Справа № 755/4846/25
іменем України
"01" квітня 2025 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши матеріали заяви окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення,-
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту родинних відносин.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
Вивчивши зміст поданої заяви з доданими до неї документами, суд приходить до таких висновків.
У поданій заяві заявниця просить:
«Вважати встановленим факт, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 і особа яка зазначена в свідоцтві про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого 12 грудня 1987 року є однією і теж особою, та я ОСОБА_1 є матір'ю померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Заяву обґрунтовано тим, що син заявниці - ОСОБА_2 під час проходження служби в ЗСУ помер в Чернігівській області. У заявниці із сином різні прізвища, тому посадові особи МО України та нотаріус усно повідомили заявниці про необхідність вирішити це питання в судовому порядку та встановити юридичний факт, що заявниця є матір'ю ОСОБА_2 .
Заявниця вказує, що даний факт їй потрібен для вирішення питання про призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством розмірі, вирішення питання спадщини після померлого в ЗСУ її сина ОСОБА_2 .
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
За нормою частини другої ст.315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Зазначені заявником обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що їх вимоги зводяться не тільки до встановлення факту, але і про право на отримання спадщини, а також отримання пенсії.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України).
Отже, оскільки у вимогах, з якою заявник звернувся до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, існує наявний спір про право, суд приходить висновку про відмову у відкритті провадження у цивільний справі в порядку окремого провадження.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 258 - 260, 315, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя