печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14992/22-к
27 березня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №757/14992/22, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні № 12015100060005440 від 20.08.2015 року, -
У провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №757/14992/22, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні № 12015100060005440 від 20.08.2015 року.
Заява обґрунтована тим, що суддя ОСОБА_4 приймав участь у розгляді справи №757/1752/18-к у кримінальному провадженні № 12015100060005440 від 20.08.2015, а відтак наявні підстави для відводу судді на підставі ч. 2 ст. 76 КПК України.
Учасники розгляду про місце і час судового засідання повідомлялися належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті заяви у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 75 КПК України, визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Наряду з вказаним, слід відмітити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва з 11.01.2018 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100060005440, відомості про яке 20.08.2015 внесено до ЄРДР за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_10 передано для розгляду головуючому судді ОСОБА_4 .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2021 у справі № 757/1752/18-к постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, матеріали кримінального провадження № 12015100060005440 від 20.08.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, виділено в окреме провадження.
Зазначене рішення мотивовано необхідністю вирішення клопотання про звільнення обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строку давності та закриття щодо них кримінального провадження, що унеможливлювалось систематичними неявками в підготовче судове засідання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Оригінали обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12015100060005440 від 20.08.2015 відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у якому містяться оригінали доказів, виділено в окреме провадження (судова справа № 757/14992/22-к).
Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, перебуває в провадженні судді ОСОБА_4 , на даний час не розглянуто.
Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2021 у справі № 757/1752/18-к звільнено ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за обвинувальним актом відносно вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.02.2023 ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2021 скасовано в частині звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 296 КК України ОСОБА_5 , у зв'язку із закінченням строку давності та закриття щодо нього кримінального провадження.
Ухвалою суду від 31.03.2023 кримінальне провадження № № 12015100060005440 від 20.08.2015 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України (№ 757/1752/18-к) направити до Печерського районного суду м. Києва (суддя ОСОБА_4 ) для вирішення питання про об'єднання вказаного кримінального провадження з кримінальним провадженням № 12015100060005440 від 20.08.2015 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України (№ 757/14992/22-к) в одне провадження.
Так, у вказаному судовому рішенні суддя ОСОБА_11 зауважила, що окремий розгляд, по суті одного обвинувального акта, у одному кримінальному провадженні щодо декількох осіб, обвинувачених у вчиненні одного кримінального правопорушення, різними суддями, може призвести до порушення вимог ч. 1 ст. 19 КПК України, яка містить заборону бути двічі обвинуваченим за кримінальне правопорушення.
У відповідності до усталеної практики Верховного Суду, викладеної зокрема у постановах від 24.07.2018 у справі № 200/17857/16-к та від 24.07.2018 у справі № № 200/17857/16-к навіть у разі виділення матеріалів кримінального провадження стосовно інших співучасників кримінального правопорушення в окреме провадження, посилання в обвинуваченні на прізвища вказаних осіб є неприпустимим, оскільки це тягне за собою порушення принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Водночас, з урахуванням підстав скасування судом апеляційної інстанції, ухвали суду першої інстанції та направлення кримінального провадження на новий розгляд, виходячи із яких ОСОБА_5 вини у інкримінованому йому кримінальному правопорушення не визнає, наполягає на ухвалення виправдувального вироку, а тому є неможливим проведення судового розгляду на підставі копій обвинувального акта, копій його додатків та унеможливлюється відсутністю оригіналів доказів у кримінальному провадження, адже вони знаходяться в матеріалах судової справи № 757/14992/22-к, яка перебуває в провадженні судді ОСОБА_4 .
У відповідності до ч. 2 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Наряду із цим, суд зауважує, що рішення про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строку давності та закриття кримінального провадження, не є тією підставою, що забороняє судді, котрий ухвалив відповідне рішення, повторно брати участь у розгляді цього ж провадження в суді першої інстанції, оскільки при прийнятті цього рішення суд не входив в площину дослідження доказів у кримінальному провадженні, а також встановлення вини обвинуваченого, а лише виходив із аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, а також із процесуальних документів щодо їх перебігу.
Зважаючи на наведене, підстав для заборони повторної участі у кримінальному провадженні судді ОСОБА_4 не встановлено.
Разом з цим, під час судового розгляду даної заяви за наданими матеріали, також не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді заяви про відвід.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Таким чином, суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу, що унеможливлювало б постановлення суддею ОСОБА_4 об'єктивного судового рішення, та, як наслідок, встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу судді відсутні.
Окрім цього, протокольною ухвалою суду від 24.09.2024 суддею ОСОБА_4 відмовлено в допуску як захисника ОСОБА_3 , виходячи з положень ч. 2 ст. 45 КПК України, що, як наслідок, вказує, на відсутність повноважень на звернення до суду з заявою про відвід судді.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №757/14992/22, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні № 12015100060005440 від 20.08.2015 року.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_12