Ухвала від 31.03.2025 по справі 620/3489/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

31 березня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/3489/25

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Виноградова Д.О. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, у якому просить:

визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо видачі довідки для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 № 3723-ХІІ з підстав відсутності у відповідних повноважень, оформлену листом від 25.09.2024 року;

зобов'язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видати довідки для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 № 3723-ХІІ: довідку про складові заробітної плати для призначення мені пенсії, особі, яка має не менше як двадцять років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державному службовцю (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці, щомісячна премія).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Так, позовна заява подана з порушенням вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме позивачем не додано копій документів для направлення судом відповідачу, а саме: паспорта та картки фізичної особи-платника податків, трудової книжки серії НОМЕР_1 , посвідчення № НОМЕР_2 , постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2024 № 832, наказу Державної податкової служби України від 03.01.2025 № 4 (вказані документи, додані до позову в одному примірнику для суду).

Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, позовна заява подана з порушенням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: в позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача та реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача по справі.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Приписами частини першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує відмову відповідача щодо видачі довідки для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 № 3723-ХІІ з підстав відсутності у відповідних повноважень, оформлену листом від 25.09.2024. При цьому, до суду з даним позовом він звернувся 28.03.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого положеннями КАС України.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Отже, позивач був обізнаний із оспорюваною відмовою відповідача та не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду у межах строків, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до кількості учасників справи; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску; копій документів, а саме паспорта та картки фізичної особи-платника податків, трудової книжки серії НОМЕР_1 , посвідчення № НОМЕР_2 , постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2024 № 832, наказу Державної податкової служби України від 03.01.2025 № 4 для направлення судом відповідачу.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА

Попередній документ
126236170
Наступний документ
126236172
Інформація про рішення:
№ рішення: 126236171
№ справи: 620/3489/25
Дата рішення: 31.03.2025
Дата публікації: 02.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (22.04.2025)
Дата надходження: 28.03.2025
Предмет позову: про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ДАР'Я ВИНОГРАДОВА
відповідач (боржник):
Головне управління ДПС у Чернігівській області
позивач (заявник):
Жабинець Петро Ничипорович