Справа № 275/164/25
31 березня 2025 року с-ще. Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з ВП №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
14.02.2025 о 21:45 годині водій ОСОБА_1 в селищі Брусилів по вул. Митрополита Ілларіона, Житомирського району Житомирської області, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
14.02.2025 о 21:45 годині водій ОСОБА_1 в селищі Брусилів по вул. Митрополита Ілларіона, Житомирського району Житомирської області, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , без права керування транспортними засобами, а саме: позбавлений права керування повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1-а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Матеріали справ надійшли до Брусилівського районного суду Житомирської області з ВП №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області 20.02.2025 справи № 275/164/25, № 275/165/25 справи призначалась до розгляду з дотриманням строків, передбачених ст. 277 КУпАП.
Відповідно до положень ст.36 КУпАП, суддя вважає за необхідне об'єднати вказані справи в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, звернувся до суду з телефонограмою, в якій просив розглядати справу без його участі у зв'язку з перебуванням за межами області, зазначив, що вину у вчиненому визнає.
Враховуючи вказане, а також строки розгляду справ зазначеної категорії та враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд проводить розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП). Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до приписів Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14). Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий і четвертий частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).
За змістом абзаців третього та п'ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Пункт 2.1-а ПДР України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пункт 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частино 5 статті 126 КУпАП встановлюється відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом вчинене повторно протягом року.
Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та за вчинення вказаних дій повторно протягом року.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Порядок).
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Матеріали справ не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, протоколи складені в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП.
На доведення факту вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та вини у вчиненому, суду надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247144 від 14.02.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів); протокол підписаний водієм (а.с. 2);
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247128 від 14.02.2025 відповідно до якого ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування ТЗ; протокол підписаний водієм;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів, в якому ОСОБА_1 власноручно написав «Відмовляюсь» та поставив підпис (а.с. 5);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.02.2025, в якому вказано, що в результаті огляду поліцейськими, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів (а.с.6);
- відеозаписи події з камер відеоспостереження супермаркета «Фора», відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано, що автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , зупинився на парковці супермаркету, через короткий проміжок часу з водійського сидіння вийшов водій, з яким вже продовжили спілкуватися поліцейські; іншим відеозаписом зафіксовано розмову водія та поліцейського, роз'яснення прав, відмову водія від огляду та складання протоколу.
- постанову Брусилівського районного суду Житомирської області 12.06.2024 відносно ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.12);
- постанову серії ЕНА № 4076852 від 14.02.2025 відносно ОСОБА_1 , за ч. 6 ст. 122 КУпАП, відповідно до якого останній здійснив зупинку на місці для осіб з інвалідністю біля магазину «Фора» (а.с.7);
- постановою серії ББА № 326990 від 29.03.2024 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч.ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП.
Згідно довідок ВП №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, власником автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.
Суд також враховує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. ст. 126, 130 КУпАП є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи вказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме - повторне протягом року керування транспортним засобом особою з ознаками алкогольного сп'яніння та повторне протягом року керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом, тобто в діях ОСОБА_1 наявний склад вказаних правопорушень.
При цьому суд відхиляє покази, надані водієм при складання протоколу, щодо вживання алкоголю в автомобілі вже після його зупинки, оскільки відеозаписом зафіксовано короткий проміжок часу між зупинкою та спілкуванням водія з поліцейськими, а крім того - вже до суду водієм подано заяву про визнання винуватості у вчиненому.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" №14 від 23.12.2005 не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
При обрані міри адміністративного стягнення суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, обставин що обтяжують чи пом'якшують відповідальність не встановлено, тому до правопорушника згідно вимог ст. 36 КУпАП слід застосувати остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка є найсуворішою за видом стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 40-1, 33, 35, 36, 126, 130, 280, 283, 284 КУпАП, ч. 2 ст. 4 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» та керуючись, суддя,-
На підставі ст. 36 КУпАП, об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 275/164/25, № 275/165/25 та присвоїти єдиний унікальний номер справи № 275/164/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 14.02.2025 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Житомир обл./Житомир обл./ 21081300, код отримувача (код ЄРДПОУ): 37976485, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Копію постанови направити до ВП №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області та особі, яка вчинила правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя П. В. Миколайчук