Справа № 296/10846/24
Провадження № 2/292/129/25
31 березня 2025 року с-ще Пулини
Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Рябенької Т.С., секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у селищі Пулини цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2025 року до Червоноармійського районного суду Житомирської області за підсудністю з Житомирського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 03 грудня2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою укладено кредитний договір № 663463843 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідачка за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт даного товариства www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід"ємною частиною кредитного договору. Після цього ОСОБА_1 добровільно, без примусу чи тиску заявила бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказала свої персональні дані, та підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8D3E7. Отже, заповненням анкети-заяви відповідачка підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про усі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
03.12.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало грошові кошти в сумі 16 300 грн на банківську карточку відповідачки.
Отже, первісний кредитор свої зобов"язання перед ОСОБА_1 надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, а 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 укладено додаткові угоди, відповідно умов яких фактору за плату відступлено права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, у тому числі і до відповідачки на загальну суму 47 460, 29 грн.
30.10.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 30/1023-01, у відповідності до умов якого останньому відступлено права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, у тому числі і до відповідачки на загальну суму 47 460, 29 грн.
30.09.2024 між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 3009/24, згідно умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 47 460, 29 грн.
ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" не здійснювали нарахувань за кредитним договором.
Відповідачка належним чином зобов"язання за кредитним договором № 663463843 від 03.12.2021 не виконала, внаслідок чого на момент подання позовної заяви у неї виникла заборгованість на загальну суму 47 460, 29 грн, яка складається із: заборгованості по кредиту в сумі 16 299, 80 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 31 160, 49 грн.
Враховуючи невиконання відповідачкою своїх зобов"язань перед позивачем, останній просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 663463843 від 03.12.2021 в розмірі 47 460, 29 грн, а також судові витрати, пов"язані з розглядом справи, а саме: судовий збір в розмірі 2422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Ухвалою судді Червоноармійського районного суду Житомирської області від 03.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. 19.02.2025 на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 170-177), в якому остання вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав. Так, твердження відповідача про те, що між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та нею було укладено кредитний договір № 663463843 від 03.12.2021 не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, оскільки доданий до матеріалів справи договір не містить підписів сторін договору. За змістом позовної заяви даний договір укладено в режимі онлайн шляхом заповнення відповідачкою в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача. Однак, позивачем не додано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов"язковим реквізитом електронного документа. Тому наявна в матеріалах справи копія договору не може вважатися електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статтей 5, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та не є належним доказом укладення договору. Таким чином, позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 03.12.2021 № 663463843, що в свою чергу свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов"язань, а, отже, вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Щодо відступлення права вимоги відповідачка вважає дані доводи безпідставними, оскільки позивачем не надано суду самого договору факторингу від 28.11.2018, а надано лише додаткові угоди, що його змінюють, що не дає можливості встановити його істотні умови, як то термін дії договору факторингу, можливість відступлення права вимоги за зобов"язаннями, які можуть виникнути в майбутньому. Позивач стверджує, що право вимоги від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перейшло до нових кредиторів, починаючи ще 28.11.2018, а сам кредитний договір нібито був укладений 03.12.2021, тобто майже через 3 роки після укладення договору факторингу, що взаємовиключає один одного, оскільки договір факторингу є похідним від кредитного договору, а, отже, не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги. З аналізу ст. 1078 ЦК України вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
Наданий позивачем витяг з реєстру відступлення прав вимоги від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Полюс" не містить підписів сторін, що укладали вказаний договір факторингу, а тому не може свідчити про відступлення права вимоги. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позову. 27.02.2025 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (а.с. 182-193), згідно яких останній вважає вказані у відзиві доводи відповідачки безпідставними, оскільки остання дотрималася Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", при заповненні заявки на кредит особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням в своєму Особистому кабінеті. Договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" належним чином вжило всіх необхідних заходів для здійснення перевірки та ідентифікації особи, а також перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідачки, а і кредитоспроможність споживача відповідно до ст. 10 Закону України "Про споживче кредитування". Щодо підписання кредитного договору доказами накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором представник позивача зазначив, що одноразовий персональний ідентифікатор - MNV8D3E7 направлено відповідачці 03.12.2021 о 11:26:18 год на номер мобільного телефону, вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів. Одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачкою у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 03.12.2021 о 11:26:58. ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала свій примірник електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту, та мала змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті. Враховуючи повну цивільну дієздатність відповідачки відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність підтверджень доводам відповідачки, позиція останньої щодо недоведеності укладання кредитного договру є неаргументованою та невмотивованою, а лише намаганням ввести суд в оману та небажанням сплачувати заборгованість. Щодо перерахування кредитних коштів представник позивача зазначив, що первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказала на заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (боржника) та надав лист-підтвердження АТ "ТАСКОМБАНК" від 08.08.2024 про те, що відповідне перерахування було успішно здійснено, тому позивач довів факт отримання відповідачкою коштів, а, отже, зобов"язання останнього за кредитним договором. Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача представник позивача зазначив, що предметом договору факторингу № 22/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме - реєстрах прав вимоги. В той же час згідно п. 1.5 договору факторингу реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором, тобто реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів у випадку бажання та необхідності сторін. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до
договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 47 460, 29 грн, яким вправі розпоряджатися на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Щодо строків чинності договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, то згідно п. 8.2. даного договору (з урахуванням додаткових угод до нього від 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023) його виконання здійснювалося не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Укладання договору факторингу між ТОВ "МАНІВЕО швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 03.12.2021 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 663463843 від 03.12.2021 передані ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на користь ТОВ "Таліон Плюс" та в подальшому позивачу на підставі реєстру, який оформлений належним чином. Враховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 663463843 від 03.12.2021 у розмірі 47460, 29 грн, судовий збір у розмірі 2422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. 04.03.2025 на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення (а.с. 203-215), згідно яких остання звертає увагу на те, що чинним процесуальним законодавством не передбачено подання сторонами жодних письмових пояснень, тому вважає, що суд не повинен приймати до уваги дані додаткові пояснення представника позивача та додатки до них. Вважає доводи позивача про те, що між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та нею було укладено кредитний договір №663463843 від 03.12.2021 безпідставними, оскільки у матеріалах справи відсутні оферта на укладення кредитного договору та акцепт оферти на укладення кредитного договору. Також відсутня інформація щодо того чи проходила особа, яка нібито укладала кредитний договір, ідентифікацію як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відповідь особи, яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), а також підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник при укладанні договору. Отже, матеріали справи взагалі не містять жодного доказу укладення договору № 663463843 від 03.12.2021 в порядку, визначеному чинним законодавством, та отримання нею від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" будь-яких коштів. Крім того, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позову. 14.03.2025 на адресу суду від представника позивачки ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" Тараненка А.І. через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (а.с.223-232), в яких останній зазначає, що кредитний договір № 663463843 від 03.12.2021 підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV8D3E7, який направлено позичальнику 03.12.2021 о 11:26:18 на номер мобільного телефону, вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів, одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 03.12.2021 о 11:26:58, після чого відповідачка натиснула кнопку "ТАК", що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказала в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (боржника) та надав лист-підтвердження АТ "ТАСКОМБАНК" від 08.08.2024 про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно, тому позивач довів факт отримання відповідачкою коштів, а, отже,
зобов"язання останньої за кредитним договором. Право вимоги перейшло від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс" в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку, а, отже, право вимоги до відповідачки перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" 05.05.2022, тобто після укладання кредитного договору № 663463843 від 03.12.2021. З урахуванням строків дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткових угод до нього його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. У момент підписання реєстру прав вимог відбувається передача (відступлення) прав вимоги, визначених у цьому реєстрі відповідно до умов факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, при цьому передача не прив"язується до конкретного кредитного договору, а охоплює право вимоги, зазначені в реєстрах. Оскільки реєстр № 175 від 05.02.2022, а кредитний договір №663463843 від 03.12.2021, право вимоги існувало на момент відступлення до ТОВ "Таліон Плюс", а, отже, ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги, яке передало ТОВ "Онлайн Фінанс" та в подальшому позивачу. Враховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 663463843 від 03.12.2021 у розмірі 47 460, 29 грн, судовий збір у розмірі 2422,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Позовна заява містить його клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідачка ОСОБА_1 повідомлена належним чином. Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд дійшов такого висновку. Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною 1 статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що 03.12.2021 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою на отримання грошових коштів в кредит, в якій визначено суму кредиту 16 300 грн, строк кредитування - 30 днів (а.с. 41). 03.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 663463843, відповідно до якого товариство зобов"язалося надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 16 300 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов"язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах
фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Сторони погодили, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме - до 02.01.2022. Орієнтовна загальна вартітсь кредиту для суми кредиту за першим траншем складає 16 397 грн 80 коп та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 97 грн 80 коп та суму кредиту у розмірі 16 300 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 7,55 % річних (а.с. 21-28). До договору кредитної лінії № 663463843 від 03.12.2021 позивачем додано Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с. 29-40). Основні умови договору № 663463843 від 03.12.2021 викладені в Паспорті споживчого кредиту продукту "СМАРТ" (а.с. 18-20). Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" від 09.11.2023 сума кредиту до договором № 663463843 від 03.12.2021 - 16 300 грн, строк кредитування 30 днів, процентна ставка 0,01 % в день. Заявка на кредит подана ОСОБА_1 03.12.2021, договір та одноразовий ідентифікатор відправлені позичальнику та введені нею 03.12.2021. Перерахування грошових коштів позичальнику - 03.12.2021 (а.с. 42-43). З наданих позивачем порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг та алгоритму дій "Манівео швидка фінансова допомога" стосовно укладення кредитних договорів вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим (а.с. 44-56, 57-60). Згідно платіжного доручення № bde8806f-1271-4353-bdba-6c5f8c4ba716 від 03.12.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало грошові кошти в сумі 16 300 грн на банківську карту відповідачки. У графі «призначення платежу» вказано про переказ коштів згідно договору № 663463843 від 03.12.2021 (а.с. 61). Відповідно до листа № 3980/47.1-БТ від 08.08.2024 АТ «ТАСКОМБАНК» надав підтвердження, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 48 від 18.07.2019 банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів, зокрема: платіж від 03.12.2021 на суму 16 300 грн на картку № 5168-75-ХХ-ХХХХ-9334 (а.с. 62-64). Як вбачається з розрахунків заборгованості за кредитним договором № 663463843 від 03.12.2021, складених ТОВ "Манівео швидка фінасова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", а також виписки з особового рахунка за даним кредитним договором відповідачка ОСОБА_1 станом на 15.10.2024 має заборгованість за вказаним кредитним договором у загальній сумі 47 460, 29 грн, з яких: 16 299, 80 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 31 160, 49 грн - прострочена заборгованість за процентами (а.с. 120-122, 123, 124). 28 листопада 2018 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" зобов"язується відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС" зобов"язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 65-75). Крім того, 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" укладено
додаткові угоди до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якими строк дії даного договору факторингу продовжено (а.с. 76-92). 30 жовтня 2023 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу № 30/1023-01, за умовами якої ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" зобов"язується відступити ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 в розмірі 47 460, 29 грн, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" зобов"язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 93-105). 30 вересня 2024 року між ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу № 3009/24, згідно якого ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" (ціна продажу) за плату, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" відступити ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" право грошової вимоги, строк виконання зобов"язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов"язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов"язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" (а.с. 106-115). З витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 663463843 від 03.12.2021 становить 47 460, 29 грн, в тому числі: 16 299, 80 грн - заборгованість за сумою боргу та 31 160, 49 грн - заборгованість по нарахованим процентам (а.с. 116-119). Згідно копії довідки ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" №663463843/ФК від 02.10.2024 товариство підтверджує, що 05.05.2022 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 663463843 від 03.12.2021, укладеним з ОСОБА_1 , ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" згідно укладеного договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 138). Підставою виникнення цивільних прав та обов"язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України. Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів фасимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або
інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон). У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов"язків та оформлена в електронній формі. За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз"яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз"яснення логічно пов'язані з нею. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша ст. 519 ЦК України). Із системного аналізу можливо дійти висновку, що відступлення права вимоги може
здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 у справі №752/8842/14-ц). Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору. Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні. У правовому висновку, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зазначено, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається. Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними. Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. З матеріалів справи встановлено, що кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений 03.12.2021, натомість договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018. Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 як боржника у зобов"язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу від 30.10.2023 компанії ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», яка, у свою чергу, не передала таке право в подальшому на підставі договору факторингу від 30.09.2024 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ", яке за вищенаведених обставин не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 03.12.2021 між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Витяг з Реєстру прав вимоги № 175, в якому від № 52 241 зазначено відповідачку ОСОБА_1 , датується 05 травня 2022 року, тобто на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитним договором. Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах. Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17). При цьому, суд звертає увагу, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу. Також Верховний Суд неодноразово вказував, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20). Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що договір факторингу був укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 року, тобто до моменту виникнення у первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним між ними 03.12.2021 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 663463843 в розмірі 47 460, 29 грн, оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення. За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд У Х В А Л И В :
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.С. Рябенька