з питань продовження процесуального строку
31 березня 2025 рокусправа № 380/3558/25 м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., розглянувши заяву представника позивача про продовження процесуального строку на оплату судового збору у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Заяця Остапа Андрійовича від 13.02.2025 ВП №76781322 про накладення штрафу на Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області в розмірі 5100 грн.
Ухвалою від 03.03.2025 суддя залишила позовну заяву без руху та встановила позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; квитанції про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою від 14.03.2025 суддя задовольнила заяву представника позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, продовжила Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 03.03.2025 на 5 днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків.
24.03.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про продовження процесуального строку на оплату судового збору. Вказує, що відсутність фінансування є підставою для звернення до суду з повторною заявою позивач повторно змушений звернутися із такою заявою про продовження процесуального строку на оплату судового збору. Окрім того, посилається на повномаштабне вторгнення російської федерації на територію України, що, на думку представника позивача, є об'єктивною причиною неможливості сплати судового збору у встановлений судом строк.
Вирішуючи клопотання представника позивача, суддя виходила з такого.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір».
Так, у частині першій статті 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
В обґрунтування клопотання представник позивача зазначає, що Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області є бюджетною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету та будь-які бюджетні зобов'язання та платежі може здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, а також посилається на введення в Україні воєнного стану.
Між тим, Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області є державна установа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
До того ж, у поданій заяві, окрім посилання на неможливість сплати судового збору, представник позивача не зазначає про вжиті заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 08.09.2022 у справах № 300/514/22, № 300/422/22.
Окрім цього, суддя зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для продовження органу державної влади строку для сплати судового збору, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
За вказаних обставин, суддя вважає, що у позивача було достатньо часу для сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі та надання платіжного документа про таку сплату.
Враховуючи вищевикладене, клопотання представника позивача про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви у цій справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 133, 243, 248 КАС України, суддя
у задоволенні заяви представника позивача про продовження процесуального строку на оплату судового збору - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
СуддяМричко Н.І.