Справа № 420/4001/25
31 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку;
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно довідки ВЛК від 27 грудня 2022 № 8/2671 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. На виконання Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», ОСОБА_1 18.05.2024 поновив свої дані через мобільний застосунок Резерв+. При цьому, у мобільному застосунку відсутні відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних. Позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо приведення відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у відповідність. Заява отримана відповідачем, проте не розглянута. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов»язаних “Оберіг», тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подав.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 .
Рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.12.2022, ОСОБА_1 , 1976 року народження на підставі статті 74-А графи II Розкладу хвороб, визнано таким, що непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (Протокол ЛГ 58 від 27.12.2022), що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 грудня 2022 № 8/2671.
10.01.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключений з військового обліку за ст. 74А, з зв'язку з чим видано Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_2 .
На виконання Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» , ОСОБА_1 18.05.2024 поновив свої дані через мобільний застосунок Резерв+.
При цьому, у мобільному застосунку відсутні відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних.
З метою внесення даних про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації та Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних “Оберіг», ОСОБА_1 02.07.2024 особисто направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про внесення інформації про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних з підстав, що викладені вище, з додатками (копією Тимчасового посвідчення військовозобов»язаного НОМЕР_2 та копією Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 грудня 2022 № 8/2671).
Зазначену заяву з додатками направлено поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення, яка отримана ІНФОРМАЦІЯ_7 06.07.2024 (копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 65091 0825464 7 додається).
Проте, до цього часу жодної відповіді на адресу позивача не надійшло; відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку військовозобов'язаних не внесено.
Позивач повторно, 06 лютого 2025 звернувся на адресу відповідача з заявою про внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов»язаних “Оберіг». Проте, відповідач жодним чином не відреагував; відповіді не надав; відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - не вніс.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов»язаних “Оберіг», тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з ч.5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).
Права та обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (ч.4 ст.14 Закону № 1951-VIII).
Суд встановив, що на дату виникнення спірних правовідносин діяв Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 року № 94 (Наказ втратив чинність 22.08.2024 року на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024) (далі - Порядок № 94).
Відповідно до п.1 розділу І Порядку № 94 цей Порядок встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр).
Згідно з п.6 розділу ІІІ Порядку № 94, збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Відповідно до п.9 розділу ІІІ Порядку № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації. (п. 12 розділу ІІІ Порядку № 94).
Порядок внесення та актуалізація відомостей Реєстру регулюється розділом ІV цього Порядку, відповідно до п.2 якого актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Згідно з п.3 розділу ІV Порядку № 94, верифікація персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що вони надають особисто, з базою даних Реєстру здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру відповідно до покладених на них обов'язків.
Відповідно до п.18 розділу ІІ Порядку № 94 призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ.
Таким чином, сукупний аналіз положень Порядку № 94 вказує, що відповідальні особи за ведення Реєстру уповноважені на верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 року № 3633-ІХ встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Так, позивач у позовній заяві стверджує, що він є непридатним до військової служби та підлягає виключенню з військового обліку та що відповідач протиправно не вніс таку інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
При цьому суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби», виходить за межі судового розгляду.
Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», містить всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), яке відповідно до п.1.1 визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Відповідно до п.3.1 розділу ІІ Положення №402 (у редакції, чинній на час видачі довідки військово-лікарської комісії від 28.04.2023 року №21/1620) медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Згідно з п. 3.8 Положення №402 (у редакції, чинній на час видачі довідки військово-лікарської комісії від 28.04.2023 року №21/1620) після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов, зокрема "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Крім того, відповідно до п.3.8 Положення №402 у редакції, чинній на дату звернення позивача до відповідача, постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із зверненням щодо виключення його з військового обліку документом, який підтверджує непридатність військовослужбовця є свідоцтво про хворобу, затвердженими штатними ВЛК.
Водночас, зважаючи на те, що ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не є обов'язком позивача, оскільки позивач пройшов у 2023 році військово-лікарську комісію та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що свідчить також відмітка у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 10.01.2023 року, суд вважає, що така інформація повинна була бути внесена відповідачем ще під час дії довідки військово-лікарської комісії від 27 грудня 2022 № 8/2671, що проте відповідачем здійснено не було.
Поряд з цим, порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України визначено в Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженій Наказ Міністерства оборони України 28.12.2016 №735 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 р. за №94/29962 (далі Інструкція №735).
Усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
Відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції №735, усні звернення громадян безпосередньо розглядаються посадовими особами органів військового управління, військових частин під час особистого прийому громадян, який проводиться згідно із затвердженим графіком або за допомогою засобів зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії». Якщо розв'язати порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, то вони розглядаються в тому самому порядку, що й у разі письмового звернення. Про результати розгляду звернення робиться відмітка в реєстраційно-контрольній картці (комп'ютерному реєстрі, журналі обліку).
Згідно Розділу ІІ Інструкції №735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень (п.2). Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України (п.3). У зверненні мають бути зазначені прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковане або написане від руки, розбірливо, чітко підписане заявником (групою заявників) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням у термін не пізніше ніж через десять днів з дня його надходження. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (п.4). Звернення може бути подано особисто як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне) чи надіслане поштою (електронною поштою). Письмове звернення надсилається поштою (електронною поштою) або передається громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до вимог чинного законодавства (п.5). Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини (п.7). Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (п.8).
Наявні у справі докази свідчать про отримання ІНФОРМАЦІЯ_8 заяви позивача.
При цьому, судом з досліджених матеріалів справи не встановлено, що уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_8 в установленому порядку розглядалась заяви позивача від 02.07.2024 року та від 06.02.2025 року.
ІНФОРМАЦІЯ_8 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача засобами поштового зв'язку заяви позивача від 02.07.2024 року та від 06.02.2024 року про внесення персональних даних позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів був зобов'язаний прийняти рішення за наслідком розгляду заяв про внесення відомостей до вказаного реєстру або ж мотивовану відмову у внесенні відомостей.
Проте, відповідач не надав до суду достатніх доказів щодо розгляду по суті заяв позивача від 02.07.2024 року та від 06.02.2025 року.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції, та відповідно відсутність належним чином оформленого рішення про внесення відомостей або мотивованої відмови свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З урахуванням наведеного, суд визнає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 від 02.07.2024 року та від 06.02.2025 року та щодо невнесення ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язати відповідача розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.07.2024 року та від 06.02.2025 року та внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відповідно до запису у Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного НОМЕР_2 від 10.01.2023 року.
Саме такий спосіб судового захисту суд вважає ефективним та достатнім для відновлення порушених прав позивача у межах спірних правовідносин.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено судом, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн., що підтверджується платіжним документом, який міститься в матеріалах цієї справи.
Таким чином, у відповідності до приписів ст.139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1211,20 грн., де 1211,20 грн. - ставка судового збору за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 від 02.07.2024 року та від 06.02.2025 року та щодо невнесення ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) розглянути заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 02.07.2024 року та від 06.02.2025 року та внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відповідно до запису у Тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного НОМЕР_2 від 10.01.2023 року.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко