Іменем України
31 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/32848/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві, викладене в листі від 19 листопада 2020 року за № 2600-0202/164794, за результатами розгляду заяви позивача від 23 вересня 2020 року про перерахунок раніше призначеної пенсії, в частині визначення відсоткового розміру заробітної плати позивача, а саме 60 %; визначення дати, з якої повинен здійснюватися перерахунок пенсії, а саме 01 квітня 2020 року; застосування обмежень пенсії позивача максимальним (граничним) розміром;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що у грудні 2001 року позивачу було призначено пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітної плати. На даний час позивач не працює та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.
Відповідно до Рішень Конституційного суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)2019 і від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісі Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур.
04 вересня 2020 року Офісом Генерального прокурора видано довідку № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, чинними на 26 березня 2020 року, за відповідною (прирівняною) посадою, з урахуванням усіх складових, що становить 69339,73 грн.
23 вересня 2020 року позивач звернулася до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років з 13 грудня 2019 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп, виходячи з розрахунку її розміру 90 % від суми місячної заробітної плати без обмеження його максимального розміру.
24 листопада 2020 року позивач отримала відповідь ГУ ПФУ в м. Києві від 19 листопада № 2600-0202/164794 про те, що їй проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп, який обчислено у розмірі 60 % від суми заробітку (від 69339,73 грн), та встановлено максимальний розмір пенсії у розмірі 17120,00 грн.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним і таким, що не відповідає чинному законодавству, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року прийнято до провадження справу, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позову ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в м. Києві подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Позивач звернулась до відповідача із заявою від 23 вересня 2020 року щодо перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Перерахунок пенсії здійснено відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ «Про прокуратуру» з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп у розмірі 60 % від суми заробітної плати
У частині другій статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, чинним Законом України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсійне забезпечення здійснюється з розрахунку 60 % від заробітної плати і тому відсутні підстави для здійснення перерахунку у розмірі 90 % від заробітної плати.
Щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру пенсії відповідачем зазначено, що статтею 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлені законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням вказаного ГУ ПФУ в м. Києві просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням від 14 жовтня 2003 року серії НОМЕР_2 , виданим Пенсійним фондом України.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років з 2002 року, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90 % від суми заробітної плати, про що свідчить розпорядження, пенсійна справа та не оспорюється сторонами.
04 вересня 2020 року позивач отримала довідку Офісу Генерального прокурора № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26 березня 2020 року за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу становить: посадовий оклад - 40989,00 грн; надбавка за вислугу років (40 %) - 16395,60 грн; доплата за науковий ступінь/доктора наук (5 %) - 2049,45 грн. Усього 69339,73 грн.
23 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років з 13 грудня 2019 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп, виходячи з розрахунку її розміру 90 % від суми місячної заробітної плати та без обмеження його максимального розміру.
Листом від 19 листопада № 2600-0202/164794 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивача про те, що їй проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп, який обчислено у розмірі 60 % від суми заробітку (від 69339,73 грн), та встановлено максимальний розмір пенсії, що також підтверджується рішенням про перерахунок пенсії з 01 квітня 2020 року.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення позивачу пенсії за вислугу років було врегульовано статтею 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ), положеннями якої, серед іншого, визначено, що:
- прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша);
- пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України (частина одинадцята);
- обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята);
- пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Прокурори і слідчі прокуратури, яким призначено пенсію за вислугу років і які працюють на прокурорсько-слідчих посадах, мають право одержувати заробітну плату відповідно до законодавства. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць (частина чотирнадцята);
- призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята).
На час проведення перерахунку пенсії позивачу засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури визначено статтею 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), зокрема:
- пенсія призначається у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (частина друга);
- пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами (частина тринадцята);
- максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень (абзац шостий частини п'ятнадцятої).
Підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Закону № 1697-VII визнано таким, що втратив чинність із набрання чинності цим Законом Закон № 1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Судом установлено і не заперечується сторонами у справі, що позивачу з 2002 року призначена пенсія за вислугу років відповідно статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.
На час призначення пенсії позивачу була чинною частина перша статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, яка встановлювала, що пенсія прокурорам і слідчим призначається у розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Суд відзначає, що зміна відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років, що призначалась за статтею 50-1 Закону № 1789-XII, відбулась після набрання чинності Законом № 1697-VII, тобто з 15 липня 2015 року.
У постановах від 03 травня 2018 року у справі № 308/11498/16-а і від 10 квітня 2019 року у справі № 310/6638/16-а (2-а/310/652/16) Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Вказане свідчить, що при перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії її розмір має обчислюватися, виходячи із відсоткового значення пенсії, право на яке позивач набув при призначенні пенсії, та яке не може зменшуватися внаслідок подальших змін у законодавстві.
Отже, застосування відповідачем відсоткового розміру пенсії, передбаченого частиною другою статті 86 Закону № 1697-VII, до перерахунку пенсії позивача, призначеної за статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, є протиправним, оскільки, як встановив суд, такий показник є застосовним при призначенні пенсії після набрання чинності Законом № 1697-VII (15 липня 2015 року), а не перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії за вислугу років змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якого здійснений при її призначенні, та є незмінним.
Верховний Суд України у постанові від 06 жовтня 2015 року у справі № 21-2432а15 сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, зокрема, визначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Колегія суддів тоді дійшла такого правового висновку: внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.
Такий правовий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 03 травня 2018 року у справі № 308/11498/16-а, від 22 червня 2018 року у справі № 635/6663/16-а, від 17 липня 2018 року у справі № 559/2862/16-а, від 19 грудня 2018 року у справі № 725/1352/16-а, від 31 липня 2019 року у справі № 354/90/15-а, від 29 квітня 2020 року у справі № 490/5366/16-а.
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років позивача з 90 % до 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати при здійсненні її перерахунку, починаючи з 01 квітня 2020 року, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Стосовно обмеження максимального розміру пенсії позивача під час проведення її перерахунку з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, суд зазначає наступне.
Обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було запроваджено Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
За положеннями абзацу першого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Суд звертає увагу на те, що пункт 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Тобто, для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, що не передбачало обмеження максимального розміру, законодавець передбачив лише збереження раніше призначеного розміру пенсії. Водночас, право на здійснення перерахунку пенсії у розмірі, що перевищує максимально встановлений законом, законодавцем не передбачено.
Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII замінено чотирма частинами, зокрема, частиною вісімнадцятою такого змісту: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
У той же час, 15 грудня 2015 року Закон № 1789-XII відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VII втратив чинність (крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1). Отже, частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, втратила чинність з набранням чинності Закону № 1697-VII, а тому до спірних правовідносин такі норми не застосовуються.
Абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Отже, у зв'язку з прийняттям Закону № 1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, на момент проведення перерахунку пенсії позивача наведеними вище положеннями законодавства встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 цього Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
При цьому, звертає на себе увагу той факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу цього Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі № 580/492/19, який суд в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховує при прийнятті рішення у цій справі.
Із матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами, внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, її розмір перевищив максимальний.
Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку пенсії позивача в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.
Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.
Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з'ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява № 2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява № 17767/08)).
Хоча виплати соціального страхування є «майном» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав.
Водночас розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном.
При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».
Такі правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, правомірно обмежив її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Щодо дати, з якої Пенсійний орган зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, суд зазначає наступне.
Як вже зазначив суд, Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, до Закону № 1789-ХІІ та Закону № 1697-VІІ внесено зміни, зокрема:
- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;
- частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Конституційний Суд України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019:
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
«20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, з 13 грудня 2019 року Закон № 1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р (ІІ)2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому, Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування, оскільки ця постанова Уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Таким чином, з урахуванням рішення Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20, суд дійшов висновку, що з 13 вересня 2019 року позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657.
Як встановив суд, позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії від 23 вересня 2020 року, до якої долучив довідку про заробітну плату, видану Офісом Генерального прокурора.
В матеріалах справи наявна копія довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, ОСОБА_1 , про те, що відповідно до Рішень Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)2019 і від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26 березня 2020 року за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу становить 69339,73 грн.
Отже, розмір заробітної плати (грошового забезпечення) позивача, що враховується для перерахунку пенсій встановлений за нормами чинними на 26 березня 2020 року.
Рішенням Конституційного Суду від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 26 березня 2020 року розмір заробітної плати прокурора визначається виключно Законом України «Про прокуратуру», тобто змінилися розміри заробітної плати (грошового забезпечення) прокурорів, які до 26 березня 2020 року визначалися в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а з 26 березня 2020 року визначені на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Як вже зазначив суд, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України та не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно-правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп, саме, з 01 квітня 2020 року.
Право на перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року позивач мав би на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами чинними до 13 грудня 2019 року або на 13 грудня 2019 року.
З урахуванням вказаного відповідач правомірно здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), за нормами чинними на 26 березня 2020 року.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві, викладене в листі від 19 листопада 2020 року за № 2600-0202/164794, за результатами розгляду заяви позивача від 23 вересня 2020 року про перерахунок раніше призначеної пенсії, в частині визначення відсоткового розміру заробітної плати позивача, а саме 60 %; визначення дати, з якої повинен здійснюватися перерахунок пенсії, а саме 01 квітня 2020 року; застосування обмежень пенсії позивача максимальним (граничним) розміром.
З цього приводу суд зауважує, що зазначене вище рішення ГУ ПФУ в м. Києві, викладене в листі від 19 листопада 2020 року за № 2600-0202/164794, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а тому не підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 60 % місячної заробітної плати при здійсненні її перерахунку з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає, що підстав для його задоволення немає, оскільки позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90 % до 60 % місячної заробітної плати при здійсненні її перерахунку з 01 квітня 2020 року на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 04 вересня 2020 року № 21-1124зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволення інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кисіль