01.04.2025 Справа № 756/9643/24
Унікальний номер 756/9643/24
Номер провадження 2/756/556/25
про залишення заяви без розгляду
01 квітня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою донькою,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, в якій просить суд зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2024 року справу передано на розгляд судді Яценко Н.О.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею скеровано запит до Реєстру територіальної громади міста Києва КП ГІОЦ Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача та 16 серпня 2024 отримано відповідь про місце реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Оболонського району міста Києва.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 вересня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого розгляду на 16 жовтня 2024 року.
16 жовтня 2024 року підготовче засідання по розгляду справи відкладено до 10 грудня 2024 року, у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання.
10 грудня 2024 року підготовче засідання по розгляду справи знято з розгляду, у зв'язку з прийняттям Вищою радою правосуддя відставки судді Яценко Н.О.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2024 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено до підготовчого розгляду в порядку загального позовного провадження на 06 лютого 2025 року.
В підготовче судове засідання 06 лютого 2025 року сторони не з'явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. Поштова кореспонденція повернулася без вручення, зі зазначенням «що адресат відсутній за адресою реєстрації».
Від представника третьої особи 03 лютого 2025 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 березня 2025 року.
Належним чином сповіщені сторони в судові засідання 10 березня 2025 року та 01 квітня 2025 року не з'явилися, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями. Заяв або клопотань від заявника про поважність не прибуття до суду не надходило.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 21.09.2020 р. по справі № 658/1141/18, провадження № 61-3617св19).
З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 в судові засідання 06 лютого 2025 року, 10 березня 2025 року та 01 квітня 2025 року не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, що унеможливлює судовий розгляд. Враховуючи повторну неявку в судові засідання належним чином повідомленого позивача, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду.
Разом з тим, залишення позовної заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж заявою.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою донькою, - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 01 квітня 2025 року.
Суддя Шролик І.С.