31 березня 2025 р. № 420/34187/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаОдеського окружного адміністративного суду, дорога Фонтанська, 14,м. Одеса,65021,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду (далі - відповідач) з вимогами:
визнати протиправними дії Одеського окружного адміністративного суду, які полягають у видачі 24.06.2024 року ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці станом на 01.01.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн, станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2;
зобов'язати Одеський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 належним чином оформлені довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270 грн, станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн, станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,25.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2024 суду матеріали адміністративної справи № 420/34187/24 передано за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу, зазначений позов було розподілено судді Біоносенка В.В.
16.12.2024 ухвалою суду за цим позовом відкрито провадження у адміністративній справі.
Ухвалою суду від 18.02.2025 року задоволено заяву судді Біоносенко В.В. про самовідвід та передано справу для визначення складу суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу зазначений позов було розподілено судді Дерев'янко Л.Л.
Ухвалою від 21.02.2025 суд прийняв до свого провадження адміністративну справу №420/34187/24 за позовом ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, визначив, що подальший розгляд справи буде відбуватись у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 420/28377/23 відповідачем надано позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року. В зазначених довідках при розрахунку посадового окладу судді застосовано регіональний коефіцієнт 1,2. Позивач, посилаючись на дані Державної служби статистики України, зазначає, що чисельність населення міста Одеса становить понад один мільйон осіб. Відтак, на його думку, відповідно до ч. 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус судій» регіональний коефіцієнт, що підлягає застосуванню, становить 1,25 грн. Просить позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив з огляду на те, що посадовий оклад працюючого судді Одеського окружного адміністративного суду встановлювався Законом України "Про судоустрій і статус суддів" станом на 01.01.2020 року, з урахуванням регіонального коефіцієнту у розмірі 1,25 у зв'язку з наявністю постійного населення в м. Одесі чисельністю 1 000 036 осіб. Видані заявнику довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року з застосуванням регіонального коефіцієнту - 1,2 видані правомірно, оскільки відповідний розрахунок здійснений у відповідності до норм чинного законодавства та на підставі даних підтверджених Головним управлінням статистики в Одеській області. При цьому, відповідач посилається на статистичні дані Головного управління статистики в Одеській області щодо постійного населення на 01.01.2021( 995518 осіб), 01.01.2022 ( 992874 осіб). Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач не скористався правом на надання до суду відповіді на відзив.
На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Указом Президента України від 20 грудня 2003 року № 1472/2003 ОСОБА_1 призначений строком на п'ять років суддею Суворовського районного суду міста Одеси.
Постановою Верховної Ради України від 19 листопада 2009 року № 1735-VI обраний суддею безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2758-VI обраний на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду.
Рішенням Вищої ради, правосуддя №2236/0/15-18 від 10 липня 2018 року звільнений з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 року по справі №420/28377/23 позов ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправними дії Одеського окружного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн., станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн; зобов'язано Одеський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн., станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн.
Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року зобов'язано Одеський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн, станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн, з урахуванням регіонального коефіцієнту.
Листом №03.4.28-65372/24 від 24.06.2024 року, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 року та додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року по справі №420/28377/23, довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року видані ОСОБА_1 .
З зазначених довідок суд встановив, що при розрахунку суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, посадовий оклад визначений з урахуванням регіонального коефіцієнту - 1,2.
Позивач вважає, що застосування регіонального коефіцієнту 1,2 замість 1,25 є протиправним, що стало підставою для звернення до суду.
Отже, спір стосується застосування норм права з приводу нарахування регіонального коефіцієнту до базового розміру посадового окладу судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вирішуючи спір, виходить з того, що на підставі статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України в п. 4.1 рішення від 11 березня 2020 року в справі № 4-р/2020 з посиланням, у тому числі, на норми міжнародного права зазначив, що: Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року № 11 -р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.
Конституційний Суд України послідовно вказував: однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід'ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому (перше речення абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, перше речення абзацу шостого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, друге речення абзацу шостого підпункту 3.2., абзаци двадцять сьомий, тридцять третій, тридцять четвертий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018).
У рішенні від 11.03.2020 № 4-р/2020 в справі №1-304/2019 (7155/19) Конституційний Суд України висловив позицію, що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу.
Згідно частин 1 - 2, 4 статті 135 Закону «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) від суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Складовою суддівської винагороди є посадовий оклад.
При цьому, ч. 3 ст. 135 Закону №1402-VIII визначено поняття базового розміру посадового окладу та ч. 4 ст. 135 Закону №1402-VIII встановлена можливість застосування до базового розміру посадового окладу регіональних коефіцієнтів.
Зі змісту наведених приписів статті 135 Закону № 1402-VIII слід зробити висновок, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат. При цьому, посадовий оклад судді складається з базового розміру посадовою окладу судді та застосованого до нього відповідного регіонального коефіцієнту.
Тобто, передбачений частиною 4 статті 135 Закону №1402-VIII регіональний коефіцієнт є складовою частиною посадового окладу судді.
За обставинами цієї справи, позивач до набуття статусу судді у відставці здійснював правосуддя в Одеському окружному адміністративному суді, розташованому у місті Одеса. Відповідно до відомостей сайту Головного управління статистики в Одеській області чисельність населення міста Одеса складала: на 01.01.2021 - 1015826 осіб, на 01.01.2022- 1010537 осіб.
Зважаючи на це, суд вважає помилковими твердження відповідача, висловлені у відзиві, що чисельність населення міста Одеса є меншою за один мільйон осіб.
Як вбачається з листа Головного управління статистики в Одеській області № 04.1-03/93-24 від 17.06.2024 з березня 2022 року Держстат призупинив оцінку показників щодо чисельності населення (за оцінкою).
Водночас, як зазначалось вище, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. На підтвердження розміру такої винагороди позивачем додано до матеріалів справи копії штатного розпису Одеського окружного адміністративного суду за 2021, 2022, 2023 роки, з яких вбачається, що посадовий оклад судді цього суду розрахований виходячи з базового окладу і регіонального коефіцієнту 1,25.
Зважаючи на викладене, у відповідача не було законних підстав для зазначення в спірних довідках розміру суддівської винагороди, що враховується для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, з застосуванням коефіцієнту 1,2.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеського окружного адміністративного суду (дорога Фонтанська, 14,м. Одеса,65021 ЄДРПОУ 35118626) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Одеського окружного адміністративного суду, які полягають у видачі 24.06.2024 року ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці станом на 01.01.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн, станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2.
3. Зобов'язати Одеський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 належним чином оформлені довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270 грн, станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн, станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,25.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеського окружного адміністративного суду (дорога Фонтанська, 14,м. Одеса,65021 ЄДРПОУ 35118626) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко