Справа № 215/5100/23
Провадження № 2/756/563/25
Оболонський районний суд міста києва
21 березня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Денісової В.С.,
представника позивача Демченка А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо передачі справи за позовною заявою Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за підсудністю,
КП теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулося до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надану теплову енергію у розмірі 550 768,02 грн. В подальшому ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року за підсудністю справу було передано до Оболонського районного суду міста Києва.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року було перейдено до розгляду цивільної справи за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
У підготовчому судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання передачі справи за підсудністю.
Представник позивача зазначив, що справа не належить до підсудності Оболонського районного суду м. Києва, адже, згідно з практикою Верховного Суду, позови з приводу нерухомого майна, зокрема стягнення заборгованості за комунальні послуги, розглядаються за місцезнаходженням нерухомого майна, та просив передати справу за підсудністю.
Також, позивача надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відсудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яким підтверджується, що адресою нерухомого майна, з приводу якого пред'явлено позов, є: АДРЕСА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, ст. 30 ЦПК України передбачені категорії справ, для яких встановлено виключну підсудність.
За правилом ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови:
- про право власності на таке майно;
- про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України);
- про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. 364, 367 ЦК України);
- про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. 370, 372 ЦК України);
- про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним);
- про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо;
- про визнання правочину з нерухомістю недійсним;
- про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави;
- розірвання договору оренди землі;
- стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна;
- про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних із правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17.
За таких обставин справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва, а належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Тернівського районного суду м. Кривого Рогу.
Згідно з положеннями ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). При цьому, відповідно до ч. 1 та 3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалення судом рішення за результатами розгляду позовної заяви, яка не підсудна цьому суду, оскільки підлягає розгляду за правилами виключної підсудності (за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна, що є предметом договору), не відповідатиме критеріям судового рішення, визначеним ст. 263 ЦПК України, та є підставою, передбаченою ст. 378 ЦПК України, для його скасування.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», принцип законного судді нерозривно пов'язаний із правом особи на повноважний, компетентний суд, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого її віднесено процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19 розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.
Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ.
Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю з підстави з цієї підстави здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин справу слід передати до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -
Цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії передати на розгляд до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (вул. Пляжна, 23, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50083).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ПУКАЛО