31.03.2025 Справа № 756/1788/25
Унікальний номер 756/1788/25
Провадження номер 2/756/2517/25
24 березня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 326561300 від 13 лютого 2022 року в розмірі 10698,10 грн.; судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказують, що 13 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 326561300 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових позики, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого відповідач добровільно заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору та плановий строк дострокового повернення кредиту, протягом якого застосовуються спеціальні умови користування кредитом - дисконтний період; зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку № НОМЕР_1, на яку в подальшому отримав грошові кошти в сумі 6200,00 грн., пройшовши декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини та уклав кредитний договір.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року та за умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 288073100 від 16 червня 2021 року.
Відповідно до умов договору ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 326561300 від 13 лютого 2022 року.
В подальшому між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткові угоди №19, №26, №27, №31, та №32, якими строк дії договору поступово було продовжено до 31 грудня 2024 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01 зі строком дії до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 326561300 від 13 лютого 2022 року.
17 квітня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 17/04/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 326561300 від 13 лютого 2022 року в загальному розмірі 10698,10 грн.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.
Рух справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2025 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Шролик І.С.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею скеровано запит до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КП ГІОЦ «Реєстру територіальної громади м. Києва» щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1
12 лютого 2025 року надійшла відповідь щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2025 року справу прийнято до провадження, визначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У поданій позовній заяві представник позивача просив суд проводити розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Копія ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження та судова повістка надсилалась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся без вручення з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою». При цьому, позивачем перед зверненням до суду з позовом копія позовної заяви з додатками надсилалися відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання. Крім того, документ «Судова повістка про виклик до суду» 17 лютого 2025 року доставлена в додаток «Viber» відповідача. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки заперечення представника позивача щодо заочного розгляду справи відсутні.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 13 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога») та ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу, що міститься на сайті www.moneyveo.ua, укладено кредитний договір № 326561300.
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV53TP7», який було відправлено йому на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , вказаній у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 13 лютого 2022 року, в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (зворотній бік а.с. 14-21).
Згідно паспорта споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 326561300, наданого позивачем, тип кредиту: кредитна лінія; ліміт кредиту: 100 - 22000 грн.; строк кредитування - 1-65 днів (з можливістю продовження строку); мета отримання кредиту: на споживчі цілі; процентна ставка - фіксована; дисконтна процентна ставка: 3,65 % - 722,7%; індивідуальна процентна ставка: 361,35 - 722,7%; базова процентна ставка: 722,7%; реальна річна процентна ставка - 649% річних; (а.с. 14).
Відповідно до платіжного доручення від 13 лютого 2022 року, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на картку ОСОБА_1 НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 6200,00 грн., згідно договору № 326561300 від 13 лютого 2022 року (а.с. 30).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, (а.с. 33-34).
Відповідно до умов Додаткової угоди № 19, укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2019 року, сторони дійшли згоди викласти п.8.2 договору в наступній редакції: «строк дії договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором» (а.с. 36).
Згідно Додаткової угоди № 27, укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 31 грудня 2021 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 40).
Додатковою угодою № 31, укладеною між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 31 грудня 2022 року, продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно (а.с. 41).
Відповідно до Додаткової угоди № 32, укладеної між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 31 грудня 2023 року, сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 42).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року, на виконання договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 326561300 від 13 лютого 2022 року (а.с.43).
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 326561300 від 13 лютого 2022 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року (а.с. 45-46, 48).
В подальшому, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором № 326561300 від 13 лютого 2022 року відповідно до договору факторингу № 17/04/24 від 17 квітня 2024 року (а.с. 50-51).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 17/04/24 від 17 квітня 2024 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 326561300 від 13 лютого 2022 року в сумі 10698,10 грн. (а.с. 53).
Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 326561300 загальна заборгованість відповідача станом на 31 грудня 2024 року становить 10698,10 грн. (а.с. 58).
03 квітня 2024 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги № 03/04/24 (а.с. 59).
Відповідно до додаткової угоди №5 до договору про надання правничої допомоги № 03/04/24, укладеної 03 квітня 2024 року, адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання надати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 326561300 відносно ОСОБА_1 (а.с. 60-61).
Загальна сума наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/04/24, згідно Акту прийому-передачі послуг, склала 6000,00 грн. (а.с. 62).
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.
Судом перевірений розрахунок заборгованості, наданий представником позивача, який суд вважає вірним. Відповідач не виконав узяті на себе зобов'язання щодо повернення використаних кредитних коштів, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заборгованість в сумі 10698,10 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС».
Позивачем надано суду копії договорів факторингу, акти прийому-передачі реєстру боржників, витяги з реєстру боржників до договорів факторингу, що в свою чергу підтверджує та дозволяє дійти висновку, що ТОВ «ФК «ЕЙС» одержало від первісного кредитора право вимоги по заборгованості. Договори факторингу, укладені між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» у встановленому порядку також недійсними не визнані, тобто в силу ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що ТОВ «ФК «ЕЙС», як правонаступник, вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та заборгованості за відсотками.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані з витребуванням доказів та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції №7019 від 04 лютого 2025 року, ТОВ «ФК «ЕЙС» при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (а.с. 10).
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/04/24, послуг надано на загальну суму 6000,00 грн. (а.с. 62).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним. З урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 530, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, адреса 02090, м. Київ, Харківське Шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором № 326561300 від 13 лютого 2022 року, яка виникла станом на 31 грудня 2024 року, в розмірі 10698,10 грн. (десять тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень десять коп.); судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень нуль коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31 березня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик