28 березня 2025 рокусправа №380/3497/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3) в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 27.12.2024 № 5258 Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських БПОП у Львівській області, (п. 1), в тій частині, що стосується позивача;
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 05.02.2025 № 72 о/с Про особовий склад (зокрема п. 1 наказу) в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції» (наказ зі змінами щодо дати звільнення позивача зі служби внесеними наказом ГУНП у Львівській області від 17.02.2025 № 97 о/с Про особовий склад»;
- у випадку задоволення позову, поновити, з 18.02.2025 позивача на службі в поліції, стягнувши на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
- рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, в частині поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу з 1 (один) місяць допустити до негайного виконання.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що до позивача застосовано та реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Передумовою для видачі вказаних наказі було службове розслідування призначене наказом ГУНП у Львівській області з приводу інформування керівництва ГУНП за фактом можливого порушення позивачем службової дисципліни, з приводу подій, що мали місце в ніч на 16.12.2024 (оформлення відносно позивача матеріалів адміністративної практики, перебування у м. Львові у комендантську годину), це і є підстава призначення службового розслідування, та проявлену нещирість під час проведення службового розслідування (це вже одна з засад притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності яка виникла після призначення службового розслідування). За версією викладеною дисциплінарною комісією своїми вчинками, позивач розхитав підвалини державності, викривив уявлення населення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції Україну в Європейську спільноту (слово-в-слово з наказу), це оціночне судження відповідача, яке не заслуговує на увагу. В ніч на 16.12.2024 ОСОБА_1 перебував поза службою. Протокол у справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. ст. 254, 255 КУпАП та суперечить загальновідомому принципу правової визначеності. Просить позов задоволити.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що підставою для видання оскаржуваних наказів послужило службове розслідування, проведене за рапортом поліцейського УГІ ГУНП у Львівській області (ЄО ГУНП у Львівській області від 16.12.2024 № 1821) від 16 грудня 2024 року до ГУНП у Львівській області про те, що цього ж дня, о 00:11 по вул. Городоцькій, 179, у м. Львові, нарядом УПП у Львівській області ДПП НП України із позивним «Омега-252» під час патрулювання за порушення ПДР, а саме: не ввімкнення показника повороту при зміні напрямку руху, було зупинено автомобіль марки «Honda CR-V», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням інспектора взводу № 1 БПОП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою у цивільному одязі. Під час спілкування у майора поліції ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, поведінка, яка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager» на місці події та в медичному закладі останній відмовився. Відносно майора поліції ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 3669887 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 197421 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім цього, з приводу вищевказаної події з ЛУ ДВБ НП України до ГУНП у Львівській області надійшло подання № СЕД-50397-2024 від 16.12.2024 «Про призначення службового розслідування». З метою отримання копій адміністративних матеріалів та отримання копій наявних відеозаписів з портативних відеореєстраторів, а також з автомобільного відеореєстратора події, яка відбулася 16.12.2024 надіслано запит начальнику УПП у Львівській області ДПП НП України майору поліції Андрію Крутню. 16.12.2024 за вих. № 25670/41/12/01-2024 надійшли копії адміністративних матеріалів та отримано відеозаписи події на цифровому носієві інформації. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 197421, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що 16.12.2024 о 00:11 по вул. Городоцька, 179, у м. Львові, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував т/з марки «Honda CRV» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, поведінка що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager» та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів. Водночас, згідно постанови серії ЕНА № 3669887, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП вбачається, що 16.12.2024 о 00:11 по вул. Городоцька, 179, у м. Львові, водій керуючи т/з не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 9.2.б. ПДР України - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом. Підпунктом 2) пункту 1 резолютивної частини наказу Національної поліції України №507 від 19.07.2022 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» (далі - Наказ №507) визначено застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов'язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або ознаками) сп'яніння, перебування на службі в стані сп'яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області - відмовити у повному обсязі.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій зазначає, що подія дисциплінарного проступку мала місце поза виконанням ОСОБА_2 службових обов'язків. Звертає увагу суду на долучені представником ГУНП до справи розписки, розписки, попередження, зобов'язання з питань проходження позивачем служби, зміст різного характеру, авторство яких не відомо, сам текст та форма розписок не передбачена жодним Законом чи відомчим нормативно-правовим актом. В контексті приписів п.22 ч.1 ст. 92 Конституції виключно законами України визначаються засади юридичної відповідальності, діяння які є кримінальними та іншими проступками, відповідальність за них. Таким чином розписки та попередження не можуть підміняти закон, який як йшлось вище покладає на поліцейського заборону перебування у певному стані саме під час виконання службових обов'язків. Позивач також не порушував етики, оскільки у Реєстрі НАЗК відомості про порушення ним Етики, ст. 38 ЗУ "Про запобігання корупції" відомості про ОСОБА_1 відсутні. Окремо звертає увагу на не дотримання принципу юридичної визначеності складача протоколу в особі поліцейського Рекваковича М, який залогінив свій службовий планшет під час опрацювання протоколу зазначивши свою посаду як ІНШЕ. ІНШЕ як посада відсутня у переліку осіб які мають право складати матеріали адмінпрактики. Сторонами не оспорюється той факт, що позивач проходив службу у батальйоні поліції особливого призначення. Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення, оскільки керівником (командиром) підрозділу поліції особливого призначення клопотання перед керівництвом Головного управління Національної поліції про накладення на позивача дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни не подавалося.
Представник відповідача подав до суду заперечення, у якому зазначив, що службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, відповідно до норм законодавства, а спірні накази прийнято на підставі та з дотриманням вимог Закону № 580-VIII і Дисциплінарного статуту, правові підстави для їх скасування відсутні, просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 24 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Наказом від 16.12.2024 №5093 призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників БПОП ГУНП у Львівській області. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії, до службового розслідування залучено оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю Львівського управління ДВБ НП України. На час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків позивача.
Підставою для проведення службового розслідування стало подання начальника ВБ на підставі рапорту працівника УГІ ГУНП у Львівській області від 16 грудня 2024 року до ГУНП у Львівській області з приводу можливих порушень службової дисципліни зі сторони інспектора взводу № 1 БПОП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 .
Висновком службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 БПОП ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_1 встановлено, що позивач, будучи зобов'язаним як працівник поліції відповідно пункту 1 ( в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції) та пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно-правових актів і доручень МВС України, НП України та ГУНП у Львівській області щодо обов'язку поліцейського за будь- яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, 16.12.2024 керував в комендантську годину транспортним засобом марки ««Honda CR-V», н.з. НОМЕР_2 без відповідних дозвільних документів на право керування даним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі у визначеному законом порядку відмовився, за що відносно останнього винесено постанову ЕНА №3669887 за ч.2 ст.122 КУпАП та складено адміністративний протокол серії ЕНПРІ №197421 за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім, цього майор поліції ОСОБА_1 в порушення пункту 13 частини 3 статті 1 та частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України № 2337-УІІІ, першочергово не повідомив керівництво БПОП ГУНП про обставини події, яка мала місце 16.12.2024 за його участі та під час надання пояснень з метою уникнення дисциплінарної відповідальності проявив нещирість, чим не сприяв дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування.
Такими своїми діями майор поліції ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну, зокрема вимоги пунктів 3, 4, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1.1 та 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», пункту 2.5 Розділу 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції, відтак своїм вчинком поставив під сумнів доцільність свого подальшого проходження служби в органах Національної поліції України, з огляду на що застосовано до майора поліції ОСОБА_1 найсуворіший захід дисциплінарного впливу, передбачений статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
27.12.2024 ГУНП у Львівській області винесено наказ № 5258 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських БПОП у Львівській області, яким за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог пунктів 1 ( в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції) та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 3, 4, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 та частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1.1, 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», пункту 2.5 Розділу 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, застосовано до інспектора взводу № 1 БПОП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
05.02.2025 ГУНП у Львівській області винесено наказ № 72 о/с «Про особовому складу» яким відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ( у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» звільнено майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
17.02.2025 ГУНП у Львівській області винесено наказ № 97 о/с «Про особовий склад», яким частково змінений наказ ГУНп від 05.02.2025 №72 о/с в частині дати звільнення з 17 лютого 2025 року.
Позивач вважає такі накази протиправними та звернувся до суду за захистом своїх прав.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.
Згідно з ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Розділ У Дисциплінарного статуту визначає особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Відповідно до ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів (ч.3).
Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування (ч.4).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування (ч.6).
Згідно з ч.1 ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.1 розділу У Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
2. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
3. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з п.1,2 розділу VII Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Відповідно до ч. 1 ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (ч.1).
Відповідно до ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею ( ч.1). Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (ч.2). У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (ч.2).
При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є саме вчинення ним дисциплінарного проступку, частина восьма статті 19 Статуту визначає, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
У справах №420/14443/22 та №260/5566/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
Верховний Суд зауважив на тому, що повноваження керівника стосовно обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Як встановлено судом 16 грудня 2024 року надійшло подання про призначення службового розслідування на підставі рапорту щодо інформації про складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.130 КУпАП відносно поліцейського ГУНП у Львівській області Голода Р.І. У поданні зазначено, що 16.12.2024 о 00:11 по вул. Городоцькій, 179, у м. Львові, екіпажем УПП у Львівській області із позивним «Омега-252» під час патрулювання за порушення ПДР, а саме: не ввімкнення показника повороту при зміні напрямку руху, було зупинено автомобіль марки «Honda CR-V», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням інспектора взводу № 1 БПОП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою у цивільному одязі. Під час спілкування у майора поліції ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, поведінка, яка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager» на місці події та в медичному закладі останній відмовився. Відносно майора поліції ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 3669887 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 197421 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час службового розслідування ОСОБА_1 17.12.2024 надав пояснення, відповідно до яких 15.12.2024 близько 22:30 - 23:30 повертався разом з дружиною від друзів (перебуваючи в гостях), на транспортному засобі марки «Honda CR-V» чорного кольору, н.з. НОМЕР_2 , яким він користується, та в подальшому був зупинений поліцейськими УПП у Львівській області ДПП НП України, навпроти ТЦ «Скриня», по вул. Городоцькій, 179, що у м. Львові, у зв'язку із порушенням правил дорожнього руху, а саме не ввімкненням покажчика правого повороту. Під час зупинки транспортного засобу поліцейськими за кермом вищевказаного автомобіля перебувала його дружина ОСОБА_3 , на цей момент зупинки дружині стало погано і вони вирішили помінятись місцями в салоні авто, не виходячи з нього, а саме ОСОБА_1 пересів з переднього пасажирського крісла на водійське та вийшов з вищевказаного авто і підійшов до службового автомобіля поліцейських УПП у Львівській області ДПП НП України, які йому повідомили, що він вживав алкогольні напої та керував транспортним засобом марки «Honda CR-V» чорного кольору, н.з. НОМЕР_2 , порушуючи ПДР. Надалі, ОСОБА_1 повідомив, що поліцейські УПП його документів не перевіряли. В подальшому, він повідомив поліцейським, що є також працівником поліції, назвавши прізвище та ім'я. Надалі, поліцейські нічого не повідомляючи ОСОБА_1 , не пропонуючи йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці події чи освідування у медичному закладі, склали на нього адміністративні матеріали (станом на момент надання пояснення останньому не відомо які саме), з якими його не ознайомили. Окрім цього, ОСОБА_1 повідомив, що близько 00:30 він особисто із свого мобільного телефону здійснив телефонний дзвінок до командира БПОП підполковника поліції ОСОБА_4 та повідомив йому, що його зупинили і що ніби то він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, проте зазначив, що він не керував транспортним засобом, а в момент зупинки поліцейськими за вищевказаною адресою пересів з переднього пасажирського крісла на водійське, оскільки в цей час його дружині стало погано. Надалі, його дружина на вищевказаному автомобілі поїхала за адресою проживання, а працівники УПП складали на ОСОБА_1 адміністративні матеріали. Алкогольні напої протягом 15.12.2024-16.12.2024 не вживав, транспортним засобом марки «Honda CRV» чорного кольору, н.з. НОМЕР_2 протягом 15.12.2024-16.12.2024 не керував, працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці події чи освідування у медичному закладі та не перевіряли його документи. У подальшому в медичний заклад для проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння не звертався.
Суд зазначає, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією та під час розгляду адміністративної справи судом досліджено відеозаписи, відповідно до яких встановлено, що о 00:08 16.12.2024 транспортний засіб марки «Honda CR-V», чорного кольору, н.з. НОМЕР_2 здійснюючи поворот праворуч при зміні напрямку руху в сторону вул. Городоцькій, не ввімкнув сигнал світлового покажчика повороту, на вимогу поліцейських транспортний засіб марки «Honda CR-V» був зупинений, з вищевказаного транспортного засобу, з переднього водійського сидіння, виходить чоловік та підходить до службового автомобіля поліцейських УПП. Надалі, поліцейський пропонує водію надати документи, водій повідомляє поліцейському що жінка за рульом їхала. В подальшому, поліцейський УПП пропонує водію надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В цей час, з вищевказаного транспортного засобу виходить жінка та надає документи посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на що поліцейський повідомляє вищевказаній жінці, що: «мені ваші документи не потрібні», на що чоловік (який не представляється), повідомляє що: «хлопці, я вам зараз об'ясню ситуацію, жінка сиділа за рульом», на що поліцейський «ми ж бачили хто і звідки виходив, так чому Ви вийшли з сидіння водія», на що останній продовжує переконувати, що він не сидів за кермом автомобіля, на що поліцейський знову ж таки повторює останньому, що він виходив з переднього сидіння водія, на що чоловік відповідає: «ну шо ви начинаєте, хлопці, що будемо сваритись з вами, хлопці дивіться, я працював в університеті внутрішніх справ, на кафедрі фізо», на що поліцейський говорить: «Ви ОСОБА_1 ?», останній відповідає «так, працюю там де і працював». Надалі, о 00:13 16.12.2024 ОСОБА_1 повідомляє «хлопці, полюдське, жінка сиділа за рульом, я сидів збоку», на що поліцейський знову повторює що чекає на документи, однак ОСОБА_1 відповідає «які документи, я сидів збоку, я за керма не виходив, дружина сиділа за кермом, реально не сидів, я виходив з правої сторони, хлопці ну в чому проблема, документи давати я не хочу, я з боку сидів!». В подальшому, поліцейський УПП повідомляє причину зупинки ОСОБА_1 та вимагає щоб останній надав посвідчення водія, на що він відповідає: «дружина сиділа на кермом, чого я маю їх надавати, хлопці, я сидів збоку, з правої сторони, сиділа моя дружина за рульом, яка проблема, в чому?, ми їдемо з дня народження, в чому проблема хлопці, я щось вас не розумію». Надалі, поліцейський УПП повідомляє ОСОБА_1 , що «ви маєте ознаки сп'яніння, їздите за кермом, ще й рахуєтесь працівником поліції!». У подальшому, о 00:16, ОСОБА_1 сідає на переднє пасажирське крісло, де на передньому водійському сидінні перебуває його дружина. Через хвилину, о 00:17 ОСОБА_1 виходить з вищевказаного транспортного засобу та прямує в напрямку вул. Городоцької, в цей час, його дружина перебуваючи на кермом транспортного засобу, починає рух, в напрямку вул. Городоцької. В подальшому, ОСОБА_1 продовжує слідувати в напрямку Городоцької, на що поліцейський повідомляє йому, що якщо він продовжить рух він буде затриманий, на що останній не реагує та продовжує рух. В цей час о 00:17:47 до ОСОБА_1 та поліцейського підходить його напарник та разом не даючи останньому піти, супроводжують до службового автомобіля та повідомляють йому, що б він знаходився біля службового автомобіля і нікуди не йшов, в протилежному випадку будуть застосовуватись спеціальні засоби, на що ОСОБА_1 відповідає: «хлопці в чому причина, альо, дивіться я їхав збоку, з дружиною з дня народження, дружина в мене сиділа за рульом, в чому є причина, я щось вас не розумію, на підвищеному тоні, я не керував транспортним засобом, я збоку сидів, я не їхав за кермом, дружина моя їхала, я не виходив за керма, альо, чому ви мене затримали, я йшов по дорозі, ви мене зупинили і пред'являєте якісь претензії, хлопці я вас щось взагалі не розумію!». В подальшому, встановлено, що о 00:25 16.12.2024 поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, на що він відповідає що: «я не буду проходити», на запитання чи відмовляєтесь пройти огляд, відповідає: «так, так». Надалі, поліцейський УПП пропонує пройти огляд у медичному закладі, що ОСОБА_1 відповідає, що «добре, добре, ви мене зупинили, я на машині не їхав». Поліцейський ще раз пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 , відповідає «я не буду проходити, я відмовляюсь», поліцейський роз'яснює, що факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є також порушенням та повідомляє, що відносно ОСОБА_1 буде складено постанову за ч. 2 ст. 122 та адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В подальшому, о 00:50 16.12.2024 поліцейський УПП повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього складено постанову за ч. 2 ст. 122 та адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким він не погодився, в ході ознайомлення з матеріалами пояснення надавати відмовився та підписувати будь-які документи відмовився.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що дисциплінарною комісією правильно надано оцінку діям позивача щодо грубого порушення службової дисципліни, позивач проявив своє зверхнє ставлення до установлених норм поведінки, намагався покинути місце події, перешкоджав працівникам поліції виконувати їх службові обов'язки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та не виконував їх законних вимог щодо надання дозвільних документів на право керування транспортним засобом та проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Верховний Суд у постанові від 26 травня 2022 року у справі № 420/3630/20 зазначав, що відмова поліцейського від проходження в установленому порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння за наявності у нього визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася, призводить до вчинення дій, що підриває авторитет Національної поліції України; порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського.
Отже, відмовившись від проходження медичного огляду, позивач не виконав покладений на нього обов'язок відповідно до займаної посади поліцейського та взятими на себе після прийняття Присяги поліцейського зобов'язаннями.
Окрім того, з 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» одним із заходів правового режиму воєнного стану є запровадження комендантської години, під час дії якої, зокрема, заборонено перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Позивач як працівник правоохоронного органу не міг не знати щодо впровадження вказаного заходу та відповідних заборон.
Законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки навіть поза межами служби.
При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.
Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 вересня 2023 року у справі № 420/10847/22.
Суд звертає увагу на те, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
За таких обставин, враховуючи факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем у період дії воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів особливої пильності та додаткових вимог щодо бездоганної поведінки, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції), відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Суд враховує, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі
Суд вважає необгрунтованими пояснення представника позивача про те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення складений з порушенням ст. 254, 255 КпАП України, що я підставою для скасування оскаржуваних наказів, так як дисциплінарна комісія не розглядала питання притягнення позивача до адмінвідповідальності, вказані обставини повинні досліджуватись судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Щодо пояснень представника позивача про те, що 17.12.2024 року позивач особисто звернувся до медичного закладу та здав кров на еталон, результат дослідження «тверезий» суд зазначає, що такі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних наказів, так як позивача звільнено зі служби в поліції на підставі порушення службової дисципліни, вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію».
У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово зазначав, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності поліцейського не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції (постанови від 06 березня 2019 року (справа № 816/1534/16), від 13 жовтня 2020 року (справа № 805/3079/17-а), від 26 листопада 2020 року (справа № 580/1415/19), від 29 червня 2021 року (справа № 826/7187/17), від 24 вересня 2020 року (справа № 420/602/19), від 28 листопада 2019 року (справа № 120/860/19-а), від 28 вересня 2023 року (справа № 420/10847/22).
Крім того, суд вважає безпідставними посилання представника позивача на те, що притягнення позивача до адмінвідповідальності за вчинки які не є корупційним дисциплінарним проступком не є обмеженням проходження служби в поліції, так як позивача звільнено зі служби за грубе порушення службової дисципліни а не за притягнення до адмінвідповідальності.
Не заслуговують на увагу пояснення про те, що поведінкові розлади позивача виникли через погіршення стану здоров'я у зв'язку з отриманням травми, так як про такі позивач не повідомляв ні під час складання адмінпротоколу, ні під час службового розслідування. Суд розцінює такі як надані з метою уникнення від відповідальності.
Щодо відсутності подання командира батальйону поліції про застосування дисциплінарного стягнення суд зазначає таке.
Згідно п.13 розділу УІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 04.12.2017 № 987, до обов'язків керівників (командирів) Підрозділів належить порушення клопотань перед керівництвом Територіального органу про заохочення поліцейських, працівників Підрозділів, у тому числі про нагородження державними нагородами, присвоєння поліцейським спеціальних звань поліції та рангів держслужбовцям, а також щодо накладення на них дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни.
П. 15 ст. 15, п.7 ст.19 Дисциплінарного статуту визначають, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Отже, Дисциплінарний статут Національної поліції України є тим нормативно-правовим актом, який визначає види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, який застосовує суд у даних правовідносинах.
Так як, підставою для призначення службового розслідування став рапорт інспектора ВП УГІ, Дисциплінарний статут не передбачає ще й подачу клопотання керівником підрозділу.
Згідно п.6 ст.20 Дисциплінарного статуту керівник, не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, може порушити перед уповноваженим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
У Положенні про підрозділи поліції особливого призначення віднесено до обов'язків керівників підрозділів клопотань про накладення на них дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни.
Отже, при виявленні керівником підрозділу порушення поліцейським службової дисципліни, керівник підрозділу повинен звернутись до керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, з таким клопотанням.
Отже, пояснення щодо відсутності подання керівника підрозділу є необгрунтованими.
Решта доводів та аргументів сторін висновків суду не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на посаді про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, м.Львів, пл. Генерала Григоренка,3, ЄДРПОУ 40108833).
СуддяКухар Наталія Андріївна