СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5497/25
пр. № 2-о/759/325/25
01 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Бетіна М.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
У березні 2025 року адвокат Титаренко Д.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження у місті Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, мати: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, батько: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Заява обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя ОСОБА_4 народилася донька ОСОБА_5 , яку подружжя вимушено зареєструвало за законодавством російської федерації та отримало відповідне свідоцтво про народження від 18.02.2025 року від незаконного органу, який представляє місцеву окупаційну владу - «відділу реєстрації народження міста Сімферополя департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції республіки Крим». Таким чином, дитина заявника - ОСОБА_3 , народилася на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, однак Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні не передбачають можливості подачі для реєстрації народження дитини такого документу, як свідоцтво про народження, видане на тимчасово окупованій території України незаконним органом. До того ж, заявниця та її чоловік через активні бойові дії не мають можливості виїхати з території АР Крим, щоб подати заяву до законних українських органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Заявницею зазначено, що рішення суду про встановлення факту народження ОСОБА_3 має за мету захист та реалізацію її прав та свобод як громадянки України, зокрема, проведення державної реєстрації її народження для забезпечення таким чином її права на ім'я, громадянство, визначення походження та на державну реєстрацію народження.
На підставі викладеного просить задовольнити заяву у повному обсязі та встановити факт народження дитини.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
28 березня 2025 року на адресу суду від представника заявниці - адвоката Титаренка Д.С. надійшла заява про усунення недоліків разом із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України в новій редакції.
Ухвалою Святошинського районного суду від 31 березня 2025 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Представником заявниці до початку судового засідання через канцелярію суду подана заява про проведення судового засідання без його участі, заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Заінтересовані особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце слухання справи, до судового засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що учасники справи до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Заява про встановлення факту народження дитини подана адвокатом Титаренко Д.С. в інтересах матері дитини - ОСОБА_1 .
У відповідності до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 26 січня 2022 року уклав шлюб із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 36).
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, уродженка міста Сімферополь, Автономна Республіка Крим, що встановлено із паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с. 43-44).
Відповідно до довідки №7415997 від 01.02.2022 року Відділу мобільного обслуговування громадян ДП «Документ», у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучено паспорт громадянина України НОМЕР_2 (а.с. 45).
Як вбачається із наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, народила дитину жіночої статі - ОСОБА_3 . Батьком дитини зазначено: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підтвердження факту народження дитини заявником надано суду: копію медичного свідоцтва про народження серії 35 №1025001913 від 09.02.2025 року із перекладом на українську мову та копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого на ім'я ОСОБА_3 із перекладом на українську мову, що видані органами окупаційної влади (а.с. 37-39, 40-42).
Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 встановлено, що до тимчасово окупованої Російською федерацією території України відноситься, зокрема, вся територія Автономної Республіки Крим із 20.02.2014 року.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватись положенням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено. що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати і висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v Turkey». «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Суд зауважує, що визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті для захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
Згідно ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до СК України. Згідно ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Батьки дитини перебувають у зареєстрованому шлюбі, що встановлено судом із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , відповідно до якого шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено 26 січня 2022 року та зареєстровано Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №66.
Судом встановлено, що мати дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянкою України. Також судом встановлено, що батько дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України.
У відповідності з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження.
Проте, як встановлено судом дитина була народженою на окупованій території, на якій органи влади України тимчасово не здійснюють свою діяльність, а визначені законодавством України медичні документи, що підтверджують факт народження дитини у заявника відсутні, у зв'язку з чим суд погоджується із заявником, що такий факт може бути підтверджено лише в судовому порядку, відповідно і на підставі ст.ст. 315, 317 ЦПК України.
Таким чином, керуючись ст.ст. 2, 76-83, 264-265, 273, 315-319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, від матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянки України, та батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01 квітня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко