Справа № 756/15702/17
Провадження № 4-с/756/2/25
Оболонський районний суд міста києва
31 березня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Денісової В.С.,
боржника ОСОБА_1 ,
перекладача Василенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Оболонський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , про визнання дій державних виконавців протиправними та скасування довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів; постанови про звернення стягнення на заробітну плату,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга, у якій скаржник просив визнати протиправними дії державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо складання довідки-розрахунку заборгованості від 01 листопада 2023 року зі сплати аліментів у сумі 72997,27 грн за період з 21.11.2017 по 10.10.2023 та винесення постанови від 12 квітня 2024 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та скасувати їх.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні в Оболонському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2/756/2195/17, виданого 17.05.2019 Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , у розмірі 1500 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.11.2017 до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2022 у справі № 756/9368/21 стягувача ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 . На теперішній час дитина проживає та перебуває під доглядом діда ОСОБА_5 , якого визначено тимчасовим доглядачем Макарівською службою у справах дітей.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеною державним виконавцем 10.10.2023, станом на вказану дату заборгованість боржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів за період з листопада 2017 року по жовтень 2023 року становила 0,00 грн.
12.04.2024 державним виконавцем Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції Близнюком В.О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1. Зазначена постанова винесена на підставі довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.11.2023, відповідно до якої сума заборгованості боржника ОСОБА_1 становить 72 997 грн.
Разом з тим, зазначена довідка є безпідставною, адже ОСОБА_1 сплачував аліменти на утримання дитини у вказаний період особі, з якою дитина фактично проживає, - її діду ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 31 жовтня 2024 року скаргу призначено до розгляду.
В судовому засіданні скаржник підтримав подану скаргу та просив її задовольнити.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, поважності причин неявки не повідомили.
Від представника стягувача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 надійшли письмові заперечення на скаргу, у яких вона просила відмовити у задоволенні скарги, зазначивши, що державним виконавцем було безпідставно враховано в якості сплачених аліментів грошові кошти, які перераховані боржником на ім'я третьої особи ОСОБА_5 за період з лютого 2021 року по грудень 2022 року. За скаргою ОСОБА_6 Міністерство юстиції України надіслало лист від 03 листопада 2023 року, в якому повідомило, що 01 листопада 2023 року державним виконавцем проведено перерахунок заборгованості по аліментах, з розрахунку виключено згадані грошові кошти, у зв'язку з чим заборгованість склала 72997,27 грн.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що на виконанні в Оболонському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2/756/2195/17, виданого 17.05.2019 Оболонським районним судом м. Києва про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі 1500 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.11.2017 до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеною державним виконавцем 10.10.2023, станом на вказану дату заборгованість боржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів за період з листопада 2017 року по жовтень 2023 року відсутня.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.11.2023, сума заборгованості боржника ОСОБА_1 становить 72 997 грн.
Постановою від 12.04.2024 державним виконавцем звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Як вбачається з наданих скаржником платіжних документів, ним сплачувалися аліменти на утримання дитини у розмірах, зазначених у довідці-розрахунку заборгованості від 10 жовтня 2023 року. Разом з тим, у платіжних документах за період з лютого 2021 року по грудень 2022 року одержувачем платежу вказано ОСОБА_5 . Як повідомив ОСОБА_1 , зазначені кошти перераховувалися ним за усною домовленістю з ОСОБА_5 , оскільки в цей період дитина фактично проживала та, відповідно, утрималася ним.
Як зазначено у листі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 листопада 2023 року, державним виконавцем було здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів та виключено з нього кошти, які сплачувалися на користь ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону № 1404-VIII, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття.
Статтею 181 цього Кодексу передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Як встановлено судом, стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є ОСОБА_6 , а отже належним виконанням рішення суду є стягнення аліментів саме на її користь. Враховуючи, що за період з лютого 2021 року по грудень 2022 року ОСОБА_1 перераховував грошові кошти на утримання дитини на користь ОСОБА_5 , у державного виконавця були відсутні підстави для зарахування цих грошових коштів як аліментів, сплачених на виконання рішення суду.
В постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 2607/386/2012 (провадження № 61-13617св21) зроблено висновок, що за відсутності доказів належності банківських карток, на які здійснювався переказ грошових коштів, стягувачу, відсутні підстави для врахування платежів як аліментів.
Суд враховує доводи скаржника про те, що згідно з рішенням Оболонського районного суду м. Києва у справі від 26 вересня 2022 року у справі № 756/9368/21 ОСОБА_5 (батько стягувача ОСОБА_6 та, відповідно, дідусь дитини ОСОБА_4 ) звернувся до суду з позовом про позбавлення стягувача батьківських прав. ОСОБА_6 позовні вимоги визнала, позов було задоволено. Суд встановив, що з 2018 року дитина фактично проживає з ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_7 , які забезпечують її виховання та розвиток, ОСОБА_6 не бере участі в утриманні дитини.
Разом з тим, до повноважень державного виконавця не належить вирішення питань цільового використання аліментів, з'ясування фактичного місця проживання дитини та кола осіб, які безпосередньо утримують її. Відповідно, до кола питань, які вирішуються в ході розгляді скарги, належить лише відповідність дій чи бездіяльності державного виконавця вимогам закону у межах виконання рішення суду.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 26 Постанови № 6 від 07.02.2014 року зазначив, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (з наступними змінами) "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб". При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості.
Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, або у позовному провадженні.
Наведені скаржником доводи передбачають оцінку матеріально-правових підстав стягнення аліментів на користь ОСОБА_6 , наявності (відсутності) обставин, які є підставою для звільнення від сплати заборгованості з аліментів.
Втім, такий спір повинен розглядатися у позовному провадженні за результатом пред'явлення позову про припинення стягнення аліментів (постанова ВС від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц), звільнення від сплати заборгованості за аліментами (ст. 197 СК України), зміну розміру аліментів (ст. 192 СК України) чи у інший передбачений законом спосіб.
Згідно з п. 18 Постанови № 6 якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Оболонський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , про визнання дій державних виконавців протиправними та скасування довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів; постанови про звернення стягнення на заробітну плату - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Пукало