СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3295/25
пр. № 3/759/1686/25
18 лютого 2025 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 25.01.2025. о 09.35 год. ОСОБА_1 , по вул. Тулузи навпроти буд. 10-Жпо просп. Л.Курбаса, в м. Києві, керував транспортним засобом «Лексус» р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголюзпорожнини рота, нечітка вимова, порушення координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Тимошенко В.В. заявив клопотання про закриття справи за відсутності події і складу адміністративного правопорушення передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що кваліфікація протоколу змінена працівниками поліції та олівцем вказано ч. 2 ст.130 КУпАП, в справі міститься довідка за якою працівники поліції просять розглядати протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП, однак протокол складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим протокол не може вважатись належним та допустимим доказом.
Заслухавши доводи захисника Тимошенка В.В., дослідивши дані протоколу про адмінправопорушення приходжу до наступного висновку.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
Згідно ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно п.7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також внесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено, не допускається.
Відповідно до п.6 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення здійснюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції визначають правила допустимості і відповідності протоколу про адміністративне правопорушення, що є гарантом його достовірності та істинності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 25.01.2025, при складанні протоколу про адмінправопорушення не було зазначено нормативний акт, за яким кваліфіковані дії ОСОБА_1 , а саме не зазначено відповідну частину ст.130 КУпАП, за якою кваліфіковані його дії.
Зі змісту протоколу вбачається, що після його складання було здійснено допис олівцем нормативного акту, який передбачає відповідальність за вчинення адмінправопорушення, а саме частину 2 статті 130 КУпАП, що є неприпустимим, оскільки не допускається внесення додаткових відомостей та записів до протоколу про адмінправопорушення після його складання.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 не містить даних щодо кваліфікації його дій відповідно до частини статті 130 КУпАП, тому не відповідає вимогам, встановленим статтею 256 КУпАП.
Суд розглядає справу в межах складу та обставин адмінправопорушення відповідно до кваліфікації дій, які зазначені в протоколі, при цьому, суд не має права самостійно редагувати їх, та не може встановлювати склад адміністративного правопорушення та обставини його вчинення.
Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, кваліфікувати дії особи, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також ст. 6 Конвенції визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов'язок повідомити обвинуваченого про зміст пред'явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).
Враховуючи викладене, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були істотно порушені та обмежені його права, не виконані вимоги закону, тому провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247 п.1, 254, 256, 283, 284, 287, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення в Київський апеляційний суд через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя: М.Ф. Сенько