Справа № 420/34812/24
31 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1838 від 25.07.2024 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту “б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до страхового стажу позивачки періоди роботи з 01.01.2008 року по 30.11.2015 року, з 01.11.2018 року по 30.11.2020 року, з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року, та з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років та надала всі необхідні документи. Разом з тим, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1838 від 25.07.2024 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років та зазначено про відсутність у неї необхідного страхового стажу.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась за захистом власних прав та інтересів до адміністративного суду.
Ухвалою суду по справі №420/34812/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Під час розгляду справи до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військово службовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393 передбачено, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов'язково умовою є наявність саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. Згідно з поданням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.05.2024 року №104342 про призначення пенсії позивачу на день звільнення зі служби, тобто станом на 11.03.2024 року, позивач має календарну вислугу 17 років 04 дні. Оскільки на момент звільнення, тобто станом на 13.03.2024 року, календарна вислуга років позивача складала 17 років 04 дні, правові підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України №2262 відсутні. Представник відповідача у відзиві звернув увагу на те, що відповідно до наданих документів позивач має страховий стаж 18 років 03 місяці 23 дні. Періоди військової служби з 01.01.2008 по 30.11.2015, з 01.11.2018 по 30.11.2020, з 01.03.2021 по 31.03.2021 та з 01.04.2022 по 31.12.2022 не зараховані до страхового стажу, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відсутні дані про нарахування грошового забезпечення та сплату страхових внесків. Для перегляду розміру пенсії органам Пенсійного фонду України уповноважений органом мають бути надані грошовий атестат, довідка про додаткові види грошового забезпечення та розрахунок вислуги років.
Ухвалою суду від 14.11.2024 року провадження у справі №420/34812/24 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України та в подальшому поновлено ухвалою суду від 06.01.2025 року після надання до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області матеріалів пенсійної справи позивача.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом за час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (на момент звернення до пенсійного органу їй виповнилось 45 років), 11.03.2024 року була звільнена з військової служби та виключена із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.03.2024 року №71.
Відповідно до витягу з послужного списку про проходження військової служби, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 , позивач з 14.12.2006 року по 02.03.2010 року проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 , з 13.12.2010 року по 08.12.2020 року - Військова частина НОМЕР_4 , з 01.03.2021 року по 11.03.2024 року - Військова частина НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку №76 від 08.02.2024 року загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років позивача, загальна тривалість її військової служби складає 16 років 10 місяців 24 днів, стаж роботи - 12 років 08 місяців 18 днів, загальний трудовий стаж - 28 років 11 місяців 12 днів.
Відповідно до подання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.05.2024 року №104342 до призначення позивачу пенсії за вислугу років, станом на 11.03.2024 року її календарна вислуга років для призначення пенсії складає 17 років 04 днів, страховий стаж - 29 років 22 днів, в тому числі трудовий стаж - 12 років 18 днів.
З метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років із пакетом необхідних документів, яка надійшла відповідачу 14.06.2024 року.
Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за наслідками розгляду цієї заяви було прийнято рішення №1838 від 25.07.2024 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 у зв'язку з відсутністю страхового стажу 25 років і більше.
У рішенні також зазначено, що за наданими документами позивач має страховий стаж 18 років 03 місяці 23 дні. Водночас, періоди військової служби з 01.01.2008 року по 30.11.2015 року, з 01.11.2018 року по 30.11.2020 року, з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року та з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року не зараховані до страхового стажу, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відсутні дані про нарахування грошового забезпечення та сплату страхових внесків. Довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за період з 01.01.2008 по 30.11.2015 відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 04.02.2021 року №3-1 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №770 не надавались.
Разом з тим, позивачем до суду надано довідку НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) від 04.10.2024 року №161 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, з якої вбачається, що за позивача з грудня 2006 року по грудень 2010 року нараховувались та сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду України.
Також позивачем до суду надано довідку НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_4 ) від 17.10.2024 року №339 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, з якої вбачається, що за позивача з грудня 2010 року по грудень 2015 року та у грудні 2020 року нараховувались та сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду України (з 26.12.2015 року по 30.11.2020 року знаходилась у відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х та 6-ти років).
Не погодившись із вищезазначеним рішенням пенсійного органу та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась за захистом власних прав та інтересів в адміністративному судочинстві в межах справи №420/33325/24.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) (у редакції, що діяла на момент звернення позивача до пенсійного органу).
За ст.1 Закону №2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно ст.1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ст.2 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно п. б) ст.12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно ст.17 Закону №2262-XII при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
За ст.17-1 Закону №2262-XII обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України та Національному антикорупційному бюро України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, аналізуючи вищевказані приписи, для призначення пенсії за вислугу років особі з числа військовослужбовців, необхідна наявність двох підстав:
1) наявність страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба;
2) досягнення нею на день звільнення зі служби 45-річного віку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону №1058-IV).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №3-1).
За п.2 розділу І Порядку №3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №3-1 закріплено перелік документів, що подається із заявою про призначення пенсії за вислугу років, зокрема, документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року №13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") (для призначення пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 Закону.
Згідно п.п.2 п.2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Як вже було встановлено судом вище, за розрахунком №76 від 08.02.2024 року загального страхового стажу (в календарному обчисленні), загальна тривалість військової служби позивача складає 16 років 10 місяців 24 днів, стаж роботи - 12 років 08 місяців 18 днів, загальний трудовий стаж - 28 років 11 місяців 12 днів. Відповідно до подання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.05.2024 року №104342 до призначення позивачу пенсії за вислугу років, станом на 11.03.2024 року, її календарна вислуга років для призначення пенсії складає 17 років 04 днів, страховий стаж - 29 років 22 днів, в тому числі трудовий стаж - 12 років 18 днів.
Водночас, згідно оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ї №1838 від 25.07.2024 року, за наданими документами позивач має страховий стаж 18 років 03 місяці 23 дні замість необхідних 25 років.
У рішення також зазначено, що періоди військової служби позивача з 01.01.2008 року по 30.11.2015 року, з 01.11.2018 року по 30.11.2020 року, з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року та з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року не зараховані до страхового стажу, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відсутні дані про нарахування грошового забезпечення та сплату страхових внесків.
З цього приводу суд зауважує, що згідно положень ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 7 ч. 16 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Таким чином, страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, а перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Крім того, за змістом вказаних норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника (роботодавця), тобто відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
До таких висновків прийшов Верховний Суд в своїй постанові від 17.07.2019 року у справі №144/669/17.
Крім того суд враховує той факт, що в матеріалах справи містяться довідки НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) від 04.10.2024 року №161 та НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_4 ) від 17.10.2024 року про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, з яких вбачається, що за позивача у період з грудня 2006 року по грудень 2010 року, а також у період з грудня 2010 року по грудень 2015 року та у грудні 2020 року нараховувались та сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду України. Відомостей, що зазначені у вищевказаних довідках, відповідачем за час розгляду спростовано не було.
Враховуючи, що у даному випадку відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальників (які, в даному випадку, є військовими частинами, в яких позивач проходила військову службу), суд приходить до висновку, що відсутність у в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії періоду проходження позивачем військової служби з 01.01.2008 року по 30.11.2015 року, з 01.11.2018 року по 30.11.2020 року, з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року та з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року, не є підставою для невключення вказаних періодів до страхового стажу позивача.
Отже суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не враховано до страхового стажу позивача періоди проходження нею військової служби з 01.01.2008 року по 30.11.2015 року, з 01.11.2018 року по 30.11.2020 року, з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року та з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року.
Підсумовуючи вищезазначене суд доходить висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не було доведено протягом часу розгляду справи обґрунтованості рішення №1838 від 25.07.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, а тому воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З огляду на встановлені обставини у справі №420/34812/24 суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2024 року про призначення їй пенсії за вислугу років, та зарахувати до її страхового стажу періоди проходження військової служби з 01.01.2008 року по 30.11.2015 року, з 01.11.2018 року по 30.11.2020 року, з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року, та з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого нею судового збору у розмірі 1211,20 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1838 від 25.07.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2024 року про призначення їй пенсії за вислугу років, та зарахувати до її страхового стажу періоди проходження військової служби з 01.01.2008 року по 30.11.2015 року, з 01.11.2018 року по 30.11.2020 року, з 01.03.2021 року по 31.03.2021 року, та з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький