ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2498/25
провадження № 3/753/1724/25
"27" березня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надані Управлінням патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , видане 31.08.2011 органом ВРЕР 2 УДАІ м.Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №216931, 09 січня 2025 року о 22:47 год. в м. Києві по вул. Здолбунівська, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний прилад боді камеру №№ 472394, 474050. Від керування транспортним засобом відсторонений. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 17.02.2025, 17.03.2025, 27.03.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надсилання тексту судової повістки SMS-повідомленням, сформованим згідно вимог Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України на зазначений ним номер телефону.
17.02.2025 розгляд справи було відкладено за клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Коноваленко Є.О. у зв'язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.
03.03.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.
17.03.2025 розгляд справи було відкладено за клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Коноваленко Є.О. у зв'язку із її зайнятістю в іншому судовому засіданні.
27.03.2025 захисник ОСОБА_1 адвокат Коноваленко Є.О. подала чергове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням.
За результатами розгляду клопотання від 27.03.2025 судом було відмовлено в його задоволенні, оскільки до клопотання не було додано жодних доказів поважності причин неявки до суду ОСОБА_1 та його захисника Коноваленко Є.О.
Крім того, з моменту події правопорушення та ознайомлення з матеріалами справи адвокатом Коноваленко Є.О., у ОСОБА_1 було достатнього часу для підготовки до судового розгляду, реалізації права на захист, формування правової позиції щодо обставин правопорушення, однак останній своїм правом не скористався.
Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції до суду також не надходило.
Виходячи з положень ст.ст. 268, 271 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Разом з тим, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 130 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте розгляд справи за статтею 130 КУпАП, в якій ОСОБА_1 притягається до відповідальності, не належить до цих випадків.
Європейський суд з прав людини вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України" № 16652/04).
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис із нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні достатні докази, які в своїй сукупності дозволяють прийняти у справі законне рішення.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
З диспозиції наведеної статті убачається, що необхідною передумовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП є керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря-фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи закладі охорони здоров'я, а водій зобов'язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.
Так, з дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського №№ 472394, 474050 від 09.01.2025 судом встановлено, що водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху. Після зупинки транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля на місці водія. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про причину зупинки та запропонував надати документи на перевірку. В процесі спілкування, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, та запропонував йому пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння спеціальним технічним засобом «Драгер» водій відмовився (час відеозапису: 03:31 хв. - 03:35 хв, 04:30 хв. - 06:45 хв.) При цьому, водієві також було запропоновано пройти огляд в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 також відмовився. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що такі дії будуть кваліфіковані, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, що тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 відповів, що наслідки відмови він розуміє.
Відеозаписом з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Судом також досліджені протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №216931 від 09.01.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.01.2025, розписку щодо зберігання транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_2 , за якою останній зобов'язується не передавати керування вказаним транспортним засобом.
Суд вважає, що зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють один одного, є належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, встановлених у протоколі, підтверджена в повному обсязі.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя Ю.С.Мицик