печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1609/20-ц
пр. 2-1177/25
21 грудня 2022 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Тузової В.О.,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - відповідач, АТ КБ «ПриватБанк»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача за договором № SAMDN01000713686996 від 14.01.2011 року пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період часу з 14.01.2019 року по 14.01.2020 року у розмірі 109 500,00 Євро.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 14.01.2011 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений депозитний договір № SAMDN01000713686996, на виконання якого позивачем внесено 10 000,00 Євро. Навесні 2014 року у зв'язку із припиненням функціонування банківських відділень ПАТ КБ «ПриватБанк» на території АР Крим та м. Севастополя, рахунки позивача безпідставно заблоковані банком і припинено нарахування відсотків за депозитним договором. 06.07.2018 року банком було отримано заяву позивача від 07.06.2018 року про розірвання депозитного договору та видачу грошових коштів і нарахованих відсотків за договором, які не були задоволені банком. У зв'язку із невиконанням вимог позивача про повернення вкладів, ОСОБА_1 була змушена звернутися до суду за захистом свої прав. Так, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2018 року у справі № 757/34027/18-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.03.2019 року, позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення коштів та штрафних санкцій задоволено; стягнуто з ПАТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000,00 Євро та 7,5% річних у розмірі 4 089,31 Євро; вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Незважаючи на це, банк продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань перед позивачем та від виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Вказує, що звернулася до відповідача з пропозицією про добровільне виконання постанови Київського апеляційного суду від 12.03.2019 року, від якої банк відмовився. Ураховуючи, що пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання, позивач звернувся до суду з метою якнайшвидше спонукати повністю платоспроможного боржника виконати свої зобов'язання, від виконання яких останній ухиляється. Вважає, що має право на стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», базою нарахування якого є сума вкладу за депозитним договором, укладеним між нею та ПАТ «КБ «ПриватБанк».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2020 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.01.2020 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів та підготовче засідання у справі призначено на 17.06.2020 року.
26.03.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Куценка О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечував, оскільки заявлений позивачем розмір пені є завищеним. Крім того, просить зменшити суму пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки розмір неустойки не може значно перевищувати розмір збитків та при її стягнення судом повинні бути враховані принципи розумності та справедливості. Зазначає, що зобов'язання має бути виконане у гривнях, а отже вимога позивача щодо стягнення пені в іноземній валюті суперечить положенням ст. 533 ЦК України. Звертає увагу на те, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми нарахованих відсотків та депозитні кошти та неустойка (пеня, штрафи), стягнуті на підставі судового рішення включаються до оподатковуваного доходу платника податку та відповідно підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними податковим законодавством України. Тому під час ухвалення рішення представник відповідача просить зазначити в резолютивній частині рішення, що сума коштів, яка підлягає стягненню з відповідача зазначена без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть утриманню в установленому законом порядку.
30.03.2020 року року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дугінова Д.А. надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що посилання представника АТ «КБ «ПриватБанк» щодо завищеного розміру пені є безпідставними, оскільки обчислення пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» здійснюється на суму утримуваних банком коштів (вклад), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 року у справі № 723/304/16 (провадження № 14-360цс19).
17.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дугінова Д.А. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 17.06.2020 року, за його відсутності, в якій останній просив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
17.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Тузової В.О. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 17.06.2020 року, за відсутності представника відповідача, в якій остання зазначила, що не заперечує проти закриття підготовче провадження та призначення справу до розгляду по суті.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 02.11.2020 року.
02.11.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дугінова Д.А. надійшла заява про відкладення розгляду справи.
02.11.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Тузової В.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2020 року, у зв'язку із задоволенням клопотань представників сторін, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 09.02.2021 року.
09.02.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дугінова Д.А. надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2021 року, у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 20.05.2021 року.
11.05.2021 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дугінова Д.А. надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2021 року у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 27.09.2021 року.
21.09.2021 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дугінова Д.А. надійшла заява про відкладення розгляду справи.
27.09.2021 року справу знято зі складу, у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, судове засідання призначено на 09.12.2021 року.
09.12.2021 року справу знято зі складу, у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, судове засідання призначено на 17.03.2022 року.
09.12.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дугінова Д.А. надійшла заява, в якій останній зазначив, що депозитний договір № SAMDN01000713686996 від 14.01.2011 року не припинив свою дію, його не було розірвано на підставі рішення суду, вказаний договір продовжує діяти до моменту виплати клієнту вкладу та відсотків.
17.03.2022 року справу знято зі складу, у зв'язку із наявністю загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників апарату суду через військову агресію Російської Федерації проти України, судове засідання призначено на 25.10.2022 року.
23.05.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Тузової В.О. надійшли пояснення, в яких представник відповідача зазначила, що депозитний договір № SAMDN01000713686996 від 14.01.2011 року було розірвано у червні 2018 року на підставі заяви позивача, тому з моменту припинення правовідносин між сторонами положення припинення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на спірні правовідносини. Крім того, представник відповідача навела відповідну практику Верховного Суду.
12.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дугінова Д.А. надійшла заява, в якій останній просив розглядати справу за його відсутності.
12.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Дугінова Д.А. надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2022 року письмові пояснення представника позивача - адвоката Дугінова Д.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів повернуто заявнику.
25.10.2022 року справу знято зі складу, у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, судове засідання призначено на 21.12.2022 року.
В судове засідання 21.12.2022 року з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у заяві від 12.09.2022 року просив розглядати справу за його відсутності.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки представник позивача був належним чином повідомлений про розгляд справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову з викладених у відзиві та письмових поясненнях підстав та просила в позові відмовити.
Вислухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що 14.01.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений депозитний договір № SAMDN01000713686996, на виконання якого, на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 внесено 10 000,00 Євро.
У зв'язку із припиненням функціонування банківських відділень ПАТ КБ «Приватбанк» на території АР Крим та м. Севастополя у 2014 році, рахунки ОСОБА_1 було заблоковано та припинено нарахування відсотків за депозитним договором.
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про розірвання депозитного договору та виплату грошових коштів, яка не була задоволена банком.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2018 року у справі № 757/34027/18-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.03.2019 року, позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення коштів та штрафних санкцій задоволено; стягнуто з ПАТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000,00 Євро та 7,5% річних у розмірі 4 089,31 Євро; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 24.02.2020 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12.03.2019 року - без змін (касаційне № 61-7337св19).
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Правовідносини з банківського вкладу врегульовані нормами ЦК України, Законами України від 12.07.2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», від 07.12.2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність», від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Преамбула Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначає метою цього Закону створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкуренто спроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.
Як визначено у п. 5 ч. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. ст. 549, 551, 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
У статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 цієї статті); продукція - це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець- це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
Відтак, Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовані договірні відносини за участі споживача.
Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. Якщо вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем, який несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
Отже, пеня, передбачена ч. 5 ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів», застосовується в разі порушення виконання договірного зобов'язання на користь споживача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20) викладено правову позицію про те, що пеня, передбачена ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», застосовується в разі порушення виконання договірного зобов'язання на користь споживача, однак якщо між сторонами припинено правовідносини з договорів банківського вкладу, то з часу такого припинення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на спірні правовідносини.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як визначено у ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Тобто після розірвання договорів їх умови припиняють діяти і правове регулювання відносин між сторонами здійснюється на законодавчих, а не договірних підставах, оскільки розірвання договорів у контексті ст. ст. 598 та 651 ЦК України є підставою для припинення зобов'язання.
Отже, після розірвання договору банківського вкладу між сторонами не існує споживчих правовідносин, а до грошового зобов'язання зі сплати коштів, яке підтверджено судовим рішенням, застосовуються приписи ст. 625 ЦК України у разі його невиконання. Тобто, з моменту розірвання договору банківського вкладу пеня, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», не нараховується.
Так, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2018 року, постановою Київського апеляційного суду від 12.03.2019 року та постановою Верховного Суду від 24.02.2020 року у справі № 757/34027/18-ц встановлено, та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 07.06.2018 року звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про розірвання депозитного договору та повернення коштів.
АТ КБ «ПриватБанк» отримало вказану заяву 06.07.2018 року та, з урахуванням вимоги про повернення коштів, договори вважаються розірваними через 2 банківських дні після отримання заяви вкладника, що також відповідає вимогам ст. 651 ЦК України. Тобто 09.07.2018 року між сторонами припинилися договірні правовідносини за депозитним договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За вказаних обставин з 09.07.2018 року пеня відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за вказаним депозитним договором не нараховується.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, просила стягнути пеню на підставі ч. 5 ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів», обчислену за період часу з 14.01.2019 року по 14.01.2020 року, тобто поза межами дії депозитного договору.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в позові відмовлено, а учасниками справи не надано доказів на підтвердження понесення судових витрат, то судові витрати, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 549, 551, 611, 625, 627, 1058, 1060, 1061, 1064 Цивільного кодексу України, ст. 1, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 82, 133-141, 259, 263-265, 273, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 16.01.2023 року.
Суддя І.В. Григоренко