судом винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, яке полягає у безальтернативному позбавленні волі з конфіскацією належного майна, застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування підозрюваного ОСОБА_4 зі свідками вчинення кримінального правопорушення, а також тиску на них, оскільки ОСОБА_4 відомі їхні персональні дані, місця постійного та тимчасового проживання, засоби мобільного та Інтернет зв'язку.
Зміна запобіжного заходу на домашній арешт, навіть цілодобовий, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 матиме можливість контактувати з іншими підозрюваними та невстановленими співучасниками кримінального правопорушення, керувати віддалено, у тому числі за допомогою різного роду засобів зв'язку, які неможливо відслідкувати ні гласними, ні негласними засобами контролю, діями інших осіб, таким чином створюючи перешкоди кримінальному провадженню.
Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який має на утриманні матір, тобто має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, має постійне місце проживання та місце роботи, підозрюється у вчиненні кримінально караних діянь, вчинених у період воєнного стану, згідно з пред'явленою підозрою вчинив дії щодо перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, був учасником злочинної організації, в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
У той же час, слідча суддя не бере до уваги доводи захисників щодо необґрунтованості ризиків, які сторона обвинувачення покладає в основу доводів про необхідність подальшого застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наведене спростовується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження №22024000000001058 від 12.11.2024 та встановленими у ході судового розгляду обставинами.
Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого ОСОБА_2 , та на які вказала прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні.
У свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та, визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України закріплює, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, що характеризується високим ступенем суспільної небезпеки, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та інших учасників провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Щодо доводів захисника про необхідність визначення помірного розміру застави слідча суддя звертає увагу на таке. Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію на даний час та повномасштабне збройне вторгнення рф на територію України, за умов проведення Збройними силами України бойових дій, направлених на протистояння зс рф та деокупацію окремих територій України, небезпека вчинення підозрюваним вищезазначених дій носить підвищений характер, а відтак, такі обставини вимагають більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Таким чином, беручи до уваги встановлені у ході судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави, достатньої для виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього судом обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак, відхиляє такі доводи сторони захисту.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, позбавить орган розслідування можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останнім впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню вчиненню необхідних процесуальних дій та виконанню процесуальних рішень.
Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 197 КПК України, визначити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою в межах строку до 18 квітня 2025 року.
На підставі наведено та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 18 квітня 2025 року без визначення розміру застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 18 березня 2025 року о 13 год. 10 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1