Справа № 296/1105/25
2/296/1455/25
31 березня 2025 року м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
встановив:
Логінов Руслан Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2019 року в розмірі 3 000,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, щомісячно і до повноліття дитини на тверду грошову суму в розмірі 1 600,00 (одна тисяча шістсот) гривень, щомісячно і до досягнення повноліття починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 02.04.2019 у цивільній справі №296/255/19 стягнуто з позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 3 000,00 грн, щомісячно, починаючи з 11.01.2019. Вказане рішення набрало законної сили 03.05.2019. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12.03.2024 у цивільній справі №296/9153/23 ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати ОСОБА_3 - ОСОБА_4 є інвалідом першої А групи, а тому опікуном дитини є бабуся ОСОБА_2 згідно рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 15.05.2024 №784. Вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 22.01.2025 (справа №295/6641/24) позивача засуджено до 5 років 1 місяця позбавлення волі, а тому визначений рішенням суду розмір аліментів є для нього непосильним, у зв'язку з чим має бути змінений шляхом його зменшення. Також просить врахувати, що позивач в місцях позбавлення волі потребує матеріальних затрат на одяг, харчування, лікування.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачка ОСОБА_2 , яка є опікуном дитини, подала до суду заяву, відповідно до змісту якої не заперечує проти зменшення розміру аліментів, що підлягають сплаті її сином ОСОБА_1 , до 1 600 грн на місяць.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 та його батьками записані: ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2019 року у цивільній справі №296/255/19, яке набрало законної сили 03.05.2019, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 3000,00 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до його повноліття, починаючи з 11.01.2019 року.
Постановою головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 12 липня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59515247 щодо виконання виконавчого листа №296/255/19 від 22 травня 2019 року.
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №783 від 15.05.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №784 від 15.05.2024, призначено ОСОБА_2 опікуном над малолітнім онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки батька дитини позбавлено батьківських прав, а мати дитини, ОСОБА_4 , має захворювання, що перешкоджає виконанню батьківських обов'язків.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 13 грудня 2024 року у цивільній справі № 296/255/19 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 59515247 по виконанню виконавчого листа від 22.05.2019 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на її правонаступника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2025 року у кримінальній справі №296/6641/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України та призначено йому остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) встановлено, що батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом ч.1 цієї ж статті, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані наступні обставини: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до положень ч.1 та ч.2 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Суд вважає необгрунтованим твердження позивача про те, що перебуваючи в місцях позбавлення волі він не зможе сплачувати аліменти та буде накопичуватись борг, а також, що в місцях позбавлення волі він несе матеріальні витрати на харчування, одяг, лікування.
Так, порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань засудженими, зокрема, матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі, залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці та її оплата врегульовано Кримінально-виконавчим кодексом України.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.115 КВК України, особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі. Вони забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних закладах - спеціальним одягом і взуттям.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.116 КВК України , у місцях позбавлення волі організовуються необхідні лікувально-профілактичні заклади, а для лікування засуджених, які хворіють на активну форму туберкульозу, - заклади на правах лікувальних. Для спостереження та лікування хворих на інфекційні захворювання в медичних частинах колоній створюються інфекційні ізолятори. Лікувально-профілактична і санітарно-протиепідемічна робота в місцях позбавлення волі організовується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Адміністрація колоній зобов'язана виконувати необхідні медичні вимоги, що забезпечують охорону здоров'я засуджених. Засуджені до позбавлення волі зобов'язані виконувати правила особистої і загальної гігієни, вимоги санітарії.
За змістом ст.118 КВК України, засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг.
Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов'язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.
Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов'язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.
Статтею 120 КВК України передбачено наступне:
1. Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України (ст.120 КВК України).
2. У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п'ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.
Засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як двадцять п'ять відсотків загальної суми заробітку.
З наведених норм слід виснувати, що позивач, як засуджена особа до позбавлення волі, забезпечується харчуванням, одягом, ліками за рахунок держави, має право працювати, а у разі наявності заборгованості по виконавчим документам зобов'язаний працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.
Оскільки позивачем не доведено обставин, на які він посилається у позові, відсутні підстави для зменшення розміру аліментів та задоволення позову.
Сама по собі обставина відбування позивачем покарання в місцях позбавлення волі не є підставою для зміни розміру аліментів, які визначені рішенням суду від 02.04.2019.
Що стосується заяви відповідачки, яка є матір'ю позивача та опікуном дитини, в якій не заперечує проти задоволення позову та зменшення розміру аліментів, то суд не бере її до уваги, оскільки така не відповідає інтересам малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Отже, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.180-183,191,192,194 СК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про зменшення розміру аліментів, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 31 березня 2025 року.
Суддя М. В. Петровська