Справа № 293/337/25
Провадження № 2-о/293/35/2025
01 квітня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи заяву ОСОБА_1
заінтересовані особи:
1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2. Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
про встановлення факту родинних відносин
28.03.2025 адвокат Біленький Вадим Володимирович як представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, за змістом якої просить:
- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце народження: Житомирська область, Черняхівський район, село Іванків.
Встановлення такого факту потрібно заявнику для реалізації свого права на оформлення грошового забезпечення як члена сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця (сина заявника), гарантованого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про залишення заяви без руху за таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до абзацу першого п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що заява не відповідає вимогам викладеним у ст.ст. 175, 177 і 318 ЦПК України.
За приписами ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5);
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6);
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7);
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п.9).
Як видно із заяви, така не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або заяви, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися.
Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу заявника, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Звертаючись до суду з вказаною заявою заявник просить встановити факт родинних відносин, з метою мати право звертатись за отриманням грошового забезпечення як члена сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця, гарантованого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Однак, заявник не зазначає та не додає доказів, які вказували б на відсутність інших осіб (дружини, дітей, утриманців тощо) зниклого безвісти війсьвослужбовця, доказів зареєстрованого місця проживання інших осіб за місцем його реєстрації, що є істотним при визначенні кола заінтересованих осіб.
Суд вказує, що у разі смерті особи, породжуються певні правові наслідки як щодо майна такої особи, його утриманців, зокрема, враховуючи зазначені у заяві обставини, виплаті грошового забезпечення військовослужбовця, яка відповідно розподіляється рівними частинами на всіх отримувачів такої допомоги.
Так, як визначено ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань ; повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків
Окрім того, військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках.
Отже, заявником у порушення вимог ст. 318, ч.5 ст. 177 ЦПК України не додано доказів, які у своїй сукупності у разі встановлення факту родинних відносин, вказували б на відсутність спору про право в частині виплати грошового забезпечення військовослужбовця визначеному законом колу осіб, які наділені правом на таке грошове забезпечення, як і доказів, які вказували б на наявність чи відсутність особистого розпорядження військовослужбовця стосовно таких виплат.
Серед іншого суд зазначає, що заявник визначивши процесуальний статус ІНФОРМАЦІЯ_4 як заінтересованої особи, жодним чином не обґрунтувала, на яких підставах така особа залучена до участі у справі.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав.
Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб.
Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:
- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки;
- якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Враховуючи мету за для якої заявник звернулась до суду для встановлення факту родинних відносин, останній слід визначитись з відповідним колом заінтересованих осіб, зокрема, на права та обов'язки яких може вплинути встановлення цього факту при виплаті грошового забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до частин 1,2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Так, заявник в прохальній частині заяви просить витребувати від Черняхівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області, Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису №15 від 12.11.1988 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зазначено в Свідоцтві про народження виданого 12.11.1988 Зороківською сільською радою Черняхівського району Житомирської області.
Дослідивши зміст такого клопотання заявника, суд встановив, що таке не відповідає п. 4 ч.2 ст. 84 ЦПК України.
Як убачається із доданих до заяви докуметів, заявник на підтвердження про вжиті заходи для отримання цих доказів самостійно, додає до заяви відповідь Черняхівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області, за змістом якої на адвокатський запит відмовлено у видачі витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 із зазначенням обґрунтування такої відмови. Проте доказів про вжиті заходи після отримання такої відповіді з дотриманням, визначених у відповіді правових умов, та/або причини неможливості самостійного отримання цих доказів відповідно із дотриманням таких умов, суду не надано, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволені такого клопотання.
Суд зазначає, що заявник не позбавлений можливості звернутися самостійно з відповідною заявою до органів ДРАЦС про видачу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з дотриманням визначених законом умов.
Таким чином, з урахуванням наведеного, заявнику необхідно привести у відповідність подану нею заяву як до загальних вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України так і до вимог ст. 318 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261,293,294, 318, 353 ЦПК України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
2. Надати заявнику строк в 7 (сім) днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити зявнику, що у випадку не усунення недоліків заяви, заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана: 01.04.2025
Суддя Людмила ЛОСЬ