Справа № 420/2461/25
31 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії П'ятого апеляційного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у 2025 році, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначені в абз. 4 ст. 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким встановлено станом на 01 січня розміри прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб, а саме: станом на 01.01.2025 року в розмірі 3 028,00 грн.;
- зобов'язати П'ятий апеляційний адміністративний суд видати ОСОБА_1 нову довідку про суддівську винагороду станом на 01.01.2025 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частин третьої, четвертої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розрахованого з посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням відповідно: прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн., що встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25, з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 80% та доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 10% та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказану довідку, про що повідомити позивача письмово.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 30.03.2017 року він є суддею Одеського апеляційного адміністративного суду у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
У січні 2025 року позивач звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду із заявою, в якій просив видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, з урахуванням діючого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого чинним законодавством на 2025 рік.
У відповідь на вищевказану заяву відповідач виготовив довідку про суддівську винагороду №26 від 16.01.2025 року, згідно якої станом на 01.01.2025 року суддівська винагорода, яка враховується для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, була розрахована із застосуванням величини прожиткового мінімуму в сумі 2 102,00 грн., а не із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн., відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Вважаючи протиправним та незаконним обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці із застосуванням величини прожиткового мінімуму в сумі 2 102,00 грн., позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою суду від 29.01.2025 року по справі №420/2461/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.
19.02.2025 року від представника П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі, крім іншого, для працездатних осіб, який застосовується для визначення базовою розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні. Отже, з 1 січня 2025 розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначенні базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. Положення статті 7 Закону №4059-IX якими визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру посадового окладу судді з 1 січня відповідного року у розмірі 2102 гривні є чинними, не конституційним не визнавались та не скасовувались, а відтак підстави для їх незастосування відсутні. Отже, відповідач діяв в межах закону, оскільки обрання ним саме цього розміру прожиткового мінімуму (2102 грн), не є свавільними діями, а є виконанням прямої вказівки Закону №4059-IX.
07.02.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли письмові пояснення по суті спірних правовідносин, в яких пенсійним органом зазначено про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 30.03.2017 року є суддею Одеського апеляційного адміністративного суду у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, чого відповідачем під час розгляду справи не заперечувалось.
02.01.2025 року позивач звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду із заявою, в якій просив видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, з урахуванням діючого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого чинним законодавством на 2025 рік.
У відповідь на заяву позивача П'ятим апеляційним адміністративним судом 16.01.2025 року було виготовлено довідку №26 про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видану на ім'я ОСОБА_1 . Згідно змісту вказаної довідки, станом на 01.01.2025 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 249 612,50 грн., у тому числі:
посадовий оклад - 131 375,00 грн. (з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,25);
доплата за вислугу років - 105 100,00 грн. (80%);
доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 13 137,50 грн. (10%).
У довідці також зазначено, що вона видана на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року (зі змінами), Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024 року, Штатного розпису на 2025 рік П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Вважаючи протиправним обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці із застосуванням величини прожиткового мінімуму в сумі 2 102,00 грн. у довідці про суддівську винагороду станом на 01.01.2025 року, позивач звернувся до суду задля захисту своїх прав та законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши адміністративний позов, відзив, пояснення третьої особи та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ч.2 ст.130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, регулюється Законом України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон України №1402-VIII).
Згідно ч.3 ст. 142 Закону України №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до ст. 4 Закону України №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За ч.1 ст. 135 Закону України №1402-VIII встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч.2 ст. Закону України №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (п.2 ч.3 ст. 135 Закону України №1402-VIII).
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб (п.3 ч.4 ст. 135 Закону України №1402-VIII).
Аналіз вищезазначених приписів Закону України №1402-VIII свідчить про те, що розмір посадового окладу судді, який є складовою частиною суддівської винагороди, безпосередньо залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX, поряд із встановленням на 01.01.2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн., також був передбачений інший вид прожиткового мінімуму, а саме - для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102,00 грн.
Визначення прожитковому мінімуму закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень врегульовано приписами Закону України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV від 15.07.1999 року (далі - Закон України №966-XIV).
Відповідно до ст. 1 Закону України №966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Згідно ст. 4 Закону України №966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Тобто, Законом України №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Разом з тим, судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум визначається окремо, не відносяться. Крім того, Законом України №966-XIV не виокремлено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
У той же час, в противагу статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX, разом із встановленням станом на 1 січня відповідного календарного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, був зазначений окремий вид прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2 102,00 грн. При цьому зміни до Закону України №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону України №966-XIV щодо зміни прожиткового мінімуму, не вносилися.
З вищезазначеного слідує висновок, що наразі відсутні встановлені законом підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди. Фактично наразі Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX містить додаткове регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, зокрема правовідносин, відносно яких діють спеціальні норми. Водночас, Конституція України не надає Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX вищої юридичної сили за інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання також звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що Законом України №1402-VIII закріплено той факт, що для визначення розміру суддівської винагороди має застосовуватися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, в даному випадку - станом на 1 січня 2025 року.
Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року у розмірі 3 028,00 грн., на іншу розрахункову величину, яка Законом України №1402-VIII не передбачена, а саме - прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн., свідчить про неправомірність дій відповідача.
Вищезазначена позиція суду корелюється із правовими висновками, сформованим Верховним Судом у постановах від 19.09.2023 року по справі №240/44080/21, від 24.07.2023 року по справі №280/9563/21, від 12.07.2023 року по справі №140/5481/22 та від 12.06.2023 року по справі № 400/4904/21.
За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як вбачається з матеріалів справи, П'ятим апеляційним адміністративним судом 16.01.2025 року було виготовлено довідку №26 про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на ім'я ОСОБА_1 про те, що станом на 01.01.2025 року його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 249 612,50 грн. Згідно вказаної довідки, посадовий оклад позивача у розмірі 131 375,00 грн. був розрахований як 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, помножених на базовий розмір посадового окладу судді з 1 січня календарного року, а саме - 2 102,00 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,25 (за здійснення правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон).
Тобто, при складанні вищевказаної довідки П'ятий апеляційний адміністративний суд при визначенні розміру посадового окладу позивача протиправно застосував величину прожиткового мінімуму, яка застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102,00 грн., замість врахування необхідної величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2025 року в абзаці 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX у розмірі 3 028,00 грн.
З огляду на вищезазначене суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними дій П'ятого апеляційного адміністративного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки №26 від 16.01.2025 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахованого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання П'ятого апеляційного адміністративного суду видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду станом на 01.01.2025 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частин третьої, четвертої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розрахованого з посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн., що встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25, з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 80% та доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі 10%.
При цьому позовні вимоги позивача зобов'язального характеру в частині направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказану довідку, про що повідомити позивача письмово, задоволенню не підлягають, оскільки захист прав та інтересів позивача здійснено судом шляхом зобов'язання П'ятого апеляційного адміністративного суду видати довідку про суддівську винагороду станом на 01.01.2025 року безпосередньо позивачу.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення основної позовної вимоги позивача у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на його користь суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 211,20 грн. з П'ятого апеляційного адміністративного суду за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до П'ятого апеляційного адміністративного суду (65039, м. Одеса, просп. Лесі Українки, 19-21), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії П'ятого апеляційного адміністративного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки №26 від 16.01.2025 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахованого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.
Зобов'язати П'ятий апеляційний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду станом на 01.01.2025 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частин третьої, четвертої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розрахованого з посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн., що встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25, з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 80% та доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі 10%.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з П'ятого апеляційного адміністративного суду за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький