Справа № 361/1097/24
Провадження № 2-п/355/1/25
28 лютого 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Бруханського І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справи за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До суду звернулася відповідач ОСОБА_2 із заявою у якій просить поновити їй строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року по справі №361/1097/24 за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та скасувати його .
Заява обґрунтована тим, що 04 червня 2024 року Баришівський районний суд Київської області в рамках справи №361/1097/24 розглянув позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з неї на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 500005,00 (п'ятдесят тисяч п'ять) гривень 85 копійок., стягнуто судовий збір 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Відповідачка вказала, що не отримувала в порядку, визначеному главою 7 ЦПК України «Судові виклики і повідомлення», будь-яких викликів у судові засідання.
Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, які направлялися судом не містять жодних підписів відповідача, як і підстав невручення даних повідомлень відповідачу.Офіційної електронної адреси відповідач не має, а тому повістки в цей спосіб отримувати вона не могла.Зазначає, що вона дізналася про цю справу випадково, отримавши копію заочного рішення 20 червня 2024 на свою поштову адресу. До цього часу вона процесуальних документів по справі не отримувала. Жодних повідомлень від оператора поштового зв'язку про надходження листа з суду також.
Заявниця додатково вказала, шо позивачем зазначено у своїй позовній заяві, нібито, що між нею її електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора підписано кредитні договори від 28 жовтня 2021 №2517845 з ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", 10 листопада 2021 №07671-11/2021 з ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ".
На підтвердження даної обставини позивач надає копії цих договорів позики/кредиту без підпису відповідачки як позичальника.
У подальшому, як вказується у позові, ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклало договори факторингу, на підставі яких нібито набуло прав грошових вимог первісних кредиторів ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" до неї за вищезазначеними кредитними договорами.
Звертає увагу, що позивач стверджує, що зазначені вище Кредитні договори було підписано електронним підписом позичальника, відтворені шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача.
При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи кредитні договори (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Відповідачка вказує, що вона не укладала кредитні договори в редакції, які долучалися в якості доказу до позовної заяви. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення відповідачці, підтвердження нею пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення кредитних договорів у формі електронного правочину.
Додатково відповідачкою зазначено, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч.3 ст. 509 та ч.1,2 ст. 627 ЦПК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементом загального конституційного принципу верховенства права, а заявлена позивачем до стягнення заборгованість за процентами у загальній сумі 40005,85 грн, не є співрозмірною тілу кредиту у загальній сумі 10000,00 грн. суперечить принципам розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором.
Відповідачкою вказано, що надані докази доводять перехід прав вимоги від первісного кредитора до позивача, однак не підтверджує наявність вимоги в такого кредитора, а відсутність доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам позбавляє відповідача та суд можливості встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме, що позивач дійсно набув права вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до ч.1,ч.2,ч.3.ч.6 ст. 127 ЦПК України слід, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Суд вважає, що відповідачем доведено поважність пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з вимогами ч.1-3 ст. 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримала копію заочного рішення, 20 червня 2024 року, шляхом отриманням поштового повідомлення.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Крім того, заочне рішення суду це рішення суду, яке може бути ухвалене у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений про судовий розгляд, і від якого не надійшло інформації про причини неявки до суду, або зазначені ним причини визнані судом неповажними, а також за умови, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Тобто позивач будучи обізнаний про право відповідача, у разі ухвалення заочного рішення, на звернення із відповідною заявою про його перегляд та скасування, що узгоджується із принципами викладеними ЄСПЛ, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява відповідача підлягає задоволенню, оскільки про заочне рішення відповідач дізналася в червня 2024 року, оскільки раніше його копію не отримувала.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.287, 288 ЦПК України, -
Задовольнити клопотання відповідача ОСОБА_1 та поновити пропущений процесуальний строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 перегляд заочного рішення, задовольнити.
Скасувати заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року по справі №361/1097/24 провадження 2/355/533/24 за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та призначити до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 09 годин 30 хвилин 07 квітня 2025 року.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву за правилами встановленими ст. 178 ЦПК України 15 днів з дня отримання даної ухвали.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Надати позивачу строк з дня отримання відзиву на позовну заяву 5 днів для подання відповіді на відзив відповідно до вимог ч.3-5 ст. 178 ЦПК України.
Протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив відповідач має право подати за правилами встановленими ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України свої заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію про стан розгляду справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою http://court.gov.ua.
Суддя Баришівського районного суду С. І. Чехов