Справа № 420/34478/23
31 березня 2025 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку,
12.12.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за 763 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 27.10.2021 року по 28.11.2023 року включно, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у В/Ч НОМЕР_1 , наказом командира військової частини від 26.10.2021 № 227 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 26.10.2021. Під час проходження військової служби не проведено повного розрахунку з позивачем, грошове забезпечення в сумі 63311 грн. 57 коп. виплачено тільки 29.11.2023. Факт прострочення підтверджується рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 540/418/22, яким зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 та із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 по 26.10.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням проведених раніше виплат: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення, які обчислюються із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу за період з 29.01.2020 по 26.10.2021; грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв'язку зі звільненням з військової служби.
Позивач вважає такі несвоєчасні виплати протиправною бездіяльністю, всі належні йому суми грошового забезпечення, компенсацій, допомог, мали бути виплачені у день звільнення, просить застосувати норми статті 117 КЗпП, відповідно до якої у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, за період з 27.10.2021 по 28.11.2023 ( 763 дні).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
01.01.2024 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 справа № 420/34478/23 розподілена на суддю Хом'якову В.В. Ухвалою від 26.06.2024 суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА прийняла до провадження адміністративну справу № 420/34478/23.
Розглянувши матеріали справи за наданими сторонами доказами, суд встановив, що сторонами не надано суду відомостей про розмір грошового забезпечення за останні два календарних місяця служби - серпень, вересень 2021 року, з вказівкою складових з метою виключення виплат разового характеру. що є необхідною умовою для розрахунку середнього заробітку за час затримки його виплати.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу №910/4518/16, зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку підлягає сплаті судовим збором, як за вимогу майнового характеру.
Разом з тим, позивачем не вказано суму стягнення за вказаною вимогою та її обґрунтований розрахунок, тобто не визначена ціна позову. Таким чином, позивач повинен визначитись з сумою середнього грошового забезпечення за період прострочення, яка на думку позивача підлягає стягненню з відповідача.
Наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення спору. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема відомості про розмір грошового забезпечення за останні два повних календарних місяця служби - серпень, вересень 2021 року, з вказівкою складових з метою виключення виплат разового характеру.
Суд постановив ухвалу від 10.03.2025, в якій залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху в середині провадження, оскільки встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу було роз'яснено про необхідність подати суду - обгрунтування ціни позову, так як справа має майновий характер, документальне підтвердження розміру грошового забезпечення за серпень та вересень 2021 року з вказівкою, які складові грошового забезпечення мають постійний та разовий характер, в разі необхідності доплатити суму судового збору виходячи з ціни позову ( раніше позивач сплатив 1073 грн. 60 коп.), або надати докази наявності пільг по сплаті судового збору.
Представник позивача надіслав заяву від 12.03.2025, в якій зазначив, що звертався до відповідача із адвокатським запитом в грудні 2023 року , у якому, серед іншого, просив надати довідку із детальним розрахунком грошового забезпечення (з зазначенням усіх складових) за два останніх місяця роботи перед звільненням (із зазначенням кількості робочих та відпрацьованих днів у кожному місяці) ОСОБА_1 із зазначенням розміру середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 обчисленого із розрахунку грошового забезпечення за останні два повні календарні місяці служби. Проте, у відповідь на адвокатський запит відповідач надіслав лист від 12.12.2023 № 609/10684 із додатками, у яких міститься лише довідка про нарахування позивачу коштів за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року за справою № 540/418/22. Відповідач не надав довідку про розмір середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 . Просить суд витребувати у відповідача довідку із зазначенням розміру середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 , обчисленого із розрахунку грошового забезпечення за останні два повні календарні місяці служби.
Судом встановлено, що в липні 2023 року позивачу була надіслана військовою частиною довідка-розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період січень 2020 року - жовтень 2021 р. Отже, представник позивача має в розпорядженні усі необхідні документи для визначення розміру грошового забезпечення за серпень та вересень 2021 року з вказівкою, які складові грошового забезпечення мають постійний та разовий характер, тому має можливість визначити й середній розмір грошового забезпечення позивача, визначити ціну позову (загальну суму грошового забезпечення за період затримки, яку просить стягнути), в разі необхідності доплатити суму судового збору виходячи з ціни позову (раніше позивач сплатив 1073 грн. 60 коп.), або надати докази наявності пільг по сплаті судового збору.
Представник позивача не виконав вимоги ухвали суду від 10.03.2025 без поважних причин, суд не має повноважень формулювати позовні вимоги самостійно замість позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем самостійно шляхом подання до суду : заяви , в якій сформулювати позовні вимоги майнового характеру з вказівкою яку суму середнього грошового забезпечення просить стягнути з відповідача, вказати ціну позову, та її розрахунок, в разі необхідності доплатити суму судового збору виходячи з ціни позову ( раніше позивач сплатив 1073 грн. 60 коп.), або надати докази наявності пільг по сплаті судового збору. Тому суд продовжує строк для усунення недоліків позовної заяви.
Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду ( ч. 13-15 ст.171 КАС України).
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею .
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА