про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2025 року справа № 580/3154/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/3154/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
24.03.2025 вх.№14527/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням грошового забезпечення відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року у розмірі 2684 грн, шляхом множення на прожитковий мінімум для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13,14, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з внесеними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038 у відповідності до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії;
-зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, для перерахунку пенсії з зазначенням у довідці грошового забезпечення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням для обчислення розміру грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня календарного року у розмірі 2684 грн, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із внесеними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038 , помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 із обов'язковим зазначенням відомостей про змінені збільшені розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
ВС у справі № 620/2027/23 ЄДРСР 121804134 зазначив: документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV). Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком № 22-1. Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначеного Положення сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 766/6029/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 296/3579/17, від 27 березня 2018 року у справі № 560/1073/17,від 27 березня 2018 року у справі № 640/12426/17, від 07 вересня 2018 року у справі № 562/3048/16-а, від 07 вересня 2018 року у справі № 803/1569/16, від 07 вересня 2018 року у справі № 806/215/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 806/2479/16 та від 20 вересня 2018 року у справі № 320/8057/16-а(2а/320/300/16). Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
ШААС у справі № 620/10981/23 ЄДРСР 117888595 висновує: суд першої інстанції дійшов правильного висновку, враховуючи встановлене в ст.122 КАС України право позивача на звернення до адміністративного суду, протягом шестимісячного строку з дня отримання пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивач до позову не додав, не повідомив з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права колишнім роботодавцем (матеріали позову не містять попередньої довідки станом на 01.03.2023) і не повідомив з якою датою повязує строк звернення до суду.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
ВС у справі № 240/12017/19 висновує, що після завершення процесуальних строків на оскарження, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Керуючись ст.2, 5, 123, 171, 241-243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем за відсутності у додатках копії попередньої довідки станом на 01.03.2023; клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження; повідомлення з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується. Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА