31 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/16213/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Пенітенціарної академії України про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Пенітенціарна академія України звернулась до суду з заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просить роз'яснити рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 по справі №620/16213/24, за позовною заявою ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в частині - який місяць слід вважати базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.07.2024.
В обґрунтування заяви вказує, що відповідачу дане рішення є незрозумілим в частині - який місяць слід вважати базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.29024 по 31.07.2024.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 620/16213/24 позов ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Пенітенціарної академії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.07.2024; зобов'язано Пенітенціарну академію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.07.2024. В решті позову відмовлено.
Рішення суду у справі № 620/16213/24 набрало законної сили 13.03.2025.
Вирішуючи вказану заяву, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови.
Статтею 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям. Зробити попередній висновок про незрозумілість судового рішення і поставити про це питання перед судом можуть суб'єкти, яким частина перша коментованої статті надала право звернутися за роз'ясненням судового рішення. Таким чином, процесуальне право на роз'яснення судового рішення має чітко виражений спеціальний характер (тобто його має не будь-яка особа) і обумовлюється статусом особи у процесі.
Стаття не визначає критеріїв, якими можна об'єктивно установити доцільність роз'яснення судового рішення. Тому така доцільність приймається за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи із системного тлумачення положень статті, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Дослідивши текст рішення суду від 11.02.2025, суд дійшов висновку, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому розширеному тлумаченню, шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Таким чином, з вищезазначених норм законодавства слідує про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача.
Керуючись статтями 241-247, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви Пенітенціарної академії України про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенітенціарної академії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені статтями 256, 294, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали суду складено 31.03.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО