Справа № 420/3827/25
31 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 22.01.2025 року за №965210198075 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області від 14.01.2025 року за №02-56/25, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Вищої ради правосуддя від 19.12.2016 року її було звільнено з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/3862/24, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області виготовило довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
Водночас, рішенням Головного управлінням Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області від 22.01.2025 року за №965210198075 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за вищевказаної довідкою.
Вважаючи протиправним та незаконним вищевказане рішення пенсійного органу щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за оновленою довідкою, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.02.2025 року у справі №420/3827/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.
24.02.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що після 18.02.2020 року не змінювалися розміри суддівської винагороди. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року не змінився по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, підстави для здійснення нового перерахунку щомісячного грошового утримання, згідно наданої позивачем довідки №02-56/25 від 14.01.2025, відсутні.
28.02.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач також позов не визнає та зазначає, що органам Пенсійного фонду України у 2024 та 2025 році не повідомлялось про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям апеляційного суду.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 рішенням Вищої ради правосуддя від 19.12.2016 року звільнена з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/3862/24 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області 14.01.2025 року виготовило довідку про суддівську винагороду №02-56/25 на ім'я ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
З метою перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищезазначеної довідки, позивач звернулась з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
За принципом екстериторіальності вищевказана заява позивача була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким було прийнято рішення №965210198075 від 22.01.2025 року про відмову у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з огляду на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, законодавством не змінено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням пенсійного органу про відмову у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно довідки №02-56/25 від 14.01.2025 року, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши адміністративний позов, відзиви та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ч.2 ст.130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, регулюється Законом України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон України №1402-VIII).
Згідно ч.3 ст. 142 Закону України №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до ст. 4 Закону України №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За ч.1 ст. 135 Закону України №1402-VIII встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч.2 ст. Закону України №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2)перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (п.1 ч.3 ст. 135 Закону України №1402-VIII).
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб (п. 1 ч. 4 ст. 135 Закону України №1402-VIII).
Аналіз вищезазначених приписів Закону України №1402-VIII свідчить про те, що розмір посадового окладу судді, який є складовою частиною суддівської винагороди, безпосередньо залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №1928-IX, поряд із встановленням на 1 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн., також був передбачений інший вид прожиткового мінімуму, а саме - для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн.
Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1 (далі - Порядок №3-1) передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через веб-портал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Згідно пунктів 7, 8, 9 Порядку №3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Як було встановлено судом, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/3862/24 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області 14.01.2025 року виготовило довідку про суддівську винагороду №02-56/25 на ім'я ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
Отримавши вищевказану довідку, позивач звернулась із відповідною заявою до територіального управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Водночас, приймаючи оскаржуване рішення №965210198075 від 22.01.2025 року про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки №02-56/25 від 14/01/2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області керувалось положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», в частині положень, які визначають прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Суд враховує, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
У свою чергу, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, прямо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожитковому мінімуму закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень врегульовано приписами Закону України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV від 15.07.1999 року (далі - Закон України №966-XIV).
Відповідно до ст. 1 Закону України №966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Згідно ст. 4 Закону України №966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Тобто, Законом України №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Разом з тим, судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум визначається окремо, не відносяться. Крім того, Законом України №966-XIV не виокремлено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
У той же час, в противагу статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», разом із встановленням станом на 1 січня відповідного календарного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, був зазначений окремий вид прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2 102,00 грн. При цьому зміни до Закону України №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону України №966-XIV щодо зміни прожиткового мінімуму, не вносилися.
З вищезазначеного слідує висновок, що наразі відсутні встановлені законом підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди. Фактично, наразі Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» містить додаткове регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, зокрема правовідносин, відносно яких діють спеціальні норми. Водночас, Конституція України не надає Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» вищої юридичної сили за інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання також звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що Законом України №1402-VIII закріплено той факт, що для визначення розміру суддівської винагороди має застосовуватися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, в даному випадку - станом на 1 січня 2024 року.
Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року у розмірі 3 028,00 грн. на іншу розрахункову величину, яка Законом України №1402-VIII не передбачена, а саме - прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн., свідчить про неправомірність дій відповідача.
Вищезазначена позиція суду корелюється із правовими висновками, сформованим Верховним Судом у постановах від 19.09.2023 року по справі №240/44080/21, від 24.07.2023 року по справі №280/9563/21, від 12.07.2023 року по справі №140/5481/22 та від 12.06.2023 року по справі № 400/4904/21.
За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Приймаючи до уваги збільшення станом на 01.01.2024 року розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області №02-56/25 від 14.01.2025 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року
Враховуючи вищенаведені обставини суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №965210198075 від 22.01.2025 року про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №02-56/25 від 14.01.2025 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/3862/24.
Також суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №02-56/25 від 14.01.2025 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/3862/24.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого нею судового збору у розмірі 968,96 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, оскільки саме вказаним територіальним управлінням Пенсійного фонду України було прийнято оскаржуване рішення про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73027, м. Херсон, вул. Комкова, 76-а), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №965210198075 від 22.01.2025 року про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №02-56/25 від 14.01.2025 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/3862/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №02-56/25 від 14.01.2025 року про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року по справі №420/3862/24.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький