Справа №295/14717/24
Категорія 285
1-кп/295/78/25
01.04.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в залі суду кримінальне провадження №12024060400002059 від 03.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Терновате Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ст. 336 КК України, -
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, та неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14.05.2024 року строком на 90 днів, та Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 року строком на 90 днів.
Згідно з ст.1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.
Відповідно до довідки військово - лікарської комісії № 71/3 від 31.05.2024 ОСОБА_5 визнаний придатним до військової служби та цього ж дня, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав бойову повістку на відправку о 08 годині 00 хвилин 03.06.2024, засвідчивши її власним підписом.
В цей же день, час та місці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та не явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , в день та час, які зазначені в отриманій ним повістці.
Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою ухилення від проходження військової служби, ОСОБА_5 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи значення та протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в України», будучи достовірно обізнаним про проведення на території України мобілізації до ЗСУ у відповідності до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», знаючи, що йому 03.06.2024 о 08:00 год потрібно з'явитися до пункту попереднього збору військовозобов'язаних РТЦК та СП для проходження військової служби в ЗСУ, без поважних причин, діючи умисно, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 10, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 не з'явився 03.06.2024 до пункту попереднього збору військовозобов'язаних РТЦК та СП, та власноруч 03.06.2024, написав відповідну заяву про відмову від мобілізації на ім'я ОСОБА_6 в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , засвідчивши її власним підписом, тим самим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
У судовому засіданні обвинувачений показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Також показав, що будучи військовозобов'язаним в особливий період, ухилився від призову на військову службу за мобілізацією, умисно не з'явився на відправлення у зазначений у бойовій повістці пункт попереднього збору військовозобов'язаних РТЦК та СП і у строк о 8 год 03.06.2024 року, та власноруч 03.06.2024, написав відповідну заяву про відмову від мобілізації на ім'я т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , засвідчивши її власним підписом. Шкодує про вчинене.
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.
За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його дії за ст. 336 КК України, як умисні дії, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до положень ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно результатів досудової доповіді Житомирського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області обвинувачений має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства. Висновок досудової доповіді про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, суд не може покласти в основу свого рішення, оскільки він не відповідає особі обвинуваченого та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, та той факт, що на території України введений воєнний стан, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до нетяжкого злочину, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, незважаючи на те, що свою вину визнав у повному обсязі, не має міцних соціальних зв'язків, характеризується дільничим негативно, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, неодружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліках у наркологічному та психіатричному не перебуває, схильний до скоєння повторних адміністративних правопорушень.
Суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки вчинений обвинуваченим злочин пов'язаний із ситуацією, яка наразі склалася в Україні, збройною агресією рф та конституційним обов'язком кожного громадянина. Ухилення від захисту Батьківщини під час військової агресії ворога свідчить про підвищену небезпеку вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим. А тому застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання створить в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності, що свідчить про значну суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення. Наведені аргументи унеможливлюють виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання в умовах ізоляції від суспільства.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Арешт на майно ОСОБА_5 не накладався.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яке передбачає досягнення дієвості провадження, обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що ОСОБА_5 зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), крім того відосно ОСОБА_5 на розгляді Корольовського районного суду м. Житомира перебувало кримінальне провадження
№ 12025060400000482 від 04.02.2025, яке ухвалою суду від 01.04.2025 передано до Житомирського апеляційного суду для визначення підсудності, їх навантаженість, а строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках вказаного провадження закінчується 04.04.2025, суд вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою до часу набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 177, 349, 369-371, 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до часу набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, який закінчується 30 травня 2025 року (включно), взявши його під варту в залі суду.
Початок строку відбування покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 01.04.2025 по день набрання вироком законної сили, відповідно ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1