СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1848/25
ун. № 759/6639/25
01 квітня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 12025100080001151 від 30.03.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської обл, громадянина України, який здобув середню освіту, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До Святошинського районного суду міста Києва звернувся слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 із клопотанням, яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Святошинського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні за №12025100080001151 від 30.03.2025, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. В ході досудового розслідування установлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме спроба переховування від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На даний час встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 31.03.2025, повідомлено про підозру за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції від 30.03.2025;протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК від 30.03.2025, згідно якого у якого було виявлено та вилучено 1 поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору в середині, які останній зберігав з метою збуту; протоколами оглядів місць події від 30.03.2025 згідно яких було оглянуто ділянки місцевості та вилучено поліетиленові пакети з кристалоподібною речовиною світлого кольору в середині, які ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 незаконно збули шляхом розміщення закладок; протоколами допитів свідків; висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Вищевикладене свідчить про необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник, якого підтримав підозрюваний, заперечив щодо заявленого клопотання, зазначив, що заявлені ризики недоведені та необґрунтовані. Просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Святошинського УП ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025100080001151 від 30.03.2025, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
30.03.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
31.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчийсуддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників поліції від 30.03.2025; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК від 30.03.2025, згідно якого у якого було виявлено та вилучено 1 поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору в середині, які останній зберігав з метою збуту; протоколами оглядів місць події від 30.03.2025 згідно яких було оглянуто ділянки місцевості та вилучено поліетиленові пакети з кристалоподібною речовиною світлого кольору в середині, які ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 незаконно збули шляхом розміщення закладок; протоколами допитів свідків; висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Крім того, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.
Так, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які мають враховуватися під час вирішення вказаного питання.
Водночас, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , його молодий вік, те, що він не працює, не одружений, має місце реєстрації та проживання у м. Умань Черкаської обл., раніше не судимий, слідчий суддя вважає, що прокурором недоведені підстави щодо застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу. Також прокурором у судовому засіданні не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи вищенаведене, на переконання слідчого судді, на даний час наявні всі підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Саме такий запобіжний захід є співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти визначеним ризикам.
На підставі та керуючись ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 31 травня 2025 року включно, заборонивши ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання екстреної медичної допомоги, а також необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Підозрюваного ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти в залі суду та зобов'язати останнього невідкладно з'явитись до визначеного місця домашнього арешту.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений та оголошений 01.04.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1