печерський районний суд міста києва
757/38915/24-к
1-кс-33761/24
24 вересня 2024 року
м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММО ГРУП», про скасування арешту майна,
До провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ІММО ГРУП» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2024 у справі № 757/8003/24-к.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що ТОВ «ІММО ГРУП» є добросовісним набувачем та користувачем спірного об'єкту нерухомого майна - багатоповерхового гаража, загальною площею 7669,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, бу. 21, оскільки придбане згідно з вимогами чинного законодавства України.
Спірне нерухоме майно не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК, оскільки органом досудового розслідування у кримінальному провадженні не надано доказів, що є сукупність розумних підозр вважати, що воно є предметом злочину, доходом від вчиненого злочину, відчужено власнику майна з метою приховання злочину та уникнення конфіскації майна, та заявник був обізнаний про мету такої передачі. ТОВ «ІММО ГРУП» є добросовісним набувачем та не має жодного відношення до кримінального провадження. Накладення арешту позбавляє товариство розпоряджатися своїм майном, яким він володіє на законних підставах
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленою про день, час та місце розгляду скарги. Заяви не надходили.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не прибув, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, на виконання свого злочинного плану, діючи умисно, скоординовано за попередньою змовою групою осіб, з метою незаконного заволодіння державним майном, невстановлені на даний час службові особи Федерації професійних спілок України, акціонерних товариств «Укрпрофтур», «Укрпрофоздоровниця», та створених ними суб'єктів господарювання, за попередньою змовою з іншими особами організували подачу до відповідного структурного підрозділу Київської міської державної адміністрації заяв про оформлення права колективної власності та додатків до них для подальшого, незаконного отримання свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, що перебуває в їх (Федерації професійних спілок України, акціонерних товариств «Укрпрофтур», «Укрпрофоздоровниця», та створених ними суб'єктів господарювання, тощо) віданні, за відсутності правовстановлюючих документів на це майно.
Отже, дії осіб, причетних до реалізації вищезазначеної схеми осіб, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також на приховання і маскування незаконного походження таких доходів, володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, а так само пов'язані із набуттям, володінням та використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2024 у справі №757/8003/24-к, серед іншого накладено арешт на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1864710180000, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 21 із забороною відчуження, розпорядження та користування.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2024 у справі №757/8003/24-к при накладенні арешту, слідчий суддя керувався вимогами ст. 173 КПК України, врахував, що арешт необхідний з метою забезпечення дієвості досудового розслідування та у слідчого судді були наявні обґрунтовані підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів. Наряду з вказаним, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, встановив, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається представник заявника, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 62019100000001170 від 20.08.2019.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особі, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, заявник, будучи належно повідомленим про розгляд клопотання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
Крім того, заявнику в судове засідання не прибув, з чого вбачається, що на час розгляду клопотання заявлені вимоги не підтримуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 138, 174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4