31 березня 2025 рокусправа № 380/22883/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Підставою позову є протиправність, на думку позивача, дій відповідача щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» з 01.12.2020 по 08.12.2021 та нездійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності у розмірі пенсії зі віком.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначену відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового та пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.12.2020 по 08.12.2021 на ВП «Шахта «Степова», оскільки за цей період відсутня сплата страхових внесків. Також позивач вказує, що його протиправно переведено на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком лише з 01.04.2024, а не з дати призначення пенсії. Наведене зумовило звернення до суду.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 11.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що період роботи на ОСОБА_2 з 01.12.2020 по 08.12.2021 не враховано до страхового та пільгового стажу та до розрахунку середньої заробітної плати, оскільки на час призначення пенсії підприємством не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Стверджує, що перерахунок пенсії позивача по інвалідності у розмірі пенсії за віком проведено відповідно до вимог законодавства.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.06.2024 №15076-15510/Г-52/8-1300/24, позивачу з 26.01.2022 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Період роботи з 01.12.2020 по 08.12.2021 на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» не враховано до страхового та пільгового стажу та до розрахунку середньомісячного заробітку, оскільки за цей період відсутня сплата страхових внесків.
На підставі поданої позивачем заяви від 01.04.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії, а саме переведено з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком відповідно до Закону №1058 з 01.04.2024.
Позивач 16.05.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок призначеної пенсії по інвалідності, та зробити відповідну доплату, починаючи з січня 2022 року по березень 2024 року.
Листом від 10.06.2024 №15076-15510/Г-52/8-1300/24 відповідач повідомив, що оскільки на дату звернення за призначенням пенсії (на 14.02.2022) за даними системи персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про нараховану позивачу заробітну плату (дохід) з 01.12.2020 по 08.12.2021 та відсутня сплата страхових внесків, для перерахунку пенсії з більш раннього строку підстав немає.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» з 01.12.2020 по 08.12.2021 та нездійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Абзацом 8 ч. 2 ст. 33 Закону №1058-IV передбачено, що непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Поряд з цим, відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі Закон №345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до ст. 8 Закону №345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Судом встановлено, що станом на момент звернення до суду із цим позовом позивач отримує пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із врахуванням положень статті 8 Закону №345-VI.
При цьому, період роботи з 01.12.2020 по 08.12.2021 на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» не враховано до страхового та пільгового стажу та до розрахунку середньомісячного заробітку, оскільки за цей період відсутня сплата страхових внесків.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.1 Закону №1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі ст. 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Отже, відсутність відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України у період з 01.12.2020 по 08.12.2021 у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» не може слугувати підставою для незарахування такого періоду роботи до страхового стажу позивача, оскільки законодавством відповідальність за не сплату страхових внесків покладена на роботодавця, а не працівника.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.03.2021у справі №423/757/17 та у постанові від 31.03.2021 у справі №242/5696/16-а.
Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано період роботи з 01.12.2020 по 08.12.2021 у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» до страхового та пільгового стажу.
Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач оскаржує дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності у розмірі пенсії зі віком та просить провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком з 26.01.2022.
Вирішуючи позовні вимоги в цій частині, суд виходить з такого.
Як вже зазначалось вище, згідно з ч.1 ст. 33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Абзацом 8 ч. 2 ст. 33 Закону №1058-IV передбачено, що непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 26.01.2022 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону №1058-IV
На підставі поданої позивачем заяви від 01.04.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії, а саме переведено з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV з 01.04.2024.
Водночас, позивач вважає, що перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком має бути здійснено, починаючи з 26.01.2022, відтак звертався до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок призначеної пенсії по інвалідності, та зробити відповідну доплату, починаючи з січня 2022 року по березень 2024 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону №1058-IV. Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком 01.04.2024, то відповідач правомірно, у відповідності до вищенаведених положень, здійснив такий перерахунок з 01.04.2024 - першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії. Натомість підстави для перерахунку пенсії, починаючи з 26.01.2022, відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо перерахунку пенсії з врахуванням періоду роботи з 01.12.2020 по 08.12.2021, то суд зазначає, що сам факт зарахування такого періоду роботи до страхового та пільгового стажу зумовить виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення перерахунку пенсії позивача. Оскільки у суду відсутні підстави вважати, що такий обов'язок відповідачем не буде виконано, а також зважаючи на те, що захисту підлягає вже порушене право особи, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з їх передчасністю.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, стягненню рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» з 01.12.2020 по 08.12.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи у ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» з 01.12.2020 по 08.12.2021.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом безпосередньо до суду апеляційної інстанції тридцяти днів з дня складення повного судового рішення..
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна