31 березня 2025 рокусправа № 380/1857/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛЛІФОРМ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛЛІФОРМ» (місцезнаходження: 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Сколівська, буд. 9Б, код ЄДРПОУ 41146965) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №10493686/41146965 від 01.02.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №3 від 17 січня 2023р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №3 від 17 січня 2023р., поданий ТОВ «МІЛЛІФОРМ», за датою його подання;
-визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №10493683/41146965 від 01.02.2024р. про відмову в реєстрації розрахунку коригування №6 від 27 січня 2023р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування №6 від 27 січня 2023р., поданий ТОВ «МІЛЛІФОРМ», за датою його подання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення, які, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ним як платником податків на виконання вимог п.п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України, надано всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних. На думку позивача, сукупність наявних первинних документів підтверджує реальність операцій, їх фактичне виконання, в той час, коли з документів ДПС України не вбачається, у чому саме полягають порушення податкового законодавства. Тому рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню з відновленням прав позивача. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 17.02.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідачі заяв про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надали.
Згідно з ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛЛІФОРМ» зареєстроване у встановленому законодавством порядку 10.02.2017, як юридична особа, за адресою: 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Сколівська, буд. 9Б, код ЄДРПОУ 41146965, що підтверджується Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що розміщена на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), набуло правового статусу суб'єкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основні види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛЛІФОРМ»: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Інші види діяльності: Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Виробництво тари з пластмас, Виробництво інших виробів із пластмас, Складське господарство, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, Вантажний автомобільний транспорт, Інша поштова та кур'єрська діяльність, Надання в оренду вантажних автомобілів, Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів, Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛЛІФОРМ» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір № 07/22/1 від 01.07.2022 на поставку товару згідно замовлень Покупця.
Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Товар Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1. Договору оплата товару здійснюється в грошовій одиниці України - гривні у безготівковій формі на банківський рахунок Продавця протягом 2 робочих днів з моменту отримання Покупцем рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів у формі 100% (стовідсотковій) від загальної суми вартості Товару, що зазначена у рахунку-фактурі.
На виконання Договору ФОП ОСОБА_1 (Покупець) здійснив перерахування коштів у формі передоплати на розрахунковий рахунок ТОВ «МІЛЛІФОРМ» (Постачальника):
- в сумі 480 000,00 грн. на підставі рахунку №64 від 14 липня 2022р., що підтверджується платіжною інструкцією №78 від 14.07.2022 та банківською випискою від 14.07.2022;
- в сумі 400 000,00 грн. на підставі рахунку №64 від 14 липня 2022р., що підтверджується платіжною інструкцією №80 від 15.07.2022 та банківською випискою від 15.07.2022.
ТОВ «МІЛЛІФОРМ» склало податкові накладні №160 від 14.07.2022, №176 від 15.07.2022 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
17.01.2023 ФОП ОСОБА_1 надіслав лист №1 на повернення перерахованих коштів у сумі 480 000,00 грн., в зв'язку з невиконанням зобов'язань з постачання товару та розірванням договору.
27.01.2023 ФОП ОСОБА_1 надіслав лист №2 на повернення перерахованих коштів у сумі 400 000,00 грн., в зв'язку з невиконанням зобов'язань з постачання товару та розірванням договору.
Відповідно до вищезазначених листів Покупцю ФОП ОСОБА_1 були повернуті грошові кошти згідно з платіжними інструкціями №17 від 17.01.2023 та №42 від 27.01.2023, що підтверджується банківською випискою від 17.01.2023 та банківською випискою від 27.01.2023.
Згідно з правилом першої події позивач склав та скерував на реєстрацію в Єдиному реєстрі розрахунок коригування №3 від 17 січня 2023р. на суму з ПДВ - 480 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 80000,00грн. та розрахунок коригування №6 від 27 січня 2023р. на суму з ПДВ - 400000,00грн., в т.ч. ПДВ - 66 666,67грн.
Однак, реєстрацію розрахунку коригування №3 від 17.01.2023 та розрахунку коригування №6 від 27.01.2023 було зупинено.
Відповідно до квитанції від 08.02.2023 реєстрацію розрахунку коригування №3 від 17.01.2023 було зупинено за наступною причиною: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація розрахунку коригування від 17.01.2023 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, подано для реєстрації в ЄРПН у термін, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».
Також відповідно до квитанції від 14.02.2023 реєстрацію розрахунку коригування №6 від 27.01.2023 було зупинено за наступною причиною: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація розрахунку коригування від 27.01.2023 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, подано для реєстрації в ЄРПН у термін, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».
Крім того, відповідач запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
Суд встановив, що позивач надіслав на адресу ДПС України повідомлення про надання пояснень по податковій накладній, реєстрація якої зупинена, а також копії документів, пов'язаних із здійсненими господарськими операціями.
Однак, Комісією Головного управління ДПС в Львівській області прийнято рішення, а саме:
-№10493686/41146965 від 01.02.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №3 від 17.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-№10493683/41146965 від 01.02.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №6 від 27 січня 2023р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних в зазначених вище рішеннях вказано: «ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».
Не погоджуючись із рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Суд при вирішенні спору по суті зазначає таке.
Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі по тексту Порядок № 1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тесту Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкові накладні, реєстрацію яких за наслідком проведеного моніторингу було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Як видно з матеріалів справи, позивачем були надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідних господарських операцій.
Водночас, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надсилав.
Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що оскаржувані рішення повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.
Отже, посилання відповідача на вказані в оскаржуваному рішенні підставах, в обґрунтування прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07 1997 №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Суд також додатково зазначає, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, рішення комісії не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (адміністративне провадження № К/9901/62719/18).
Проте, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних є немотивованими.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18 та від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.
Суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті без урахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту настання першої події - постачання товарів/послуг, або отримання коштів, які, в свою чергу, підтверджені первинними документами, на підставі яких і складена податкова накладна.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, так як спірне рішення не відповідає встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії ДПС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №10493686/41146965 від 01.02.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №3 від 17.01.2023 та №10493683/41146965 від 01.02.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №6 від 27.01.2023 прийняті з порушенням порядку, не у спосіб визначений законом, а тому, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «МІЛЛІФОРМ» є зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 17.01.2023 та №6 від 27.01.2023 фактичною датою їх подання.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.
А тому, вважає, що покладання на Державну податкову службу України обов'язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області та ДПС України.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛЛІФОРМ» (місцезнаходження: 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Сколівська, буд. 9Б, код ЄДРПОУ 41146965) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №10493686/41146965 від 01.02.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №3 від 17.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 17.01.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛЛІФОРМ», датою її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №10493683/41146965 від 01.02.2024р. про відмову в реєстрації розрахунку коригування №6 від 27.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 27.01.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛЛІФОРМ», датою її подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛЛІФОРМ» (місцезнаходження: 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Сколівська, буд. 9Б, код ЄДРПОУ 41146965) судовий збір у розмірі 6056(шість тисяч п'ятдесят шість)грн.00коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛЛІФОРМ» (місцезнаходження: 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Сколівська, буд. 9Б, код ЄДРПОУ 41146965) судовий збір у розмірі 6056(шість тисяч п'ятдесят шість)грн.00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Лунь З.І.