31 березня 2025 р. справа № 400/7876/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не оформлення i нe надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлених доводок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.20 р., 01.01.21 р., 01.01.22 р., 01.01.23 р., 01.01.24 р. відповідно до вимог статей 43 i 63 Закону України № 2262, положень постанови Кабінету Miністрів України від 30.08.17 р. № 704 iз зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.20 р. (2 102 грн.), 01.01.21 р. (2 270 грн.), 01.01.22 р. (2 481 грн.), на 01.01.23 р. (2 684 грн.) та на 01.01.24 р. (3 028 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Miністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), та премії, для проведення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.20 p., 01.02.21 р., 01.02.22 р., 01.02.23 р., 01.01.24 р.;
- зобов'язати відповідача підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області оновленi довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.20 р., на 01.01.21 р., на 01.01.22 р., на 01.01.23 р. та на 01.01.24 р. у відповідності до вимог статей 43 i 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 р. № 2262-XІІ, положень постанови Кабінету Miністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.17 р. № 704 iз зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.20 р. (2 102 грн.), 01.01.21 р. (2 270 грн.), 01.01.22 р. (2 481 грн.), на 01.01.23 р. (2 684 грн.) та на 01.01.24 р. (3 028 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Miністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осiб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.17 р. № 704, а також процентної надбавки за вислугу poків, щомісячних додаткових видiв грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премiї, для проведення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.20 p., 01.02.21 р., 01.02.22 р., 01.02.23 р., 01.01.24 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що йому призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нових довідок станом на 01.01.20 р., 01.01.21 р., 01.01.22 р., 01.01.23 р. та 01.01.24 р. для проведення перерахунку пенсії із зазначенням усіх складових грошового забезпечення. Проте листом відповідач відмовив у видачі таких довідок. Позивач вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його права на належне пенсійне забезпечення.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача до суду відзив не надходив.
Згідно ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу було надано достатньо часу для надання відзиву на позов.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Позивач 07.06.2024 року звернувся до відповідача із заявою про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.20 р., 01.01.21 р., 01.01.22 р., 01.01.23 р. та 01.01.24 р.
Листом від 18.06.2024 року відповідач відмовив у видачі довідок, зазначивши, що у нього немає законних підстав для складання та направлення до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року та 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 із включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, оскільки вiдповiднi списки від ГУ ПФУ в Миколаївській області не надходили, крім того, це не передбачено п. 4 Постанови № 704.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.18 р. Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."
Отже, станом на 1 березня 2018 р. пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, суд зазначає, що Закон України від 05.10.00 р. № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (надалі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом з цим, суд зазначає, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.18 р. № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було встановлено, що в 2019 р. для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.
Своєю чергою, Законами України, зокрема, від 14.11.19 р. № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік", від 15.12.20 р. № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік", від 02.12.21 р. № 1928-ІХ "Про державний бюджет України на 2022 рік", від 03.11.22 р. № 2710-ІХ "Про державний бюджет України на 2023 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 р. на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки не містять.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.19 р. у справі № 913/204/18, від 10.03.20 р. у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.20 р., 01.01.21 р., 01.01.22 р. та 01.01.23 р. положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ, № 1928-ІХ та № 2710-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у справі № 440/6017/21 в постанові від 02.08.22 р.
Так, у згаданій справі Верховний Суд на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:
- з 1 січня 2020 р. положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у справах № 120/8603/21-а в постанові від 31.08.22 р., № 500/1813/21 в постанові від 12.09.22 р., № 500/1886/21 в постанові від 14.09.22 р., № 500/3840/21 в постанові від 22.09.22 р.
Окрім того, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 13.08.22 р. у справі № 120/8603/21-а.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у підготовці та наданні позивачу довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.20 р., 01.01.21 р., 01.01.22 р. та 01.01.23 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.20 р., 01.01.21 р., 01.01.22 р. та 01.01.23 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.02.20 р., 01.02.21 р., 01.02.22 р. та 01.02.23 р. (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання видати довідку станом на 01.01.24 р., суд зазначає наступне.
З 29.01.20 р. була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.18 р.
Водночас, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.23 р. № 481 внесено зміни до Постанови № 704 та абзац 1 пункту 4 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14."
Отже, Постановою № 481 змінено умови регулювання спірних відносин та визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється виходячи з розміру 1 762 грн., а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу, що позивач посилається на норму Постанови № 704, в редакції, яка втратила свою чинність.
У даних правовідносинах суд наголошує, що статтею 63 Закону № 2262-XII Кабінету Міністрів України надано право на визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовцям та прирівняним до них особам.
Отже, з 01.01.24 р. не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
За таких обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.24 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
З урахуванням викладеного, в частині позовних вимог слід відмовити.
Позовна вимога про зобов'язання відповідача направити на адресу позивача оновлені довідки про розмір грошового забезпечення, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки такого обов'язку зазначене вище законодавство для відповідача не встановлює.
Так, положеннями п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно з статтею 63 Закону № 2262-ХІІ встановлений чіткий порядок дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень для таких правовідносин.
Оскільки звернення позивача з позовом направлене на отримання ним у подальшому пенсії в належному розмірі, достатнім і належним способом відновлення порушення такого права є зобов'язання відповідача направити оновлені довідки саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 1 211,20 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.20 р. у справі № 620/1116/20: "... Оскільки позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат колегія суддів визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог".
Отже, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 1 211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277), задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 39394277) щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) для перерахунку пенсії станом на 01.01.20 р., 01.01.21 р., 01.01.22 р. та 01.01.23 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри процентної надбавки за вислугy poків, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.20 р., 01.02.21 р., 01.02.22 р., 01.02.23 р.
3. Зобов'язати Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 39394277) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.20 р., 01.01.21 р., 01.01.22 р. та 01.01.23 р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також процентної надбавки за вислугy poків, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.20 р., 01.02.21 р., 01.02.22 р., 01.02.23 р.
4. У задоволенні вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у підготовці та наданні на адресу позивача та до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.24 р. та зобов'язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та на адресу позивача довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.24 р. відповідно до вимог статей 43 i 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Miністрів України № 704 від 30.08.17 р., щодо визначення посадового окладу, окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.24 р., відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз