Справа № 293/1557/24
Провадження № 2/293/66/2025
24 березня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
представника позивача Павлової Д.Д. ( в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом ОСОБА_1
до Територіальної громади с-ща Черняхів в особі Черняхівської селищної ради
про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
04.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до Територіальної громади с-ща Черняхів в особі Черняхівської селищної ради з позовною заявою, за змістом якої просить:
- визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк терміном в 60 (шістдесят) календарних днів для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Черняхів Житомирський район Житомирська область.
Ухвалою від 07.11.2024 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу 7-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду від 07.11.2024 позивач 30.12.2024 подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами.
Ухвалою від 06.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 03 лютого 2025 року об 10:30 год.
Пунктом 8 даної ухвали суд, в порядку ст. 84 ЦПК України, витребував у Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області (адреса: вул. Шевченка, 4, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301) копію спадкової справи, що заведена до майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
09.01.2025 на адресу суду надійшла відповідь від Черняхівської державної нотаріальної контори про те, що спадкова справа відносно майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилась.
Ухвалою від 03.02.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 03.02.2025, суд відклав підготовче судове засідання на 25.02.2025.
Ухвалою від 25.02.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 25.02.2025, суд призначив розгляд справи по суті на 24.03.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємицею за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , однак з поважних причин пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позивач вказує, що після смерті чоловіка - ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, до якої, зокрема, увійшов житловий будинок, що знаходиться з адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач пояснює, що у встановлений законом шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин. Вказане доводить тим, на час відкриття спадщини проходила стаціонарне лікування з приводу туберкульозу з 05.08.2022 по 26.09.2022 у КНП "Обласному протитуберкульозному диспансері" Житомирської обласної ради, та після стаціонарного лікування продовжувала лікування амбулаторно з 27.09.2022 по 09.05.2023 в диспансерному відділенні КНП "Обласний протитуберкульозний диспансер" Житомирської обласної ради. Також в період 2023-2024 років мала інші проблеми із здоров'ям, а саме змішані депресивно-тривожні розлади, остеохондроз шийного відділу хребта, що в результаті і стало причиною не подання вчасно заяви до нотаріальної контори.
Інших спадкоємців першої черги та спадкоємців, які претендували б на обов'язкову частку спадщини та утриманців після смерті ОСОБА_2 не має.
При зверненні до нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском строку подання заяви для прийняття спадщини.
Оскільки позивач у позасудовому порядку не може захистити свої права, за захистом свого порушеного права на спадкування звернулась до суду.
Сторони у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, викладених в позові.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини такої неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України, у визначений строк, відзиву на позовну заяву не подав.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд здійснює розгляд на підставі наявних у матеріалах справи документів у порядку ч.3 ст. 211 ЦПК України.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України за результатами оцінки доказів, поданих до суду, у справі оголошено скорочене рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с-щі Черняхів Житомирського району Житомирської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 37 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 02.08.2022 Черняхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ( а.с. 13).
Родинний зв'язок між померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивачем) підтверджується копією свідоцтва про шлюб, згідно якого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб 10.10.2017 в Черняхівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про що отримано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , прізвище дружини після укладення шлюбу " ОСОБА_4 " (а.с. 14).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 на праві на підставі свідоцтва № НОМЕР_4 про право власності на житловий будинок від 15.02.1994. (а.с. 55).
Згідно довідки Черняхівської селищної ради від 20.09.2024 № 904-Б, зазначено що на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 (а.с. 16).
Постановою державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчуком В.І. позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо здійснення права на спадкування після померлого чоловіка ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.17).
Згідно консультаційного висновку спеціаліста КНП ОПТД "ЖОР" від 29.10.2024 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходила лікування з приводу туберкульозу з 05.08.2022 по 26.09.2022 стаціонарно у КНП "Обласний протитуберкульозний диспансер" Житомирської обласної ради, та продовжувала лікування амбулаторно з 27.09.2022 по 09.05.2023 в диспансерному відділенні КНП "Обласний протитуберкульозний диспансер" Житомирської обласної ради (а.с.18).
Згідно консультаційного висновку спеціаліста № 110 від 31.07.2023 що виданий КНП "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено діагноз змішано тривожно-депресивний розлад (а.с. 19).
За відомостями позивача поважність пропуску строку звернення до нотаріуса, полягає у тривалій хворобі спадкоємця.
Позивач, вказуючи на те, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернулась до суду з даним позовом, в якому просить захистити порушене право шляхом визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на предмет та підстави позову суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини із спадкування, зокрема щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, які регулюється нормами права, що містяться в книзі 6 ЦК України.
За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за відсутності інших спадкоємців пред'являється до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, посилається на тривалу хворобу та лікування, що в результаті утворило труднощі для спадкоємця у подання заяви до нотаріальної контори.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд дослідив поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Варто зазначити, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:
1) тривала хвороба спадкоємців;
2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.
Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об'єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
Розподіл судових витрат
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13,79,81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк терміном в 60 (шістдесят) календарних днів для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Черняхів, Житомирського району Житомирської області.
3. Перебіг визначеного додаткового строку рахувати з дати набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Територіальна громада с-ща Черняхів в особі Черняхівської селищної ради (місцезнаходження: вул. Рад Майдан, 1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301, ЄДРПОУ 04344156)
Повне рішення складено: 01.04.2025
Суддя Людмила ЛОСЬ